Справа № 594/1081/25
06 листопада 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Зушман Г.І.
за участі секретаря Шимків Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Борщеві, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал" (далі - ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал") у серпні 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, №4271309, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем 01.04.2021 в сумі 20015 грн. Посилається на те, що у відповідності до умов кредитного договору банк надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом відповідно до графіку сплати кредитних коштів. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №73-МЛ від 02.07.2021, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі, за спірним кредитним договором, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. У поданому клопотанні позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, а також просить справу слухати за його відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, викликався шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, судова повістка повернута без вручення з відміткою про відсутність відповідача за зазначеною адресою, що відповідно до п.4) ч.8 ст.128 ЦПК України є належним врученням судової повістки.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечував.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.
ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 01.04.2021 уклали Договір про споживчий кредит №4271309, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Кредит надається загальним строком на 30 днів з 01.04.2021 (строк кредитування), термін повернення кредиту - 01.05.2021 (пункти 1.3, 1.4).
Відповідно до пункту 1.5 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника становить 5015,00 грн. Проценти за користування кредитом: 15,00 грн у грошовому виразі та 4,00% річних у процентному значенні.
Проценти за користування кредитом: 15 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору).
Стандартна (базова) ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 договору), тип процентної ставки за договором - фіксована (п. 1.7 договору).
Пунктом 2.3.1.1 договору зазначено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Анкета-заява на кредит містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем.
Договір підписаний позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора F86809 01.04.2021, який надісланий на номер 380955318605.
Як вбачається із платіжного доручення №42849648 від 01.04.2021 грошові кошти в сумі 5000 грн 01.04.2021 було перераховано ОСОБА_1 згідно договору №4271309 на картку №516875ХХХХХХ6697, платник - ТОВ «Мілоан».
Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №73-МЛ від 02.07.2021, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі, за кредитним договором, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Згідно п.1.1. договору кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників.
Пунктом 6.2.3. договору передбачено, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору.
Як видно із платіжного доручення №33394 від 02.07.2021 ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахував ТОВ «Мілоан» 4000000,00 грн, як плату за відступлення прав вимоги за договором факторингу №73-МЛ від 02.07.2021.
Відповідно до акту приймання передачі від 02.07.2021, Витягу з реєстру боржників до ТОВ Коллект Центр» від ТОВ «Мілоан» на підставі договору відступлення перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №4271309.
Боржнику ОСОБА_1 . ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 15.07.2025 направлялася досудова вимога щодо погашення заборгованості за кредитним договором.
Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Як встановлено судом, до позивача на підставі договору відступлення права вимоги перейшло право вимоги до відповідача.
Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 01.04.2021 в електронній формі уклали Договір про споживчий кредит №4271309, строком на 30 днів з 01.04.2021 по 01.05.2021. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника становить 5015,00 грн, проценти за користування кредитом: 15,00 грн у грошовому виразі та 4,00% річних у процентному значенні. Проценти за користування кредитом: 15 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
У пункті 1.3 договору встановлено, що кредит надається на 30 днів від дати отримання кредиту з 01.04.2021 по 01.05.2021.
Пунктом 2.3.1.2 договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Разом із тим, суд вважає, що цей пункт договору не свідчить про продовження строку кредитування та можливість нарахування відсотків.
Вказаний пункт не передбачає вчинення відповідачем дій для пролонгації договору.
Суд звертає увагу на те, що невиконання зобов'язань або неналежне виконання договірних зобов'язань не може бути підставою для звільнення від відповідальності боржника, тим більше розглядатися як «відкладальна умова», яка може й не настати, оскільки в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, відкладальною є саме та обставина, щодо якої невідомо чи настане вона чи ні. Як уже зазначалося вище, поведінка не може бути одночасно неправомірною так і правомірною.
Тому, добросовісний кредитор укладаючи договори зі споживачем розраховує на повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом в межах погодженого сторонами договору строку, відповідно й обов'язком споживача у такому договорі визначено своєчасну сплату кредиту.
У зв'язку із цим, несвоєчасне повернення відповідачем кредиту чи її відсутність є саме порушенням споживачем договірних зобов'язань за укладеним договором, а не відкладальною умовою.
При цьому, суд враховує і принцип тлумачення договору на шкоду тому, хто його складав, і враховує, що умова договору про автоматичну пролонгацію пов'язану із самим фактом невиконання договору, суперечить іншій умові, яка передбачає для пролонгації вчинення певних дій позичальником.
У зв'язку з порушенням грошового зобов'язання настає відповідальність, передбачена статтею 625 ЦК України.
Тому, нарахування відсотків поза межами строку кредитування, у тому числі і автопролонгації на підставі п.2.3.1.2 договору є неправомірним.
Як видно із виписки з особового рахунку за кредитним договором, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.07.2025 становить 20015 грн., з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 15015 грн.
Сторонами було узгоджено графік повернення позики та сплати процентів, згідно якого у строк 30 днів з дати укладення договору - 01.04.2021 по 01.05.2021, сума (загальний розмір) кредиту становить 5015 грн, проценти за користування кредитом: 15 грн.
З огляду на те, що строк кредитного договору не продовжувався, відповідачу безпідставно нараховані відсотки поза межами строку дії договору за період з 01.05.2021.
Отже, розмір заборгованості за тілом кредиту буде становити 5000 грн та за відсотками - 15 гривень.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №4271309 від 01.04.2021 в розмірі 5015 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 15 грн заборгованості за процентами.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 442, 40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 8000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 2000,00 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265,280-283, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, IBAN НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк»), заборгованість за договором про споживчий кредит №4271309 від 01.04.2021 в розмірі 5015,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 15,00 грн заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, IBAN НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк»), судові витрати в сумі 606,96 грн. судового збору та 2000,00 грн на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 11 листопада 2025 року.
Головуючий: Г.І.Зушман