Справа № 523/12798/25
Провадження №2-а/523/129/25
"10" листопада 2025 р. м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючий суддя - Далеко К.О.,
за участю секретаря - Дяченко Т.С.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 : Якименка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.
Доводи позову.
30 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Пересипського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 червня 2025 року № 2624, провадження по справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13 жовтня 1987 року ІНФОРМАЦІЯ_2 йому ОСОБА_1 було видано військовій квіток на бланку серії НОМЕР_1 . Після звільнення в запас він був прийнятий на облік до того самого військового комісаріату 01 листопада 1989 року, про що у військовому квітку зроблено відповідну позначку. З того часу на навчальні або перевірочні збори та для проходження медичних оглядів він не викликався.
У 2024 році до чинного законодавства України було внесено зміни, за яких громадяни віком до 60 років повинні мати військово-обліковий документ, але вищевказаний військовий квіток він загубив. У зв'язку з чим, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про видачу військово-облікового документу, проте, йому у ТЦК було роз'яснено, що для отримання вказаного документу він повинен стати на облік, а для постановки на облік йому необхідно пройти медичну комісію.
05 червня 2024 року ним була заповнена форма заяви, до якої додано всі необхідні документи та фотокартки. Після чого йому було сказано очікувати виклику на медичну комісію.
28 лютого 2025 року він знову звернувся до ТЦК, де йому було повідомлено про те, що його заява із додатками загубилася, проте склали направлення на медичний огляд у зв'язку з призовом на військову службу.
У період з 04 березня по 14 травня 2025 року він проходив медичний огляд, після чого його зобов'язали надати оголошення про втрату військового квітка, та після цього склали протокол і винесли постанову, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 211 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. 00 коп., у зв'язку з втратою військово-облікового документу.
Після сплати штрафу він знову заповнив надану форму заяви та йому знову наказали очікувати.
Вказану постанову про накладення адміністративного штрафу він вважає такою що підлягає скасуванню, а провадження по справі підлягає закриттю, оскільки суб'єктами правопорушення за статтею 211 КУпАП є призовники, військовозобов'язані та резервісти, а на момент винесення оскаржуваної постанови він не був взятий на військовий облік та його належність до виконання військового обов'язку на той час не визначена.
Крім того, об'єктом охорони за статтею 211 КУпАП є військові квітки, які згідно із статтею 2 Указу Президента України від 25 травня 1994 року №263/94 «Про Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу» мали бути видані протягом 1995-1998 років. Однак, загублений військовий квіток був виданий йому за радянських часів, тобто мовою статті 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» він є документом виданим іншою державою та не є об'єктом охорони.
До початку медичного огляду, тобто з 04 березня 2025 року, працівники ТЦК знали про загублення військового квитка, проте протокол не був складений та постанова не була винесена, а тому стягнення накладено поза межами встановленого строку для притягнення до адміністративної відповідальності.
Доводи відзиву на позов.
17.09.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на наступне.
На підставі Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року та відповідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України.
10.06.2025 року о 13:00 під час відпрацювання мобілізаційних заходів у Пересипському районі м. Одеси, працівниками поліції, ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно інформації із Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з 01.11.1989 року перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовозобов'язаний першої категорії, загального військового обліку солдатів та сержантів запасу за військовою спеціальністю «ВОС 790821 Т». Підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Під час перевірки документів та опитування позивача, було виявлено порушення правил військового обліку в особливий період, зазначених в п. 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ, а саме він недбало зберігав власний військово-обліковий документ, що спричинило його втрату, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 2 статті 211 КУпАП.
На час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач також не надав свій електронний військово-обліковий документ.
10.06.20925 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 , в присутності позивача, був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 211 КУпАП.
При складанні протоколу позивачу було роз'яснено його права, у відповідності до КУпАП та проінформовано, що протокол про адміністративне правопорушення буде передано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, та що розгляд справи відбудеться об 11 годині 18 червня 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що позивач поставив особистий підпис про ознайомлення.
Позивачем до протоколу було надано заперечення на двох (2) аркушах. Зауважень щодо змісту протоколу позивачем не подавалися. Позивач підписав протокол та отримав другий примірник.
У призначений у протоколі час, позивач на розгляд справи не з'явився.
18.06.2025 року протокол було розглянуто та винесено постанову № 2624 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 211 КУпАП.
Постанова була отримана позивачем 23.06.2025 року.
