cправа №947/18112/25
провадження №3/947/2602/25
10 листопада 2025 року м.Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На адресу суду з ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №459732 від 13 травня 2025 року вбачається, що 07.05.2025 року о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила у присутності малолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно тітки ОСОБА_7 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображала та погрожувала, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В матеріалах справи також містяться: 1) протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.05.2025 року та пояснення ОСОБА_7 , у яких вона пояснила, що 07.05.2025 року у неї виник конфлікт із племінницею, ОСОБА_1 , яка не слідкує за своїми дітьми та залишає їх на бабусю, на що ОСОБА_1 відреагувала агресивно, а тому вона, щоб вплинути на племінницю, вдалась до крику та погроз; 2) пояснення ОСОБА_1 , яка пояснила, що 07.05.2025 року неї виник конфлікт із тіткою, ОСОБА_7 , оскільки мають різні погляди на виховання дітей; 3) форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_7 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлений своєчасно та належним чином, за номером телефону, наявним у матеріалах справи.
Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11.04.2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, а відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою при розгляді справ про адміністративні правопорушення, за ч.1 ст.173-2 КУпАП, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останньої.
Потерпіла ОСОБА_7 будучи належним чином повідомленою, у судове засідання не з'явилася. Надала до суду заяву, де зазначила, що претензій до ОСОБА_1 не має, просила розглядати справу за її відсутності.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Пункт 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон про домашнє насильство) визначає, що під визначення терміну домашнього насильства підпадають діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пункт 14 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство визначає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.15 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
У провину ОСОБА_1 ставиться вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно тітки, ОСОБА_7 , проте з пояснень потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що між нею та племінницею виник конфлікт, у ході якого вона вдалася до крику та погроз на адресу ОСОБА_1 , щоб вплинути на її поведінку, що ставить під сумнів можливість її емоційної невпевненості та нездатності себе захистити.
Своїм правом надати пояснення у судовому засіданні ОСОБА_7 не скористалася, до суду не з'явилася, будь-яких інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 до адміністративного протоколу не надано.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, дослідивши матеріали по справі, суддя приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, через недоведеність з боку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, об'єктивних ознак вказаного адміністративного правопорушення, зокрема факту вчинення домашнього насильства.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 7, 173-2, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
1.Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
2.Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
3.Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Щербіна