Справа № 461/9144/25
Провадження № 1-кс/461/6915/25
07.11.2025 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42025142410000302 від 20.08.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 , -
07.11.2025 року до суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42025142410000302 від 20.08.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано наступним. Досудовим розслідування встановлено що ОСОБА_4 перебуваючи на посаді провідника пасажирського потягу міжнародного сполучення АТ «Укрзалізниця» у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24 вересня 2025 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у останнього та інших невстановлених осіб, з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 23 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України.
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді провідника пасажирського потягу (у тому числі міжнародного сполучення) АТ «Укрзалізниця», будучи обізнаним із особливостями проходження митного та прикордонного контролю при перетині державного кордону України, а також із конструкційними особливостями потягів, що перебувають на балансі та використовуються АТ «Укрзалізниця» для пасажирських перевезень, вирішив здійснювати незаконне перевезення осіб, які мають намір перетнути державний кордон України поза митним та прикордонним контролем, шляхом їх прихованого розміщення та проїзду у вагонах пасажирських потягів міжнародного сполучення.
В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (часу, місця та способу), але не пізніше 28 жовтня 2025 року, залучив до вказаної протиправної діяльності ОСОБА_7 .
У свою чергу ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі України, через державний кордон України, - за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 28 жовтня 2025 року, через невстановлену досудовим розслідуванням особу, - познайомився з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . У подальшому, під час спілкування з останніми, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 не має законних підстав для перетину державного кордону України, ОСОБА_7 запропонував останньому незаконно перетнути державний кордон України за грошову винагороду в сумі 10 000 доларів США шляхом прихованого розміщення та проїзду в одному з пасажирських потягів міжнародного сполучення АТ «Укрзалізниця» поза митним та прикордонним контролем. На що ОСОБА_8 , усвідомлюючи що виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років заборонено та розуміючі що у нього відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану, погодився на пропозицію ОСОБА_7 та повідомив що з міркувань безпеки буде їхати разом зі своєю мамою ОСОБА_9 .
У подальшому ОСОБА_7 28 жовтня 2025 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, під час телефонної розмови (з мобільного номера телефону НОМЕР_1 на номер НОМЕР_2 ) повідомив зазначену інформацію ОСОБА_4 . Після цього останні приступили до планування подальшої організації незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України шляхом його прихованого розміщення та проїзду в одному з пасажирських потягів міжнародного сполучення АТ «Укрзалізниця» поза митним та прикордонним контролем. Зокрема, вони вирішили здійснити переправлення ОСОБА_8 06 листопада 2025 року потягом №032П сполученням «Запоріжжя - Перемишль».
За невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вищезазначену інформацію. Окрім того, він повідомив, що потяг №032П «Запоріжжя - Перемишль» матиме зупинку о 06:07 у м. Біла Церква Київської області, де останній разом із матір'ю зможе сісти на потяг і продовжити рух у напрямку кордону з Республікою Польщею з метою подальшого незаконного перетину державного кордону України.
У зв'язку з чим ОСОБА_9 , виконуючи злочинні вказівки, здійснила першу частину оплати в розмірі 5000 доларів США шляхом переказу зазначених грошових коштів через невстановлений досудовим розслідуванням обмінник невстановленій особі, яка раніше познайомила ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із ОСОБА_7 і ОСОБА_4 , за організацію незаконного перетину державного кордону України її сином - ОСОБА_8 .
У подальшому ОСОБА_7 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06 листопада 2025 року, придбав чотири квитки в купе №8 вагона №8 потяга АТ «Укрзалізниця» міжнародного сполучення «Запоріжжя - Перемишль» №032П, з м. Біла Церква (Київська область) до м. Перемишль (Підкарпатське воєводство, Республіка Польща), які згодом, використовуючи месенджер «Viber», переслав ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
06 листопада 2025 року ОСОБА_8 спільно зі своєю матір'ю ОСОБА_9 , виконуючи злочинні вказівки ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , спрямовані на організацію незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_8 , орієнтовно о 10 годині, перебуваючи на залізничному вокзалі станції Біла Церква, що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 34, здійснили посадку на потяг АТ «Укрзалізниця» міжнародного сполучення «Запоріжжя - Перемишль» №032П, у купе №8 вагона №8, після чого продовжили рух у напрямку державного кордону України з Республікою Польща.
Окрім цього, продовжуючи виконувати злочинні вказівки ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим розслідуванням учасників злочинної групи, ОСОБА_9 взяла з собою решту грошових коштів у розмірі 5 000 доларів США з метою їх подальшої передачі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 після перетину державного кордону України.
В свою чергу, з метою організації та забезпечення безперешкодного перетину ОСОБА_8 державного кордону України з Республікою Польщею, ОСОБА_7 06 листопада 2025 року, орієнтовно о 12 годині, здійснив посадку на вищевказаний потяг на залізничному вокзалі станції Бердичів, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, Привокзальна площа, 1. У свою чергу, ОСОБА_4 того ж дня, орієнтовно о 10 годині, здійснив посадку на потяг на залізничному вокзалі станції Біла Церква, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 34.
