Справа № 439/2335/25
Провадження №1-кп/439/275/25
11 листопада 2025 року м.Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142160000096 від 02 листопада 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лютий-Бір, Білорусь, громадянин України, вдівець, із середньою спеціальною освітою, фізична особа-підприємець, який має на утриманні двох малолітніх дітей, особа без інвалідності, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України,
Із обвинувального акта вбачається та учасниками судового провадження не оспорюється, що 01 листопада 2025 року, приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_3 знаходячись на вулиці поблизу житлового будинку по АДРЕСА_3 , діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин до ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, реалізуючи виниклий умисел, спрямований на погрозу вбивством і достовірно знаючи, що висловлені ним погрози та його дії здатні викликати побоювання за своє життя і здоров'я у потерпілого і бажаючи цього, взявши розкладний ніж марки «УАТО», спрямував його в напрямку потерпілого ОСОБА_4 поступово наближуючись до нього, висловлював погрози вбивством на адресу останнього, спрямував згаданий ніж в напрямку потерпілого ОСОБА_4 в наслідок чого розрізав чоловічу безрукавку чорного кольору останнього. Потерпілий ОСОБА_4 , сприймаючи погрози ОСОБА_3 як такі, що можуть бути здійснені, з метою недопущення їх реалізації, відійшов від останньої на безпечну відстань, після чого протиправні дії ОСОБА_3 були припинені.
Дії ОСОБА_3 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до Бродівського районного суду Львівської області в порядку ст. 302 КПК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_3 з якої вбачається, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.129 КК України, згідний із встановленими в ході досудового розслідування обставинами, викладеними в повідомленні про підозру, не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності. Також у вказаній заяві зазначено, що ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку.
Заява складена у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 .
Також, до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 у якій він зазначив, що не заперечує щодо встановлених досудовим розслідуванням обставин та ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, вказав, що не заперечує щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Суд, за клопотанням прокурора, зі згоди обвинуваченого, його захисника та потерпілого, тобто з дотриманням вимог ч.3 ст. 302, ч.2 ст. 381 КПК України, ухвалює вирок у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення доведена повністю.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч.1 ст.129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 129 КК України, відповідно ст. 12 КК України класифікується, як кримінальний проступок.
Обвинувачений ОСОБА_3 не судимий, за місцем проживання негативних характеристик не має, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття обвинуваченого.
Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді обмеження волі.
Суд враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. На переконання суду, виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. У зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 368, 374, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 75, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк один рік, поклавши на нього наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: складний ніж з написом «УАТО», який передано на зберігання ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області - знищити; чорну пухову безрукавку, яка передана на зберігання ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області - повернути власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок суду ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя ОСОБА_1