Справа № 449/1087/25
"10" листопада 2025 р. м. Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської області у складі
головуючого судді Савчак А.В.,
при секретарі судового засідання Подусівська Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перемишлянської міської ради про визнання права власності на середню частку (пай), -
Позивач звернувся з позовом до суду про визнання права на середню земельну частку (пай) на території Перемишлянської міської ради
Свої позовні вимоги аргументує тим, що він з 01.07.1991 року працював в колгоспі ім Мічуріна, яке згодом перетворено на сільськогосподарський кооператив ОК «Чемеринецьке 1» та був членом колективного сільськогосподарського підприємства, відповідно вважає що має право на отримання середньої земельної частки (паю), як член колективного сільськогосподарського підприємства.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просить задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи проводити у його відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши обставини та документальні докази по справі, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010р.).
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно трудової книжки, встановлено, що ОСОБА_1 з 01.07.1991 року працював в колгоспі ім Мічуріна, яке згодом перетворено на сільськогосподарський кооператив ОК «Чемеринецьке 1» та був членом колективного сільськогосподарського підприємства.
Згідно рішення Чемеринецької сільської ради від 30.12.1993р. ОСОБА_1 затверджено у список громадян, які працюють в ОК Чемеринецьке і мають право на одержання середньої земельної частки.
Відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 17.11.2009р. № 1559-VI, право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишається членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Відповідно до п.п. 3.2 п.3 ухвали № 351 від 08.12.1993 року «Про затвердження положень і статутів до Програми приватизації майна і землі агропромисловому комплексі Львівської області» списки осіб, які мають право на отримання земельного паю, складає приватизаційна комісія і затверджує сільська рада (селищна, міська) Рада народних депутатів. До цих списків заносяться: особи, зайняті у соціальній сфері на селі (працівники освіти, охорони здоров'я, культури, побутового обслуговування населення зв'язку, торгівлі та громадського харчування, правоохоронних органів Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів), пенсіонери з числа осіб, що проживають у даній місцевості.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. № 7 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.
Член колективного сільськогосподарського підприємства ( далі-КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифіката право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720\95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі тощо.
Таким чином, позивач має право на отримання середньої земельної частки (паю), як член КСП на території Перемишлянської міської ради (колишньої Чемеринецької сільської ради).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).
Отже, належним способом захисту прав на земельну частку (пай) є звернення з вимогами про визнання права на земельну часку пай в суд.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.
Згідно з ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 23, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право на середню земельну частку (пай), яка знаходиться на території Перемишлянської міської ради (колишньої Чемеринецької сільської ради) Львівської області, без визначення меж земельної ділянки в натурі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникик справи:
Позивач: ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Відповідач: Перемишлянська міська рада
м.Перемишлния, вул. Привокзальна,3а
Суддя А. В. Савчак