10.11.2025
Провадження № 1-кп/337/673/2025
ЄУН №337/5724/25
10 листопада 2025 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,
встановив:
В судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду, вказав що кримінальне провадження підсудно Хортицькому районному суду м. Запоріжжя, підстав для його повернення прокурору, або закриття кримінального провадження,немає. Враховуючи наявність на розгляді у Хортицькому районному суді м. Запоріжжя кримінального провадження у відношенні ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч.1 ст. 296, ч. 2 ст. 307 КК України, вважає питання щодо об'єднання кримінальних проваджень та призначення їх до спільного розгляду необхідно вирішити на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_8 не заперечував проти об'єднання кримінальних справ та призначення їх до спільного розгляду.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_7 не заперечували проти об'єднання кримінальних проваджень та призначення їх до спільного судового розгляду.
Обвинуваченим, відповідно до норм ст. 31, 315 КПК України, судом роз'яснено право на заявляти клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження. Клопотань щодо колегіального розгляду кримінального провадження, не заявлено.
Вислухавши позицію учасників, суд приходить до наступних висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Хортицькому районному суду м. Запоріжжя, відповідно до ст. 32, 33 КПК України.
Підстав для закриття кримінального провадження, або зупинення провадження,передбачених ст. 284 КПК України, судом не встановлено.
Обвинувальний акт, затверджений прокурором, вручений обвинуваченим у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами ст. 217 КПК України. У відповідності до ч.1 ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що в провадженні судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 знаходиться не розглянуте по суті кримінальне провадження №1кп/337/8/2025 у відношенні ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч.1 ст. 296, ч. 2 ст. 307 КК України.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне об'єднати дане кримінальне провадження з кримінальним провадженням №1кп/337/8/2025 у відношенні ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч.1 ст. 296, ч. 2 ст. 307 КК України та призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою з посиланням на наявність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити запобігання вказаним ризикам.
Потерпілий ОСОБА_8 згоден з клопотанням прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу та зазначив, що він не переховувався і не збирається переховуватися від суду, у нього є мати і малолітня дитина яких треба доглядати. Просить застосувати до нього домашній арешт.
Захисник ОСОБА_5 просив у клопотанні прокурора відмовити і обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.
Обвинувачений ОСОБА_6 просив застосувати до нього домашній арешт, та вказав, що він не переховувався і не збирається переховуватися.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти продовження запобіжного заходу, вказав, що заявлені прокурором ризики не підтверджені доказами. Також вважає, що у разі задоволення клопотання прокурора необхідно визначити розмір застави.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків.
Обставин, які є перешкодою для продовження застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , суд виходить із того, що прокурор належним чином мотивував своє клопотання, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, не має офіційного джерела доходів, не має тісних соціальних зв'язків, вважається раніше не судимим в силу ст. 89 КК України, також суд приймає до уваги і наявність відносно нього кримінального провадження, яке знаходиться на розгляді в Хортицькому районному суді м. Запоріжжя за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч.1 ст. 296, ч. 2 ст. 307 КК України, а відтак є підстави вважати, що він може переховуватися від суду у зв'язку з невідворотністю можливого призначення йому покарання, крім цього може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , суд виходить із того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, не має офіційного джерела доходів, не має тісних соціальних зв'язків, вважається раніше не судимим в силу ст. 89 КК України, а відтак є підстави вважати, що він може переховуватися від суду у зв'язку з невідворотністю можливого призначення йому покарання, крім цього може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суду не надано доказів, які б давали можливість припустити, що ризики змінились або зменшились, та вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,5 ч. 1 ст.177 КПК України, які існували при обранні обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання обвинувачених і можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням наведеного, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинувачених на даний час неможливе, ризики, які виправдовують перебування його під вартою не зменшились.
Підстав для зміни запобіжних заходів, судом не встановлено.
Суд вважає, що забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених можливо шляхом продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як інші заходи в достатній мірі, на даний час, не забезпечать виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків.
Задовольняючи клопотання про продовження застосування до обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, суд враховуючи всі обставини справи, дані про особу обвинувачених, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, не застосовує альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст. 176, 177, 183, 314, 315, 331, 369-372, 392 КПК України, суд , -
Кримінальне провадження №1кп/337/673/2025 року у відношенні ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України та кримінальне провадження №1кп/337/8/2025 у відношенні ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч.1 ст. 296, ч. 2 ст. 307 КК України об'єднати в одне провадження та присвоїти єдиний реєстраційний номер №1кп/337/8/2025 року, і призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 листопада 2025 року на 12-30 годин у приміщенні Хортицького районного суду м.Запоріжжя.
Відмовити у задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартоюна строк 60 днів, до 08 січня 2026 року включно.
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартоюна строк 60 днів, до 08 січня 2026 року включно.
Копію ухвали направити Державній установі Запорізькій слідчий ізолятор - для виконання, прокурору та обвинуваченим - для відома.
Ухвала в частині продовження застосування запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1