ЄУН справи: 336/8350/25
Номер провадження: 1-кп/336/1469/2025
10 листопада 2025 суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Дніпропетровськ, який має середню освіту, неодруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, займає посаду стрільця 1 стрілецького спеціалізованого відділення 1 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого та який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
30.11.2021 Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік з іспитовим строком 1 рік;
11.03.2022 Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. ст. 75 76 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком 1 рік;
14.12.2022 Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 5 років 6 місяців;
18.01.2024 Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст. 391 КК України з урахуванням невідбутого строку, остаточно призначено позбавлення волі на 4 роки 6 місяців.
відповідно до ухвали суду Дніпропетровської області 22.02.2025 звільнений умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом, невідбутий строк покарання - 2 роки 11 місяців 5 днів,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 1 ст. 263 КК України, -
наказом командира військової частини по стройовій частині НОМЕР_1 від 22.02.2025 №26-РС військовослужбовця за мобілізацією ОСОБА_4 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця 1 стрілецького спеціалізованого відділення 1 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 в військовому званні «солдат».
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний етап із 05 годили 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком па 30 діб.
У подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_6 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, чи територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дій цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів ЗСУ надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_7 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, 19.05.2025 самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця несення служби не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв, та незаконно перебував за межами місця служби до 08 години 15 хвилин 21.08.2025, а саме до моменту затримання працівниками Національної поліції України, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Євгена Мельнікова, буд. 44, кв. 13, під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.
Окрім того, ОСОБА_4 в невстановлений під час досудового розслідування день та час, в невстановлений слідством обстановці придбав та зберігав з метою збуту корпус гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ, що в зборі є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1, промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів та вибухових пристроїв військового призначення.
Так, 14.05.2025 ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на незаконний збут бойових припасів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки бойових припасів, домовився про збут останньому бойового припасу, а саме гранати Ф-1 в зборі.
Після чого, приблизно о 10 годині 40 хвилин того ж дня, ОСОБА_8 , зателефонував ОСОБА_9 та домовився придбати гранати за грошові кошти у сумі 1 000 гривень, які були попередньо видані для проведення оперативної закупки.
Указані кошти, приблизно oб 11 годині 55 хвилин, ОСОБА_8 в ході особистої зустрічі біля будинку №5 по вулиці Військоматській у місті Запоріжжя, передав в руки ОСОБА_4 , після чого, останній збув ОСОБА_8 принесений з собою до вказаного міста корпус гранати Ф-1 з підривачем типу УЗРГМ.
Після чого, ОСОБА_8 переніс вказаний предмети, до будинку №3 по вулиці Олександрівській у місті Запоріжжі, де під час огляду місця події вищевказані предмети були вилучені.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-25/10597-ВТХ від 20.05.2025 встановлено, що наданий на дослідження предмет еліпсоїдної форми є корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г.
Наданий на дослідження предмет складної циліндричної форми є бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії типу УЗРГМ, промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм, відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г.
Наданий на дослідження корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 у конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії типу УЗРГМ є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1, промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів та вибухових пристроїв військового призначення.
Таким чином, вказаний бойовий припас ОСОБА_4 придбав, зберігав з метою збуту, переніс та збув без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні, підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті, суду пояснив, що він дійсно самовільно залишив місце несення служби, проводив час на власний розсуд, а саме з 19.05.2025 по 21.08.2025, до моменту його затримання працівниками поліції за місцем його мешкання. Окрім того, 14.05.2025 обвинувачений продав ОСОБА_8 гранату Ф-1 за 1 000 грн. Просив суд суворо не карати, у вчиненому щиро розкаюється, засуджує свої дії, бажає в подальшому проходити військову службу.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує:
-за епізодом від 19.05.2025 за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місце служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану;
-за епізодом від 14.05.2025 за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України, обвинувачений вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочин.
Обставинами, які згідно зі ст.66 КК України пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлені.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, вчинив злочини під час звільнення умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом, офіційно не працює, на утриманні дітей не має, має постійне місця проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем несення служби характеризується негативно.
При призначенні покарання суд також враховує ставлення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні злочинів визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, сприяв розкриттю злочинів, щиро розкаявся у вчиненому, виявляв щирий жаль з приводу вчиненого та засуджує свої дії.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, роль у скоєному кримінальному правопорушенні та поведінку до і після вчинення такої, враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання, із застосуванням положень ст.70, 71 КК України, у виді позбавлення волі.
Призначене судом покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілого.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Витрати, пов'язані із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи, в порядку ст.124 КПК України, необхідно покласти на обвинуваченого.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.
Окрім того, строк відбування покарання слід рахувати з 21.08.2025 - з моменту фактичного затримання.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 65 КК України, ст.ст. 100, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 18.01.2024, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , розраховувати з дня його фактичного затримання, тобто з 21.08.2025.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з моменту фактичного затримання з 21.08.2025 включно, з розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Речові докази: предмет еліпсоїдної форми є корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г - упаковано до картонної коробки з биркою в 17-0028522; предмет складної циліндричної форми є бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії типу УЗРГМ, промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм, відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г. - упаковано до картонної коробки з биркою G17-0028523, два предмети схожі на патрони, які зберігаються в камері схову ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, знищити; мобільний телефон «Nокіа» у корпусі чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 , передати по приналежності ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта на проведення судової вибухово-технічної експертизи у сумі 6 685,50 грн.; судової експертизи зброї у сумі 2674,20 грн.
На вирок може бути подана апеляційна скарга, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1