Справа № 523/14773/25
Провадження №2/523/6066/25
"06" листопада 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
за участю секретаря- Дзюба Г.І
за участю представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: вул. Саксаганського, буд.133-А, м. Київ, 01032) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Споживчий центр» звернулось з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором (оферти) №20.11.2024-100000262 від 20.11.2024 у розмірі 33110 грн. 00 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.11.2024р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Споживчий центр» був укладений кредитний договір №20.11.2024-100000262 шляхом шляхом підписання Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), та Заявки на отримання кредиту. Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 11000,00 грн., зі сплатою відсотків, строком користування 155 днів, процентна ставка "Стандарт" - фіксована у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, комісія (плата за надання Кредиту) - 9% від суми Кредиту та дорівнює 990 грн. 00 коп., комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 990 грн. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту:перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитівелектронного платіжного засобу споживача 5168-75XX-XXXX-5054. ТОВ «Споживчий центр» виконало прийняті на себе зобов'язання надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі зазначеному вище. Втім, останнім не були виконанні прийняті на себе зобов'язання, внаслідок чого за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на на момент пред'явлення позову складає 33110 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 11000 грн., по процентам - 13640 грн., комісії -2970 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 5 500,00 грн.. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді від 29.07.2025р. було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.
06.08.2025р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача наголошував на те, що матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання ТОВ "Споживчий Центр" умов п. 4.1 договору про відкриття кредитної лінії №20.11.2024-100000262 від 20.11.2024 року щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу, а також не містять даних, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті Договору, саме Мусієнко С.А. . Відтак, з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, неможливо ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.Також матеріали справи не містять та позивача також не надано виписок з рахунків відповідача, з яких можна було б встановити факт належності йому певного платіжного засобу, користування ним банківською карткою, банківським рахунком та наявність у нього заборгованості. Позивачем також не надано суду відповідний касовий документ, який відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а роздруківка квитанції ІPAY.UA не є достатнім доказом переказу відповідачу кредитних коштів, оскільки не містить прізвище отримувача, а лише номер картки. Довідка-розрахунок про стан заборгованості також не свідчить про видачу кредитних коштів відповідачу. Також адвокат зазначив, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є діючим військовослужбовцем, старшим сержантом, старшим кінологом кінологічного взводу та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 НГУ з 22.10.2024 року до цього часу.
18.12.2024 року, ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Споживчий центр» із заявою, в який він вказав, що він є діючим військовослужбовцем, ветераном війни - учасником бойових дій та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 НГУ і є військовослужбовцем, який був призваний на військову службу із числа осіб за призовом під час мобілізації, на особливий період. У своїй заяві до ТОВ «Споживчий центр» ОСОБА_2 просив: зробити перерахунок заборгованості, а саме усі попередні сплачені суми зарахувати в погашення тіла кредиту, та надати інформацію, щодо кінцевої суми залишку по тілу кредиту; припинити нарахування відсотків, пені, штрафних санкцій; здійснити реструктуризацію кредитного договору для погашення заборгованості рівними частинами.
З огляду на те, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 НГУ АДРЕСА_2 від 01.08.2025 року № 830, він має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей »пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, на звільнення від обов'язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов'язань за кредитним договором.
Також адвокат посилався на неврахування позивачем положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат: сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професфйну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн зазначив, що відповідно до Постанови КЦС ВС від 11.09.2024 № 638/3288/16-ц, надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, однак в матеріалах справи та у Єдиному Реєстрі Адвокатів України відсутні відомості, що Сарана Артур Олександрович є адвокатом, а тому вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. непідлягають задоволенню
Враховуючи вищевикладене, відповідач визнав лише вимоги щодо стягнення з нього 11000,00 грносновного тіла кредита, а в задоволенні інших вимог просив відмовити.
11.08.2025р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якому представник позивача звернув увагу суду на те, що своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки у разі їх наявності , розуміє та зобов'язується їх виконувати, а тому, посилаючись на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17, в якій зауважено, що немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною ані з огляду на приписи статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України.
В запереченнях на відповідь на відзив від 12.08.2025р., ОСОБА_1 заперечувала щодо стягнення комісії, пов'язаної із наданням послуги, а саме, як вказував позивач: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу, оскільки в п.8 Заявки мова йде про комісіюкомісія, пов'язану з наданням Кредиту, а в п.9 Заяввки - комісію за обслуговування кредитної заборгованості -990 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, економічна сутність якої полягає в оплаті послуг за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу особистий кабінет як в віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформув ання про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. Тобто, в договорі не має чіткого визначення плати (комісії) яка пов'язана саме з перерахуванням Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу. І матеріали справи не містять розрахунку витрат по сплаті комісії за перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу. А тому, посилаючись на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, включення банком до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованими. Враховуючи викладене, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача процентів, комісії, додаткової комісії та неустойки.
