Справа № 595/1481/25
Провадження № 2/595/569/2025
11.11.2025 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Созанської Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 8664765 від 04.04.2025 у розмірі 22833,00 грн, а також судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 04.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів у кредит № 8664765, на виконання умов якого позивач надає позичальнику/відповідачу грошові кошти у сумі 9000,00 грн, строком на 360 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, та комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми наданого кредиту. У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 450 грн за кожен день понадстрокового користування. Позивач на виконання умов кредитного договору № 8664765 від 04.04.2025 виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 8730,00 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес». Враховуючи викладені вище умови кредитного договору № 8664765 від 04.04.2025, заборгованість відповідачки за договором кредиту складає 22833,00 грн, зокрема: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1552,50 грн - сума заборгованості за комісією; 4500,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Таким чином, у зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором у відповідачки перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 22833,00 грн.
Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
03 листопада 2025 року представником відповідача, адвокатом Зачепіло З.Я. подано до суду відзив на позов, в якому адвокат вказує, що, ознайомившись із матеріалами справи, з вимогами, викладеними в позовній заяві ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідач не погоджується Позивач вказує, що за Договором про надання кредиту № 8664765 від 04.04.2025 утворилась заборгованість в розмірі 22833,00 грн, зокрема: 9000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн - сума заборгованості за процентами; 1552,50 грн - сума заборгованості за комісією; 4500,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Належних розрахунків, які б узгоджувалися із матеріалами справи, умовами кредитного договору, позивач не надав, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов'язок доказування, а тому позов є необґрунтованим. Відповідач позовні вимоги визнає частково, щодо стягнення тіла кредиту у розмірі 9000 грн, відсотків у розмірі 7780,50 грн. Зауважує, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит щодо встановлення плати за обслуговування кредиту, що є підставою для визнання таких положень недійсними. Крім цього, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також, належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов'язок доказування, тому витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн вважає необгрунтованими, належним чином недоведеними та взагалі неспівмірними зі складністю справи, витраченим часом, обсягом наданих послуг, тому їх розмір визнає в сумі 1000 грн.
У судове засідання представник ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не з'явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Відповідачка та її представник, адвокат Зачепіло З.Я. в судове засідання не прибули, згідно поданого клопотання адвокат просить справу розглядати без участі відповідачки.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 04.04.2025 уклали договір кредитної лінії (Надійний) № 8664765, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 9000 гривень строком на 360 днів до 29.03.2026, проценти за користування кредитом 0,95 %, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту, що складає 1552,50 грн.
Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 252438 04.04.2025 12:07, який був надісланий на її електронну пошту 04.04.2025 о 12:04.
Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 22.08.2025 КД-000045028, товариство підтвердило прийняття до виконання та завершення платіжної операції від 04.04.2025 на суму 9000 грн на платіжну карту ОСОБА_1 із номером НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 8664765 становить 22833,00 грн, у тому числі 9000,00 грн за тілом кредиту, 7780,50 грн відсотки, 1552,50 грн комісією та 4500,00 грн пенею/неустойкою.
Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 04.04.2025 в електронній формі уклали Договір про надання коштів у кредит №8664765 на суму 9000,00 грн.
Факт перерахунку позивачем коштів підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 22.08.2025, яка досліджена судом та не заперечувалось відповідачкою.
Вирішуючи питання стягнення комісії, суд виходить із такого.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Позивачем за умовами кредитного договору нарахована комісія у розмірі 1552,50 гривень.
Разом із тим, у договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відтак, у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії слід відмовити.
Також, як слідує із розрахунку позивача ним нараховано 4500,00 гривень пеню/неустойку за понадстрокове користування кредитом.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указами Президента України №№ 64/2022, 65/2022, 69/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, які тривають.
Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу неустойку в розмірі 4500,00 грн, яка стягненню не підлягає, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 в повному обсязі не повернула кредитні кошти, не сплачувала погоджені договором відсотки, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором надання грошових коштів у кредит № 8664765 від 04 квітня 2025 року в сумі 16780,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9 000,00 грн; заборгованість за процентами 7780,50 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 8с7333 від 03 жовтня 2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,4, грн.
Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1780,28 грн (16780,50 х 2422,40 : 22833,00), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Також, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частин 1, 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн надано копії таких документів: 1) договору про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та адвокатом Ткаченко Ю.О; 2) ордеру серії АХ № 1287255 від 03.09.2025; 3) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 від 03.04.2018; 4) акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 20.08.2025 року, де під № 84 містяться дані відповідачки ОСОБА_1 ; 5) акту приймання-передачі №1-МК від 08.09.2025 наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025; 6) платіжної інструкції в національній валюті № 89f60f від 18.09.2025, згідно якої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало ОСОБА_2 кошти в сумі 247500 грн як оплату правничої допомоги згідно Договору № 20-08/2025 від 20.08.2025 та згідно акту приймання-передачі № 1-МК від 08.09.2025.
Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, а саме 16780,50 грн із заявлених 22833 грн, що становить 73,49 %, в силу статті 141 ЦПК України з відповідачки в користь позивача слід стягнути 3307,05 (73,49 % від 4500,00) грн судових витрат, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 274, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за Договором надання грошових коштів у кредит № 8664765 від 04 квітня 2025 року в розміру 16780 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн 50 коп.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судовий збір у розмірі 1780 (одну тисячу сімсот вісімдесят) грн 28 коп та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3307 (три тисячі триста сім) грн 05 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», код ЄДРПОУ: 39861924, адреса місцезнаходження: площа Арсенальна, 15, м. Київ, 01010.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. І. Созанська