Справа № 522/5420/25-Е
Провадження № 2/522/4622/25
11 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Павлик І.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІР Україна» про стягнення заробітної плати та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІР Україна» до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 1 100 000,00 грн,
20.03.2025 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «БІР Україна» про стягнення заробітної плати.
Ухвалою головуючого судді Чернявської Л.М. від 27.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
На виконання розпорядження № 802/25 в.о. керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Чукова Л.В. від 19.05.2025, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 522/5420/25-Е передано для розгляду головуючому судді Павлик І.А.
13.06.2025 ухвалою головуючого судді Павлик І.А. справу прийнято до свого провадження.
25.06.2025 ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «БІР Україна» до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 1 100 000,00 грн до спільного розгляду з первісним позовом у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «БІР Україна» про стягнення заробітної плати.
25.06.2025 протокольною ухвалою суду здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
29.10.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду, оскільки судовий збір не був сплачений відповідачем на момент подання зустрічного позову (11.04.2025) та прийняття його судом до розгляду, а докази його сплати надані суду лише 27.10.2025.
06.11.2025 ухвалою суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення зустрічного позову ТОВ «БІР Україна» до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 1 100 000,00 грн без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «БІР Україна» про стягнення заробітної плати та за зустрічним позовом ТОВ «БІР Україна» до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 1 100 000,00 грн відмовлено.
06.11.2025 протокольною ухвалою суду відмовлено у винесенні окремої ухвали в порядку ч. 2 ст. 262 ЦПК України.
06.11.2025 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 грудня 2025 року на 13 год. 00 хв.
11.11.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Павлик І.А., яку обґрунтовано тим, що ухвала про прийняття зустрічної позовної заяви є незаконною та викликає сумніви у позивача в неупередженості судді, також суддею не розглянуто його клопотання про постановлення окремої ухвали, в зв'язку з чим просить відвести суддю Павлик І.А. від розгляду справи № 522/5420/25-Е (провадження № 2/522/4622/25).
У відповідності до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З урахуванням викладеного та зважаючи на положення ст. 40 ЦПК України, остання підлягає розгляду суддею Павлик І.А.
Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 , вважає її необґрунтованою та такою, що не має об'єктивного підґрунтя, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Розглядаючи заяву про відвід судді з точки зору національного закону та в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. Слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву («Бочан проти України» рішення від 03.05.2007, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» рішення від 06.10.2011, п. 136; «Олександр Волков проти України» рішення від 09.01.2013 п.п. 103,107).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це, навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
З огляду на вище викладене, об'єктивний критерій вимагає щоб особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, тобто відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Заявляючи відвід, заявник повинен навести об'єктивні причини дійсних обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що 25.06.2025 ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «БІР Україна» до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 1 100 000,00 грн до спільного розгляду з первісним позовом у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «БІР Україна» про стягнення заробітної плати.
29.10.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду, оскільки судовий збір не був сплачений відповідачем на момент подання зустрічного позову (11.04.2025) та прийняття його судом до розгляду, а докази його сплати надані суду лише 27.10.2025. Також у даному клопотанні позивач просив винести окрему ухвалу в порядку ч.2 ст. 262 ЦПК України щодо дій представника відповідача адвоката Сердюкова Бориса Леонідовича, які, на його думку, містять ознаки введення суду в оману, та повідомити про ці дії Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області та Одеську обласну прокуратуру.
06.11.2025 ухвалою суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення зустрічного позову ТОВ «БІР Україна» до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 1 100 000,00 грн без розгляду відмовлено. Судом зауважено, що на час розгляду заяви підстави для залишення зустрічного позову без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України, та встановлені ч. 1 ст. 257 ЦПК України підстави для залишення позову без розгляду з наведених ОСОБА_1 підстав, відсутні.
06.11.2025 протокольною ухвалою суду відмовлено у винесенні окремої ухвали в порядку ч. 2 ст. 262 ЦПК України щодо дій представника відповідача адвоката Сердюкова Бориса Леонідовича, які, на думку позивача, містять ознаки введення суду в оману, та повідомлення про ці дії Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області та Одеську обласну прокуратуру, оскільки в діях представника відповідача судом не встановлено зловживання процесуальними правами та визначених ч. 2 ст. 262 ЦПК України підстав для постановлення окремої ухвали.
Суд акцентує, що звертаючись з заявою про відвід судді заявником не наведено визначених положеннями ст. 36 ЦПК України підстав для відводу судді Павлик І.А. та не надано будь-яких належних та допустимих доказів суб'єктивної упередженості чи необ'єктивності судді під час розгляду даної справи.
При цьому суд звертає увагу, що особиста безсторонність суддів не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
З огляду на наведене, заява ОСОБА_1 про відвід судді не містить визначених законом підстав для відводу судді. Жодними доказами не підтверджується існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді, тому вказані у заяві доводи не є підставою для задоволення відводу, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Павлик І.А. від розгляду даної справи є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд
Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Павлик І.А. необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Павлик І.А. у справі № 522/5420/25-Е (провадження № 2/522/4622/25) передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.А. Павлик