Справа № 461/9197/25
Провадження № 1-кс/461/6950/25
про застосування запобіжного заходу
11.11.2025 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пушкіно московської області російської федерації, росіянина, громадянина України, одруженого, із вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
встановив:
слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001144 від 17.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, покликаючись на необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, з чого вбачається необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів наведених у ньому.
Підозрюваний та його захисник, кожний окремо, у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, передбаченим у вказаній статті.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Органом досудового розслідування дії підозрюваного кваліфікуються за ч. 3 ст. 286 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.286 КК України, відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.
17.10.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця пригоди від 17.10.2025 та додатками до нього, відеозаписом настання дорожньо-транспортної пригоди, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , лікарські свідоцтва про смерть та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відтак, обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування засвідчується долученими до матеріалів клопотання доказами зібраним в процесі досудового розслідування, які досліджені слідчим суддею. При цьому, обсяг і зміст наведених доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, є достатнім, в тому числі для переконання стороннього спостерігача, у тому, що підозрюваним могло бути вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення.
Таким чином, на даній стадії розслідування слідчим та прокурором наведено переконливі факти та доводи на підтвердження обґрунтованості підозри у скоєнні правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 .
Вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, з врахуванням обставин встановлених в ході розгляду клопотання, даних про особу підозрюваного, його віку та стану здоров'я, майнового стану, ступеня його соціальних зв'язків, характеру інкримінованого злочину, обсягу та змісту доказів долучених до клопотання, свідчать про достатньо високу ймовірність того, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на учасників кримінального провадження .
У даному конкретному випадку, ризики визначені ст. 177 КПК України є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Характер інкримінованого особі правопорушення, санкція статті за якою кваліфіковано дії підозрюваного, дані про його соціальні зв'язки вказують на ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Оцінюючи ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує положення ст. 23, 94 КПК України, згідно яких суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а жоден доказ не має наперед встановленої сили. Отже, виходячи зі стадії даного кримінального провадження, має місце реальний ризик, впливу на свідків, які станом на момент розгляду даного клопотання не допитані судом.
Крім того, той факт, що на момент розгляду даного клопотання досудове розслідування триває, а отже не зібрані усі докази у межах даного кримінального провадження, не проведений весь комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій, вказує на те, що інші ризики наведені слідчим у клопотанні мають місце і є обґрунтованими.
При вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчим суддею беруться до уваги дані про вік, стан здоров'я підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його соціальні зв'язки та сімейне становище.
Оцінюючи матеріали клопотання та обставини справи у їх сукупності, беручи до уваги наявність вагомих доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, зважаючи на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги характер інкримінованого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, а також необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, приходжу до висновку, що до останнього слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Оцінюючи доводи сторони захисту, виходжу з того, відповідно до матеріалів справи внаслідок ДТП двоє осіб загинуло, що вказує на завдання потерпілій стороні непоправної шкоди, в чому і підозрюється ОСОБА_4 , відтак запропонований стороною обвинувачення запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є адекватним та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Виходячи з наведеного, приходжу до переконання про можливість застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту.
Таким чином, зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, може забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196 КПК України,
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- цілодобово не залишати місце свого постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 ;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду на їх першу вимогу;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному його обов'язки та наслідки їх невиконання.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Строк дії ухвали до 10 січня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1