Наведене у постанові від 18.06.2025 № 2624 правопорушення встановлено, оскільки позивач порушив Правила військового обліку в особливий період, зазначені в п. 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ, недбало зберігав власний військово-обліковий документ, що спричинило його втрату, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 2 статті 211 КУпАП.
ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 25 липня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
ІІІ. Позиції сторін
У судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримав завлений ним позов, просив його задовольнити. Надав пояснення та зазначив про те, що складена відносно нього постанова є незаконною, а тому підлягає скасуванню. По-перше, він не являється суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 211 КУпАП, оскільки не є ні призовником, ні військовозобов'язаним, ні резервістом, також він не перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , а надані суду Облікові картки є сфальсифікованими, заповненими заднім числом, оскільки, крім іншого, вказані у картці відомості, зокрема назви установ, не існували на дату заповнення. Він був поставлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 01.11.1989 року, однак після розвалу СРСР та зміни законодавства, не можна вважати, що він перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлений законом строк перебування в запасі минув 26 вересня 2009 року. Також, не відповідають дійсності відомості зазначені у відзиві. Ніхто його примусово не доставляв до ІНФОРМАЦІЯ_3 10.06.2025 о 13:00, він сам прийшов до ТЦК у 2024 році, потім у лютому 2025 року, ще 04.03.2025 року, оскільки без військового квитка не міг влаштуватися на роботу, а після смерті матері, у нього відсутні кошти для існування, після чого його направили на проходження ВЛК, що підтверджується результатами медичного обстеження лікарів. З березня 2025 року він майже кожний день сам ходив до ТЦК, як на роботу, тому обставини його примусового доставлення, не відповідають дійсності. 10.06.2025 року він прийшов до ТЦК, та радів що нарешті отримає військовий квиток, однак його направили в інший кабінет, в якому незаконно склали відносно нього протокол. Він написав заперечення на протокол, та був вимушений продати належне його матері, яка померла, золото, щоб сплатити штраф, інакше розмір штрафу збільшився. Також, він з'явився 18.06.2025 року об 11:00 до ТЦК, для розгляду протоколу, подав письмово пояснення, що підтверджується вхідним №2892 на поясненнях. Однак, його не запросили на розгляд справи, в канцелярії та кабінеті, до якого його викликали, йому повідомили, що ніхто більше його слухати не буде. Начальник РТЦК, який розглядає протокол, здійснить розгляд без нього, та повідомили щоб він приходив 23.06.2025, що він і зробив, і 23.06.2025 йому вручили постанову. Вдома він знайшов свій старий військовий квиток, серед документів. Також, він зазначив, що повідомив РТЦК про втрату військового квитка ще у 2024 році, потім у лютому 2025 року, та 04.03.2025 року, а тому протокол складений відносно нього вже після спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні представник ІНФОРМАЦІЯ_3 позов не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов. Зазначив, що позивач ОСОБА_1 був поставлений на військовий облік 01.11.1989 року, та з обліку не знімався, а зміна законодавства не тягне за собою зняття з обліку. Позивач являється суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 211 КУпАП України. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не сплили, оскільки згідно матеріалів справи із заявою про втрату військового квитка ОСОБА_1 звернувся 29 квітня 2025, протокол про адміністративне правопорушення був складений 10.06.2025, а оскаржувана постанова 18.06.2025, тобто протягом двох місяців з дня виявлення.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 29.04.2025 року особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою вх. № 1717, для отримання військово-облікового документу, оскільки виданий йому ІНФОРМАЦІЯ_2 13.10.1987 року військовий документ ним було загублено.
На підставі цього, відносно нього було складено адміністративний протокол 10.06.2025 року за частиною 2 статті 211 КУпАП за втрату військово-облікового документу.
До вказаного протоколу ОСОБА_1 було надано письмове заперечення на двох аркушах.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 18.06.2025 за № 2624 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , в порушення правил військового обліку в особливий період, визначених в п.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII, недбало зберігав власний військово-обліковий документ, що спричинило його втрату. Встановивши вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 211 КУпАП, на нього було накладено штраф у сумі 850 грн.
Вказану постанову ОСОБА_1 отримав 23.06.2025 року, що підтверджується особистим підписом останнього на оскаржуваній постанові.
Штраф у розмірі 850,00 грн був сплачений ОСОБА_1 , про що свідчить квитанція від 23.06.2025 року № 82.
