Справа № 486/1408/25
Провадження № 2/486/1080/2025
(заочне)
11 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Далматової Г.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи: позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», представник позивача Ткаченко Ю.О., відповідач ОСОБА_1 ,
25 липня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ»), яке діяло через свого представника адвоката Ткаченко Ю.О. звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором кредиту №73184641 в розмірі 17800,00 грн та судові витрати - судовий збір 2422,40 грн, та витрати, на професійну правничу допомогу - 3500 грн.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 19 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 73184641 на умовах повернення кредиту в кінці строку позики, за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 10000,00 грн строком на 30 днів ( з 19 лютого 2025 року по 20 березня 2025 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 1,000% які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1500,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №73184641 від 19 лютого 2025 року, виконав свої зобов'язання.
Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконав.
Заборгованість останнього за договором кредиту складає 17800 грн, зокрема: 10000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1500 грн - сума заборгованості за процентами; 1 500 грн - сума заборгованості за комісією; 4800 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
26 червня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено договір факторингу №26/06/25, згідно якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №73184641 від 19 лютого 2025 року.
Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року позовну заяву було залишено без руху. 18 серпня 2025 року недоліки позивачем усунуто.
Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз'яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.
Ухвалою суду від 22 серпня 2025 року витребувано докази.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду на 11 листопада 2025 року.
Представник позивача у позовній заяві проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач відзив і докази у визначений судом строк суду не подав. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 19 лютого 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №73184641 (з комісією за надання кредиту) /а.с. 14/ (далі - Договір). Вказаний Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 84576.
Відповідно до п. 2.1 Договору Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.
За умовами п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 та 2.2.4 Договору сума кредиту - 10000 грн, строком на 30 днів, процентна ставка/день 0,500 (фіксована), комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1500,00 грн), дата надання кредиту - 19 лютого 2025 року, дата повернення кредиту - 20 березня 2025 року, процентна ставка фіксована - 0,500% (фіксована), денна процентна ставка 1,000%, проценти за понадстрокове користування кредитом за день - 4,00%.
Відповідно п. 10.5. Договору, у разі порушення строків повернення Кредиту Позичальником, якщо сума Кредиту, що надається Позичальнику за Договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування Кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються Проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (п. 10.5.1. Договору).
Додатком №1 до договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту /а.с. 21 зв./.
Згідно довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено договір №73184641 від 19 лютого 2025 року, останній ідентифікований ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» одноразовим ідентифікатором 84576, 19 лютого 2025 року о 20:07:31 /а.с. 22/.
Перерахування 19 лютого 2025 року коштів у сумі 10000,00 грн на маскований номер картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно договору №73184641 підтверджується листами АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» /а.с. 22 зв., 23/.
Крім того, згідно наданої на виконання ухвали суду інформації АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 /а.с. 65/. Перерахування коштів у сумі 10000 грн вбачається також і з виписки по рахунку АТ «Ощадбанк» /а.с. 67-68/.
26 червня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено договір факторингу №26/06/25 з додатками (актами прийому-передачі), згідно якого первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов'язується їх прийняти /а.с. 24зв.-27, 28зв./. Вказане підтверджується реєстром боржників /а.с. 31-34/.
З наданого позивачем розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідач заборгованість за кредитом не погашав, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості станом на 26 червня 2025 року у розмірі 17800 грн, з яких: 10000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1500 грн - сума заборгованості за відсотками, 4800 грн - відсотки за понадстрокове користування кредитом, 1500 грн - комісія /а.с. 8, 13/.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги фінансової установи.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов'язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Фінансова установа ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов'язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість.
Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», суд приходить до наступного.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у № справі № 2-1055/11.
У зв'язку з тим, що до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
З досліджених судом доказів вбачається, що укладаючи договір позики сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.
Усі істотні умови договору позики № 73184641, укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , містяться безпосередньо у цьому договорі, підписаному останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Умови договору про сплату процентів за користування позикою погоджено за домовленістю сторін. Договір позики укладений на визначений термін, за яким позичальник повинен сплатити проценти, що є платою за користування кредитом.
Таким чином нарахування процентів за користування кредитом, в тому числі і понадстрокове, є правомірним, підтверджується умовами договору позики та доказами кредитної заборгованості.
Як було зазначено вище, відповідач заборгованість за кредитом не погашав, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості станом на 26 червня 2025 року у розмірі 10000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу 1500 грн - сума заборгованості за відсотками, 4800 грн - відсотки за понадстрокове користування кредитом /а.с. 8, 13/, з якою суд погоджується.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом заборгованості за тілом кредиту та процентами.
Стосовно вимог позивача щодо стягнення комісії, суд приходить до наступного.
Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Такі витрати банком визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де ним взяті на себе обов'язки зі сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1500 грн(15% від суми наданого кредиту) /а.с. 15/.
Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов'язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).
Умовами Договору нарахування та сплата комісії за обслуговування кредитної заборгованості визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання договору з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені банком до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.
Як вбачається з копії витягу з акту № 16-П приймання-передачі наданої правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року /а.с. 39/, копії договору про надання правничої допомоги /а.с. 35-37/, позивачем сплачено за правничу допомогу адвоката кошти в сумі 3500 грн.
Зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача за правилами ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн /а.с. 9/.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Задовольнити позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Договором про надання коштів у кредит від 19 лютого 2025 року у розмірі 17800 (сімнадцять тисяч вісімсот) гривень, зокрема: 10000 (десять тисяч) гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень - сума заборгованості за процентами; 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень - сума заборгованості за комісією; 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9-А, оф. 204, код ЄДРПОУ 43311346.
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.А. Далматова