Справа № 522/24195/25
Провадження № 1-кс/522/6200/25
11 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 в інтересах ГО «НОН-СТОП» на бездіяльність уповноважених осіб Приморської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Приморського районного суду м. Одеси звернувся голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Приморської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).
Скарга обґрунтована тим, що 22 жовтня 2025 року голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 звернувся до Приморської окружної прокуратури м. Одеси із заявою вих. №22/10/2025-2-13 про вчинення кримінальних правопорушень, втім відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, заявника не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.
У судове засідання скаржник не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Частина 3 ст. 306 КПК України передбачає, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу. Водночас, участь особи у розгляді скарги є її правом, а не обов'язком, і вона вільна у використанні цього права відповідно до засади диспозитивності (ч. 1 ст. 26 КПК України). Кримінальний процесуальний закон не пов'язує можливість захисту прав особи з її безпосередньою участю у судовому засіданні, а тому неприбуття скаржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду його скарги по суті.
Уповноважена особа Приморської окружної прокуратури м. Одеси у судове засідання не з'явилась, була повідомлена належним чином.
Дослідивши скаргу, додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
22 жовтня 2025 року голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 звернувся до Приморської окружної прокуратури м. Одеси із заявою вих. №22/10/2025-2-13 про вчинення кримінальних правопорушень.
Як зазначено у заяві, в ході здійснення правозахисної діяльності ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» встановлено, що посадові особи Міністерство розвитку громад та територій України, у тому числі Міністр ОСОБА_4 , посадові особи Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, у тому числі Директор ОСОБА_5 , посадові особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області, Директор ОСОБА_6 , посадові особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, Директор ОСОБА_7 , посадові особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури Харківській області, Директор ОСОБА_8 , посадові особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, Директор ОСОБА_9 , а також керівник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області ОСОБА_10 , разом з посадовими особами Миколаївської обласної військової адміністрації, серед яких Голова ОСОБА_11 , та посадовими особами Дніпропетровське обласної державної адміністрації, використовуючи зв'язки ОСОБА_12 , який є колишнім радником Прем'єр-міністра України ОСОБА_13 та обіймає посаду у Координаційній раді з реалізації проекту «Велике будівництво», перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, залучили підконтрольних фізичних та юридични осіб, серед яких товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСМІСТ» з кодом ЄДРПОУ 33778270, товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛІ ПІВДЕНЬ» з кодом ЄДРПОУ 34252469, а також фізичних осіб ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . У результаті щ узгоджених дій вказані особи створили організовану злочинну групу, діяльність як спрямована на розкрадання та привласнення бюджетних коштів, зокрема коштів, її надходять за міжнародними та державними програмами, під час укладення і реалізації тендерних договорів щодо будівництва та реконструкції водопроводів Миколаївській та Дніпропетровській областях.
Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про вчинення зазначеними особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право оскарження бездіяльності слідчого та прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України покладають на слідчого та прокурора обов'язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Викладене свідчить про наявність у слідчого та прокурора обов'язку після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, перевірити достатність відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і лише за наслідками такої перевірки ним може бути ухвалене рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у повідомленні має бути зазначено конкретні відомі заявнику обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому воно полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак, наведення доводів, чому він вважає, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Оцінюючи, чи відбулося виконання цього обов'язку відповідно до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя має з'ясувати, чи містить зміст повідомлення про кримінальне правопорушення обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Також під час оцінки доводів скарги слід виходити з приписів ч. 1 ст. 306 КПК України, яка пов'язує можливість її розгляду (чи окремих її вимог) слідчим суддею Вищого антикорупційного суду з належністю кримінальних проваджень до підсудності цього суду. Така підсудність визначається за одночасної наявності двох обов'язкових ознак (ч. 1 ст. 33-1 КПК України):
- стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України (ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України);
- наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб'єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом. Такі повноваження, серед іншого, обмежуються здійсненням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб лише у кримінальних провадженнях (стосовно кримінальних правопорушень), належних до підсудності відповідного суду.
Разом з тим, заява ОСОБА_3 не містить викладу жодних обставин, які прямо чи опосередковано свідчили б про вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, а також обставин вчинення інших зазначених у ній кримінальних правопорушень, заявником не конкретизовано, які саме дії посадових осіб, на його думку, містять ознаки наведених злочинів.
Твердження скаржника про вчинення посадовими особами кримінальних правопорушень мають абстрактний характер та ґрунтується виключно на припущенні про існування певних фактів, тобто його суб'єктивній оцінці певних подій, адже жодних конкретних відомостей з цього приводу, які могли б бути перевірені в ході досудового розслідування, заява ГО «НОН-СТОП» не містить. Тобто ці твердження не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення злочинів і що описані в заяві факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Як вже зазначалось, право на участь у судовому засіданні з розгляду скарги є дискреційним, а клопотання про розгляд без участі є проявом засади змагальності. В свою чергу, сам по собі факт звернення до слідчого судді і небажання підтримати свою скаргу у судовому засіданні викликають обґрунтований сумнів у тому, що метою звернення зі скаргою є саме реалізація права особи на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Позиція скаржника про безумовний обов'язок посадових осіб прокуратури внести відомості про злочин до ЄРДР ґрунтується на хибному тлумаченні кримінального процесуального закону і не враховує практичні чинники реалізації правоохоронним органом своєї функції.
Враховуючи викладене, слідчий суддя констатує відсутність бездіяльності з боку уповноважених осіб Приморської окружної прокуратури м. Одеси, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 в інтересах ГО «НОН-СТОП» на бездіяльність уповноважених осіб Приморської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1