465/3265/25
2/465/2617/25
10.11.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Арбуза Р.В., представника відповідача Усачука А.В., під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільної справи за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -
встановив:
У провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до розгляду з викликом сторін.
Ухвалами Франківського районного суду м. Львова від 04.06.2025, 19.06.2025, 18.08.2025, 08.09.2025 витребувано від ЛМКП "Львівтеплоенерго" розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2021 по 28.02.2025 по кожному місяцю із зазначенням відповідних тарифів та кількості спожитої послуги.
Ухвали скеровувались в електронний кабінет позивача та на юридичну адресу ЛМКП "Львівтеполоенерго", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документу позивачу та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення адресату за штрихкодовим ідентифікатором 0610275277030.
Станом на 10.11.2025 вимоги ухвали суду позивачем не виконано, витребуваний розрахунок до матеріалів справи не долучено.
Невиконання позивачем вимог ухвали суду слугувало підставою для неодноразового відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.209 ЦПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Частиною 2 ст.214 ЦПК України визначено, що головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Згідно з п.2 ч.2, ч.3 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а відповідно до п.3 з'являтися всудове засіданняза викликомсуду,якщо їхявка визнанасудом обов'язковою. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до ч.1 ст.229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Відповідно до ст. 258 ЦПК України, ухвала суду є однією із форм судового рішення.
Згідно із ст. 18 ЦПК України, судові рішення обов'язкові для всіх і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У зв'язку з вищенаведеним, суд визнає в діях ЛМКП "Львівтеплоенерго" ознаки неналежного виконання своїх процесуальних обов"язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, неподання витребуваних доказів без поважних причин, а також неповідлмлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом.
Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1 ст. 144 ЦПК України).
Поведінку позивача суд визнає як неповагу до суду та вважає за необхідне застосувати до нього заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Згідно з п.п.1, 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 148 ЦПК України, у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Частиною 5 статті 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 44, 143, 189, 214, 223, 229, 258-259 ЦПК України, суд, -
постановив:
Визнати неналежним виконання своїх процесуальних обов"язків Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго".
Застосувати до Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за неналежне виконання своїх процесуальних обов"язків.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (м.Львів, вул. Д.Апостола,1, код ЄДРПОУ 05506460) штраф в розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача:UA118999980313090106000026007; Код класифікації доходів бюджету 21081100. Стягувач: Державна судова адміністрація України, юридична адреса: 01021 м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ - 37993783.
Відкласти розгляд справи за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги на 25 листопада 2025 року на 11 год. 10 хв.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання на протязі 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.
У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Ухвалу в частині стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку після відмови її скасування судом першої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи.
Суддя Б.Б. Кушнір