Справа № 713/2469/25
Провадження 2/438/579/2025
іменем України
11 листопада 2025 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Пантелєєва Д.Г., при секретарі Дівчур В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача через систему «Електронний Суд» звернувся з позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №958331, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» 17.03.2023 року, у розмірі 40419,12 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» і уклав 17.03.2023 року кредитний договір №958331, отримавши грошові кошти у розмірі 20000 грн. Вказав, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася вказана заборгованість. Зазначив, що 23.07.2024 року між ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТзОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №2307-24, відповідно до якого, а також згідно з реєстром прав вимоги до вказаного договору, позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №958331 від 17.03.2023року, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 19415,56 грн., заборгованості за відсотками в сумі 21003,56 грн. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 40419,12 грн., судові витрати, які складаються з 2422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 12.08.2025 року справу передано за підсудністю до Бориславського міського суду Львівської області.
Ухвалою від 22.09.2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачка повідомлялася про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції. У вказаний строк відповідачка не надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Судом встановлено, що між ТзОВ « СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 17.03.2023 року було укладено кредитний договір №958331 відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 20000 грн.
Згідно представленого суду Договору про споживчий кредит №958331 від 17.03.2023 року, ОСОБА_1 отримав від ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» кредит в сумі 20000 грн., строком на 731 днів, термін повернення 17.03.2025р., з другого дня користування кредитом і до кінця строку надання кредиту процентна ставка становить 100% річних.
23.07.2024 року між ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТзОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №2307-24, відповідно до якого, а також згідно з реєстром прав вимоги до вказаного договору, позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №958331 від 17.03.2023року.
Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №958331 від 17.03.2023 року в сумі 40419,12 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 19415,56 грн., заборгованості за відсотками в сумі 21003,56 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відповідності до ч.ч.3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар є співмірним, обґрунтованим і пропорційним об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, тому, суд стягує витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючисьст.ст.12, 13, 81, 89, 141,258,259,263-265, 279 ЦПК України, ст.ст.3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором №958331 від 17.03.2023 року у розмірі 40 419 грн. 12 коп., судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., а всього 48 841 (сорок вісім тисяч вісімсот сорок одну) гривень 52 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11.11.2025 року.
Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