Справа № 456/5107/25
Провадження № 2-о/456/256/2025
іменем України
28 жовтня 2025 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бучківської В. Л. ,
при секретарі Коцур А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
Підстава заяви (позиція заявника). Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що атестат № НОМЕР_1 , виданий 19.07.1982 Воловецьким міським професійно-технічним училищем Закарпатської області №17 на ім'я ОСОБА_2 , належить позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заяви покликається на те, що у кінці серпня 2025 року він звернувся до Пенсійного фонду у Львівській області з питанням призначення йому пенсії за віком згідно зі ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Ним було подано усі необхідні документи для призначення пенсії, в тому числі атестат про навчання у Воловецькому міському професійно-технічному училищі №17 Закарпатської області. При прийомі документів було виявлено, що його прізвище в атестаті вказано не вірно, а саме « ОСОБА_3 », замість правильного ОСОБА_4 », що зумовило його звернення до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги заяви підтримує в повному обсязі.
Позиція заінтересованої особи. 23.10.2025 до суду надійшли письмові пояснення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в яких представник заінтересованої особи зазначає, що ознайомившись із заявою ОСОБА_1 вважає за потрібне зазначити, що пенсійний фонд України (його територіальні органи) є суб'єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення. Вищезазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.09.2019 по справі №198/623/18. Заявником жодним чином не обґрунтовано про причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчує цей факт. Оскільки, встановлення зазначеного в заяві ОСОБА_1 факту тягне за собою не тільки вирішення питання щодо встановлення факту належності їй правовстановлюючого документа, а й поширюється на інші правовідносини, пов'язані із призначенням пенсії, наведене свідчить про наявність спору про право у зазначеному питанні, у зв'язку з чим вирішення цього питання підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Тому вважають, що заявником обрано не вірний спосіб захисту порушеного чи оспорюваного права. Просить суд врахувати дані пояснення при винесенні рішення у справі за заявою ОСОБА_1 .
В судове засідання представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не з'явився, хоча повідомлявся про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутності до суду не подав.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.10.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Як вбачається з копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Стрийським МВ ГУМВС України у Львівській області 18.01.2008, такий видано на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.4-6/.
Згідно з атестатом №105, виданого 19.07.1982 Воловецьким міським професійно-технічним училищем №17 Закарпатської області, такий видано на ім'я ОСОБА_2 /а.с.7/.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого в с. Стрілків Стрийського району Львівській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 /а.с.8/.
Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_4 від 04.10.1982 така видана на ім'я ОСОБА_1 /а.с.9/.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз'яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Мотивована оцінка доказів, наданих заявником та висновки суду за результатами заяви.
Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Стрийським МВ ГУМВС України у Львівській області 18.01.2008, такий видано на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, згідно з атестатом №105, виданого 19.07.1982 Воловецьким міським професійно-технічним училищем №17 Закарпатської області, такий видано на ім'я ОСОБА_2 .
Звертаючись до суду з даною заявою, заявник фактично просить встановити факт належності йому атестату для оформлення пенсії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її атестаті.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу породжує юридичні наслідки для заявника, так як на даний час це впливає на реалізацію його права на призначення пенсії, проте розбіжності в написанні прізвища в атестаті є перешкодою для оформлення пенсії, а виправити зазначений запис в позасудовому порядку на даний час неможливо.
У даному випадку встановлення такого факту не пов'язується з вирішенням спору про право та законом прямо віднесено встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів до справ окремого провадження.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 733/324/21.
Таким чином проаналізувавши та надавши оцінку вищевказаним доказам у їх сукупності і взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність факту належності атестату №1015, виданого 19.07.1982 Воловецьким міським професійно-технічним училищем Закарпатської області №17 на ім'я ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 4, 10, 264, 265, 273, 293, 315, 319 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 задоволити.
Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що атестат № НОМЕР_1 , виданий 19.07.1982 Воловецьким міським професійно-технічним училищем Закарпатської області №17 на ім'я ОСОБА_2 , належить позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Заявник:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополиат Андрея,10.
Повний текст судового рішення
виготовлено 05.11.2025
Головуючий суддя В. Л. Бучківська