Справа № 455/1788/25
Провадження № 3/455/1039/2025
Іменем України
10 листопада 2025 року м. Старий Самбір
в особі судді Титова А.О.,
за участю секретаря судового засідання Гавриляк О.Б.,
за участю:
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Свіжого О.В. (далі за текстом - Захисник).
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , (далі за текстом - Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності),
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №008012Е від 24.08.2025 вказується, що ОСОБА_1 24.08.2025 року о 14:35 годині в міжнародному пункті пропуску «Смільниця - Кросценко», територія Хирівської ОТГ, під час проходження прикордонного контролю на в'їзд в Україну з Республіки Польща пред'явила на паспортний контроль паспорт громадянина Республіки Польща для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 24.05.2023 року на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В процесі прикордонного контролю встановлено, що вона є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданим 27.07.2017 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Своїми діями вищевказана громадянка порушила ст.ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України та і в'їзду в Україну громадян України», п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених ПКМУ №57 від 27.01.1995, чим здійснила спробу незаконного перетину державного кордону в пункті пропуску через державний кордон України без відповідних документів, тобто вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала на адресу суду письмові пояснення по суті справи, за змістом яких вона, при перетині кордону 24.08.2024 в пункті пропуску "Смільниця-Кросценко" дістала з ручної поклажі два паспорти для виїзду за кордон на своє ім'я, а інспектор прикордонної служби вихопила з поміж двох паспортів її паспорт громадянина Республіки Польща для виїзду за кордон. Далі їй поставили умови, щоб вона переписала і підписала шаблонну заяву про визнання вини, яку ОСОБА_1 просить не брати до уваги під час розгляду справи.
В судовому засіданні Захисник просив суд справу про притягнення до адміністративної відповідальності закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі Захисник посилався на обставини того, що матеріали поточної справи не містять доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Конституція України
В Україні існує єдине громадянство (стаття 4 Конституції України).
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості (Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).
Закон України "Про громадянство"
Законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на принципі єдиного громадянства - громадянства держави Україна, за змістом якого якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про громадянство»).
Законодавство у сфері порядку перетину державного кордону
Перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Порушенням державного кордону України є, зокрема, перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку (частини 1 та 8 статті 9 Закону України «Про державний кордон України»).
Пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України (стаття 12 Закону України «Про державний кордон України»).
Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з таких документів - паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну). У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в'їзду в Україну можуть використовуватися інші документи (частина 1 статті 2 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України»).
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1 - 3 статті 7 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами. (частина 1 статті 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина 2 статі 251 КУпАП).
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 частини 1 стаття 247 КУпАП).
Частиною 1 статті 204-1 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ДОКАЗИ, МОТИВИ СУДУ
З огляду на встановлений законодавством України (частина 4 Конституції України та пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про громадянство») принцип єдиного громадянства, який полягає у тому, що якщо громадянин України набув громадянство іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України, пред'явлення громадянином України при перетині державного кордону документів, отриманих ним як громадянином іноземної держави, зокрема паспорту громадянина іноземної держави - суперечить вищезазначеним положенням Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», оскільки такий документ надає право на перетин кордону особою саме як громадянином іноземної держави, а не як громадянином України, а тому в обставинах правових відносин з представником державної влади України, яким є інспектор прикордонної служби, такий документ не є належним та відповідним, оскільки не надає такій особі права на перетин кордону як громадянином України, і такі дії є спробою перетинання державного кордону України без відповідних документів.
Таким чином, у даному випадку, з урахуванням викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей, для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП -підлягає доведенню факт пред'явлення останньою інспектору прикордонної служби при перетині державного кордону документу, отриманого нею як громадянином іноземної держави.
До протоколу про адміністративне правопорушення у цій справі додані: (-) копії паспорту громадянина України та паспорту громадянина Республіки Польща для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 , (-) заява ОСОБА_1 про визнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення (яку остання у поясненнях наданих на адресу суду просить не брати до уваги).
Таким чином, з огляду на вищевказані положення частини 1 статті 251 КУпАП, наявним у справі доказом пред'явлення ОСОБА_1 24.08.2025 на паспортний контроль паспорту громадянина Республіки Польща для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є лише протокол про адміністративне правопорушення. Інших доказів такого факту суду не представлено. При цьому, ОСОБА_1 вищенаведений факт заперечує.
