10.11.2025
ЄУН № 337/5389/25
Провадження № 3/337/1516/2025
10 листопада 2025 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувшипротокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 449051, що надійшов з УПП в Запорізькій області ДППпро притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 449051, 10.09.2025 року о 01-06 годині, м. Запоріжжі, вул. Ентузіастів, 7, водій, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував авто ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згодою водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest Drager 6820, результат 1,87 проміле, тест № 3513. Від керування відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
10.11.2025 року ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 , був присутній при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, йому були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також про те, що розгляд адміністративної справи буде відбуватись у Хортицькому районному суді м. Запоріжжя.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04.10.2001р. у справі «Тойшлер проти Германії» наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Виходячи з розумності строків розгляду справи про адміністративні правопорушення, забезпечуючи своєчасність судового провадження, беручи до уваги, що відповідно до ст.268 КУпАП участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху, під час судового розгляду не є обов'язковою, а також те, що ОСОБА_1 , достовірно обізнаний про знаходження справи в суді, призначення судового розгляду, клопотання про відкладання розгляду справи не подавав, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 , за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне,всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи,вирішення її в точній відповідності з законом,забезпечення виконання винесеної постанови,а також виявлення причин та умов,що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень,запобігання правопорушенням,виховання громадян у дусі додержання законів,зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Загальна декларація прав людини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.) встановлює: «Ніхто не може бути засудженим за злочин на підставі скоєння якого-небудь діяння або за бездіяльність, які під час їх скоєння не становили злочину за національними законами чи за міжнародним правом. Не може також накладатися покарання, більш тяжке, ніж те, яке могло бути застосоване у той час, коли злочин було скоєно (пункт 2 статті 11).
Пунктом. 2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Із аналізу положень вказаної норми Закону слід зробити висновок, що під час розгляду даної категорії справ однією з обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч.2 ст. 130 КУпАП, є керування особою транспортним засобом.
Зі змісту ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів,
що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до пункту 7 Порядку, уповноважена особа Державтоінспекції забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , підтверджується матеріалами справи: обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення № 449051 серії ЕПР 1 від 10.09.2025 року, рапортом працівника поліції, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно тесту № 3513 результат тесту позитивний 1,87 проміле, відеозаписом з боді-камер співробітників поліції, який міститься на CD-диску, що долучений до матеріалів справи та оглянутий суддею під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.
Суддя зазначає, що положення пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, встановлюють обов'язки водіїв механічних транспортних засобів на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння , впливу наркотичних чи токсичних речовин, а стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно п.1.3. та п.1.9. ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність, згідно із законодавством.
З урахуванням наведеного, вина ОСОБА_1 , у порушенні п.2.5 ПДР України та скоєнні адміністративного правопорушення доведена повністю, суддя його дії кваліфікує за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а відтак підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.
Згідно із ч.1 ст.130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Частиною 2 ст.33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Санкція ч.1ст.130 КУпАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Об'єктивно з'ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані судді докази, ОСОБА_1 , при керуванні джерелом підвищеної перебував з ознаками алкогольного сп'яніння та оглядом на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 ,, згідно якого спеціальним технічним приладом Alkotest Drager 6820, результат 1,87 проміле, тест № 3513, суддя вважає ОСОБА_1 , стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкцій статтей, за якими кваліфіковане правопорушення у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст.ст.23,33,40-1,130, 221, 245,248,249,251,252, 283, 287-294 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником в прибуток держави не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу за наступними реквізитами: : Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300, Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997, Код банку (МФО): 899998, Рахунок: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300
У разі несплати впродовж 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, на підставі ст. 308 КУпАП стягнути у примусовому порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , подвійний розмір штрафу, тобто 34000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЄДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача : UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106)судові витрати у вигляді судового збору в розмірі -605, 60 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її постановлення.
Суддя
Хортицького районного суду С.А. Ширіна
м. Запоріжжя