27.06.2025 року ОСОБА_1 видано військово-обліковий документ №240420230640324900257 з якого вбачається, що останній перебуває на військовому обліку з 01.11.1989 року.
Суд виходить із того, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 211 КУпАП, яка передбачає відповідальність за повторне протягом року зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов'язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), яке спричинило їх втрату, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Поняття "військовозобов'язаний" закріплено в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також в інших нормативно-правових актах, таких як Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений Кабінетом Міністрів України. Згідно з цими документами, військовозобов'язаними є особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період.
Згідно з частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключенню з військового обліку підлягають особи:
- які померли або визнані безвісти відсутніми чи померлими;
- які припинили громадянство України;
- які визнані непридатними до військової служби за висновком військово-лікарської комісії;
- які досягли граничного віку перебування в запасі (60 років);
За обставин даної справи, матеріали справи не містять доказів виключення позивача з військового обліку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст. 254 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні та у позові ОСОБА_1 зазначив, що звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомив про втрату військового квитка: 05.06.2024 року, 28.02.2025 року, а також 04.03.2025 року.
Разом із тим, суд зазначає, що докази тому, що ОСОБА_1 повідомив відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 про втрату військового квитка 05.06.2024 року, 28.02.2025 року, а також 04.03.2025 року, матеріали справи не містять. При цьому, відмітки результатів медичного обстеження спеціалістами, які містять дати - 04.03.2025 року, не можуть розцінюватися судом як докази обізнаності відповідача про втрату позивачем військового квитка, оскільки жодної інформації про це не містять.
У той же час, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 особисто 29.04.2025 року звернувся із заявою вх. № 1717 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання військово-облікового документу, оскільки виданий йому ІНФОРМАЦІЯ_2 13.10.1987 року військовий документ ним було загублено.
Тобто, 29.04.2025 року відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 достовірно дізнався про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, та повинен був скласти протокол не пізніше двадцяти чотирьох годин, відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 також 13.05.2025 року був у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявними в матеріалах справи його письмовими поясненнями щодо проходження психіатричного огляду, які містять відмітку відповідача - «отримано».
Однак, протокол про адміністративне правопорушення посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_8 у АДРЕСА_2 складено лише 10.06.2025 року, тобто з порушенням строку визначеного ч.2 ст. 254 КУпАП.
Також, порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачений статтею 279 КУпАП та Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3.
Згідно ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
В свою чергу, ст. 285 КУпАП передбачає порядок оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Про дату розгляду справи, протоколу про адміністративне правопорушення - 18.06.2025 (11:00), позивач ОСОБА_1 був повідомлений, що підтверджується його підписом на протоколі № 2624 від 10.06.2025 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 211 КУпАП.
Судом встановлено, що 18.06.2025 об 11:00 год. ОСОБА_1 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується крім його особистих пояснень, наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями, які містять вхідний № 2892 від 18.06.2025р. Наведені обставини відповідачем не спростовані, а наявні в матеріалах справи докази дають підстави для висновку про достовірність пояснень позивача.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що його не допустили прийняти участь в розгляді справи 18.06.2025 об 11:00, хоча він очікував на такий розгляд в його присутності, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_9 , йому лише повідомили, що він зможе отримати копію отриманої відносно нього постанови 23.06.2025 року. Наведені позивачем обставини узгоджуються із копією оскаржуваної постанови №2624 від 18.06.2025, складеної за ч.2 ст. 211 КУпАП, яка взагалі не містить інформації щодо явки або не явки позивача на розгляд справи, при цьому містить відмітку про отримання ним постанови 23.06.2025 року.
Таким чином, суд констатує не дотримання відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_7 порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачений статтею 279 КУпАП та Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 № 2524 від 18.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за ч. 2 ст.211 КУпАП, оскільки відповідачем із порушенням ч.2 ст. 254 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення, а також порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та оголошення постанови.
Крім того, виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є на думку суду, факт втрати військово-облікового документу (військового квитка), тобто його фактична відсутність у позивача. Натомість, військовий квиток до моменту винесення постанови знаходився у позивача, що підтверджується дослідженими доказами.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач несе тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, у даному випадку відповідач не довів такої правомірності.
Оцінюючи зазначені вище обставини і докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку про порушення порядку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини третьої ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не є законною, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись статтями 2, 6, 20, 72, 77, 90, 242-246, 286 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 № 2624 від 18.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст.211 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 211 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 10.11.2025 року.
Суддя: К.О. Далеко