Перебуваючи в купе №8 вагону №8 потягу №032П сполучення «Запоріжжя - Перемишль», ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_4 здійснили інструктаж ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо дотримання необхідних правил конспірації під час проходження прикордонного контролю в населеному пункті Мостиська Другі Львівської області при перетині державного кордону України з Республікою Польща. Зокрема, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_4 повідомили, що під час проведення прикордонного контролю необхідно робити вигляд, нібито вони не знайомі між собою. Окрім цього, ОСОБА_7 повідомив, що під час перевірки документів працівниками Державної прикордонної служби України ОСОБА_8 необхідно буде сховатися у приміщенні купе.
Доїжджаючи до залізничної станції Мостиська Друга, що розташована за адресою: Львівська область, Мостиський район, с. Мостиська Другі, вул. Вокзальна, 1, ОСОБА_8 , виконуючи злочинні вказівки ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , сховався на верхній полиці для багажу, розміщеній над вхідними дверима до купе, з метою уникнення перевірки документів та недопущення його виявлення працівниками Державної прикордонної служби України. У свою чергу ОСОБА_7 та ОСОБА_4 приховали особисті речі та багаж ОСОБА_8 з метою недопущення його викриття зазначеними працівниками.
У подальшому, того ж дня, орієнтовно о 18 годині 30 хвилин, під час прибуття потягу №32П сполучення «Запоріжжя - Перемишль» до залізничної станції Мостиська Друга, при здійсненні перевірки документів працівниками Державної прикордонної служби України, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , з метою приховання факту проїзду ОСОБА_8 у вказаному купе, надали завідомо неправдиву інформацію про те, що в купе перебуває лише троє пасажирів. Однак їхні дії були викриті, а самих ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 затримано працівниками правоохоронних органів.
06.11.2025 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
07.11.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю селища Шпиків Тульчинського району Вінницької області, громадянину України, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, з корисливих мотивів, вчиненні за попередньо змовою групою осіб.
Слідчий у клопотанні зазначає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зважаючи на особу підозрюваного, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі. Тому слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання. Надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що ризики, зазначені у клопотанні слідчим, відсутні та недоведені. Вказав, що розмір застави, вказаний у клопотанні, є непомірно завищеним. Просив зменшити розмір застави.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника. Вказав, що щиро кається у вчиненому.
Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, позицію захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025142410000302 від 20.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
06.11.2025 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
07.11.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю селища Шпиків Тульчинського району Вінницької області, громадянину України, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, з корисливих мотивів, вчиненні за попередньо змовою групою осіб.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- рапортами від 27.08.2025, 05.09.2025, 20.09.2025, 06.10.2025, 29.10.2025
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 01.10.2025;
- протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 03.11.2025;
- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 від 06.11.2025;
- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 від 06.11.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.11.2025;
- протоколом огляду місця події від 06.11.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.11.2025;
- протоколом огляду мобільних телефонів від 07.11.2025.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , оскільки існують факти, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного ОСОБА_4 , складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що у разі визнання винуватим,
ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинені ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання.
Водночас, відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, передбачає те, що ОСОБА_4 незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, неможливість запобігання ризику, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Знаходячись на свободі ОСОБА_4 може здійснювати незаконний вплив на свідків ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших свідків) з метою зміни ними показань. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього, окрім цього ОСОБА_4 , може незаконно впливати на даний момент не встановлених осіб які причетні до скоєння даного кримінального правопорушення.
Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину. Тому, з метою запобігання вказаним ризикам, суд приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначеним у клопотанні. Тому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження.
Встановлено, що підозрюваний 05.02.1965 року народження, уродженець селища Шпиків Тульчинського району Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий. При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини та спосіб вчинення злочину підозрюваним, наявність вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд не вбачає підстав застосувати більш м'який запобіжний захід. За вказаних обставин, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Суд, враховуючи викладені ризики, обставини вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , приходить до висновку про необхідність обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень не в силі.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який не підпадає під вищезазначений перелік, суд вважає за можливе призначити заставу.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З врахуванням матеріального стану підозрюваного, враховуючи вимоги законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 242240 грн.
Суд, враховуючи наведене та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, приходить до висновку про те, що застава в розмірі в розмірі 242240 грн. здатна забезпечити ОСОБА_4 виконання покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При цьому підозрюваному роз'яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на визначений нижче строк покладаються нижчеперелічені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
Також підозрюваному і заставодавцю роз'яснюється, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA918201720355299001500000757.
Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого - задоволити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 04.01.2026 року.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в сумі 242240 грн.
У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA918201720355299001500000757.
У разі застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави - на строк 04.01.2026 року покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Фастів Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними ( ОСОБА_7 ) та свідками ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ) у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1