Відповідно до пунктів 9, 11 і 19 статті 19 та пункту 47 частини першої статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», з метою запровадження європейських і світових практик документування подій за допомогою автоматичної фото- і відеотехніки та використання отриманої з неї інформації для запобігання, виявлення або фіксування правопорушень та забезпечення публічної безпеки і правопорядку в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, контрольних пунктах в'їзду-виїзду, а також у контрольованих прикордонних районах та в межах виключної (морської) економічної зони України наказом Міністерства внутрішніх справ України №244 від 04.04.2019 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2019 р. за № 419/33390) затверджено Інструкцію про порядок використання автоматичної фото- і відеотехніки під час виконання службових обов'язків посадовими і службовими особами Державної прикордонної служби України (далі за текстом Інструкція).
Уповноважені особи Держприкордонслужби перед заступанням на службу з безпосереднього виконання завдань із охорони державного кордону України, внутрішніх вод та виключної (морської) економічної зони України, здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до/з тимчасово окупованої території України осіб, транспортних засобів і вантажів отримують автоматичну фото- і відеотехніку в чергового підрозділу органу охорони державного кордону (у разі зберігання автоматичної фото- і відеотехніки безпосередньо в пункті пропуску, КПВВ - у чергового техніка інформаційно-телекомунікаційних систем, у загоні морської охорони - у начальника чергової зміни відділу управління службою), про що здійснюється запис у Журналі (пункт 4 розділу ІІ Інструкції).
Уповноваженим особам Держприкордонслужби під час виконання службових обов'язків забороняється вимикати автоматичну фото- і відеотехніку, крім випадків, приймання їжі, відпочинку, перебування в місцях особистого користування (у вбиральні, роздягальні, душовій), а також у службових приміщеннях, де фотозйомка і відеозапис заборонені, у таких випадках автоматична фото- і відеотехніка вимикається (пункт 5 розділу ІІІ Інструкції).
Інформація, отримана за результатами використання автоматичної фото- і відеотехніки, може надаватися органом охорони державного кордону (загоном морської охорони), зокрема, на офіційні запити інших державних органів і суду виключно на виконання їх повноважень, передбачених законами України (пункт 2 розділу V Інструкції).
З метою повного всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 08.10.2025 судом було задоволено клопотання Захисника про витребування від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 всі наявні відеозаписи, на яких зафіксовані обставини спілкування 24.08.2025 представників ДПСУ з ОСОБА_1 та/або зафіксовані обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №008012Е від 24.08.2025.
21.10.2025 на адресу суду з Відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов лист, в якому повідомляється про неможливість надати витребувані судом відеоматеріали із посиланням на абзац 10 підпункту 2.1. пункту 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інших обставин, які б унеможливлювали подання на адресу суду витребувані судом доказі у листі не наведені.
При цьому, суд звертає увагу на те, що абзац 10 підпункту 2.1. пункту 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , положенням якого обгрунтовується неможливісь надання витребуваних судом доказів - стосуються неможливості використання відеореєстратора для відеофіксації постановки наказу прикордонним нарадям старшим зміни прикордонних нарядів, та не регламентує використання відеореєстратора або неможливості його використання при здійсненні уповноваженими особами Держприкордонслужби при обов'язків прикордонного контролю і пропуску осіб через державний кордон України.
З огляду на викладене, в сукупності, зважаючи на те, що (1) ОСОБА_1 заперечує викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості про те, що вона пред'явила на паспортний контроль паспорт громадянина Республіки Польща для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 24.05.2023 року на ім'я ОСОБА_2 , а (2) матеріали справи інших (окрім протоколу про адміністративне правопорушення) доказів вчинення останньою адміністративного правопорушення не містять, приймаючи до уваги те, що (3) обов'язок щодо збирання доказів покладається положеннями частини 2 статті 251 КУпАП на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, при цьому (3) витребувані судом матеріали відеофіксації, на яких зафіксовані обставини спілкування 24.08.2025 представників ДПСУ з ОСОБА_1 та/або зафіксовані обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №008012Е від 24.08.2025 на вимогу суду не представлені, (4) як не представлені і змістовні пояснення щодо причини ненадання витребуваних судом доказів, (5) за умов того, що згідно з вищевикладеними положеннями Інструкції здійснення такої відеофіксації уповноваженими особами Держприкордонслужби під час виконання службових обов'язків щодо здійснення прикордонного контролю і пропуску осіб через державний кордон України є обов'язковим - у суду виникає обґрунтований наведеними обставинами сумнів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, і такий сумнів, згідно положень статті 62 Конституції України - тлумачиться судом на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд дійшов висновку про те, що єдиний наявний в матеріалах справи доказ - протокол про адміністративне правопорушення, з урахуванням вищевстановлених судом обставин, не доводить вчинення Особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП, у зв'язку з чим, провадження у справі підлягає закриттю в порядку пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтею 283 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статі 204-1 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Суддя Титов А.О.