12.08.2025р. до суду надійшла заява від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про зменшення позовних вимог. Відповідно до змісту поданої заяви позивач зменшує розмір позовних вимог до відповідача та просить стягнути суму заборгованості у розмірі 13970 гривень, але не надає опису, що входить до цієї суми. Фактично враховуючи заявлені позовні вимоги сума може складатись з основного боргу (тіло кредиту) 11000 гривень та суми комісії у розмірі 2970 гривень, але позивач цього не зазначає.
В той же час, у прохальній частині заяві залишається незмінною первісно заявлена сума позовних вимог у розмірі 33110,00 грн., тобто можливо наявність технічної описки.
Ухвалою суду від 09.10.2025р. суд залишив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про зменшення позовних вимог без руху.В той же час, у прохальній частині заяві залишається незмінною первісно заявлена сума позовних вимог у розмірі 33110,00 грн., тобто можливо наявність технічної описки.
09.10.2025р. від представника позивача надійшла уточнена заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої представник просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 13970 гривень.
Ухвалою суду від 06.11.2025р. суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про зменшення позовних вимог.
Вислухавши пояснення представгника відповідача Богданову Ю.В., дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.11.2024р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Споживчий центр» був укладений кредитний договір №20.11.2024-100000262, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 11000,00 грн. Строк, на який надається Кредит - 155 днів з дати його надання 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 23.04.2025; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. 6. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Процентна ставка "Економ" -фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 8. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність -плата за надання Кредиту) - 9% від суми Кредиту та дорівнює 990 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - "Комісія за обслуговування", "Комісія") - 990 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. 10. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір. 11. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. 12. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.97% (денна процентна ставка) = (16610 / 11000)/ 155 ? 100%. 13. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-75XX-XXXX-5054.
Згідно пункту 9.1. Договору у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню Кредиту та/або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу Кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
ТОВ «Споживчий центр» виконало прийняті на себе зобов'язання надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі зазначеному вище.
Однак ОСОБА_2 не виконував прийняті на себе зобов'язання, що не спростовано ним під час розгляду справи, внаслідок чого за кредитним договором існує заборгованість, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 22.07.2025р. становить 33110 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту - 11000 грн., по процентам - 13640 грн., по комісії - 2970 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання- 5500,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, встановлення факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитними договорами вказує на те, що позовні вимоги в частині стягнення боргу за тілом кредиту в розмірі 11000,00 грн є доведеними, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії - 2970 грн.
Відповідно до умов доовору комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 9% від суми Кредиту та дорівнює 990 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - "Комісія за обслуговування", "Комісія") - 990 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
Суд звертає на наступні норми законодавства.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення ч.1, ч.2, ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно із ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З укладеного договору убачається, що комісія була встановлена за дання кредиту у розмірі 900 гривено, а також за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - "Комісія за обслуговування", "Комісія") - 990 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, тобто всього у розмірі 2970 гривень.
Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборго
Матеріали справи також не містять доказів, що позичальник користувався такими послугами.
Ураховуючи, що позивача не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення редитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 та від 09 лютого 2024 року у справі № 337/3703/22.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Тому, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по комісії в розмірі 2970 гривень.
Розподіл судових витрат.
Враховуючи, що відповідач звільнений від сплати судового збору, то сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок за квитанцією № СЦ00028288 від 21.07.2025р. компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 16, 526, 530, 549, 611, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 141, 263-265, 277-279, ЦПК України, суд,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: вул. Саксаганського, буд.133-А, м. Київ, 01032) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на корсить Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: вул. Саксаганського, буд.133-А, м. Київ, 01032) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість за Кредитним договором № 20.11.2024-100000262 від 20.11.2024 у розмірі 11000 гривень.
3. Позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: вул. Саксаганського, буд.133-А, м. Київ, 01032) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення комісії у розмірі 2970 гривень - залишити без задоволення.
4. Звільнити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
5. Сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: вул. Саксаганського, буд.133-А, м. Київ, 01032) судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок за квитанцією № СЦ00028288 від 21.07.2025р. (101 Судовий збір, за позовом ТОВ Споживчий центр до ОСОБА_2 , Пересипський районний суд міста Одеси) компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде складено та підписано у п'ятиденний строк з дати проголошення рішення.
Суддя В.К. Кисельов
Повний текст рішення буде складено та підписано 11.11.2025р.