Провадження № 2/470/165/25
Справа № 470/314/25
10 листопада 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Орлової С.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні 06 листопада 2025 року у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
24 квітня 2025 року позивач звернулась до суду з відповідним позовомдо відповідача, в якому зазначила, що 02.02.2022 року надала ОСОБА_2 в борг 5000 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України на момент подання позову становить 208350 гривень, які відповідач зобов'язався повернути до 02 серпня 2022 року. Цей факт підтверджується письмовою розпискою від 02 лютого 2022 року. Однак на день подачі позову ОСОБА_2 борг не віддає, на прохання повернути кошти не реагує, від вирішення спору ухиляється.У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо повернення зазначених коштів, позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики в розмірі 208?350 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2?083,50 грн.
Ухвалою судді від 30 квітня 2025 року справа за вказаним позовом відкрита в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16 червня 2025 року у справі було призначено судову технічну експертизу розписки від 02.02.2022 року, за клопотанням відповідача ОСОБА_2 який зазначав, що кошти позичені ним у позивачки за розпискою від 02.02.2022 року повернув їй наприкінці лютого 2022 року, у зв'язку з чим вона передала йому оригінал розписки, який він наразі віднайти не може. А тому додана позивачкою розписка є копією, а не оригіналом. Витрати за проведення експертизи було покладено на відповідача.
11 вересня 2025 року до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про залишення без виконання ухвали суду від 16.06.2025 року, зокрема і через відсутності оплати відповідачем рахунку за проведення судової технічної експертизи.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.
З матеріалів справи убачається, що відповідач отримав від позивачки в борг 5000 доларів США, зі сплатою 7% за користування грошовими коштами які зобов'язався сплачувати до 02 числа кожного місяця, про що 02.02.2022 року власноручно склав розписку. За вказаною розпискою отримані в борг кошти відповідач зобов'язався повернути до 02 серпня 2022 року, а в разі порушення строків повернення коштів повинен була сплатити відсотки в розмірі 7% за кожен день від простроченої суми (а.с.23).
Відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, у строк визначений розпискою грошових коштів не повернув та заперечує наявність боргу перед позивачкою.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмету договору на основі попередньої домовленості, що висвітлено в пункті 2 частини 1 статті 1046 ЦК України.
Ця особливість реальних договорів зазначена в частині 2 статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Також, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини з позики, позичальником не виконані зобов'язання перед позикодавцем, кошти, які отримані відповідачем за розпискою від 02 лютого 2022 року у позику у доларах США, без визначення їх еквіваленту у національній валюті, наразі не повернуті, відповідно враховуючи встановлену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за позикою, яка в еквіваленті в національній валюті, на день подання позову становить 208350 грн. Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 755/9348/15-ц, від 07 липня 2020 року у справі №296/10217/15-ц та від 18 жовтня 2024 року у справі №202/1954/23, в яких Верховний Суд зазначив, що «розглядаючи справи в межах заявлених позовних вимог у даних правовідносинах, потрібно виходити з того, що за грошовим зобов'язанням, сума, яка підлягає сплаті у гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день подання позову або на день ухвалення судового рішення (якщо позивачем сформульовано саме таку вимогу - стягнути суму заборгованості у гривневому еквіваленті за курсом іноземної валюти на дату ухвалення судового рішення), і якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом».
Відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Оскільки відповідач ухилився від участі в експертизі, суд вважає недоведеними його доводи що надана позивачкою розписка від 02 лютого 2022 року є копією, а не оригіналом. Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивачки є законними і обґрунтованими, доводяться доказами наявними в матеріалах справи, які відповідач у встановленому ЦПК України порядку не спростував, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
За правилами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2083,50 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 258, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 208 350 (двісті вісім тисяч триста п'ятдесят) грн за борговою розпискою від 02 лютого 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2083 (дві тисячі вісімдесят три) грн 50 коп судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 - адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 - адреса реєстрації місця проживання, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя С. Ф. Орлова
Повне рішення суду складене 10 листопада 2025 року.