Справа № 337/4182/25
Номер провадження 2/337/2293/2025
11 листопада 2025 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
за участю секретаря - Кабалюка Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
12.08.2025 року представник позивача ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 73789217 в розмірі 24043 грн., з яких: 13000 - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3675 грн - сума заборгованості за відсотками; 6318 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, 1050 грн-комісія за надання позики, а також просить стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 14 серпня 2025 року відкрито провадження по справі.
04.09.2025 року представник відповідача звернулася до суду з відзивом на позовну заяву, зазначивши, що копії договорів не містять підпису відповідача, позивачем не надані докази перерахування кредитних коштів відповідачу, відповідач не був повідомлений про зміну кредитора, отже позовна заява на думку відповідача вона є поданою з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та передчасною. Також представником відповідача також була подана заява про розгляд справи за відсутності відповідача.
11.09.2025 представник позивача надав відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів.
У судове засідання позивач та відповідач не з'явилися не з'явилися, про розгляд справи сповіщені у встановленому порядку, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, з заявами про відкладення розгляду справи не зверталися.
У відповідності до вимог ст.223 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність осіб, що не з'явилися до судового засідання.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що 8 вересня 2041 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 73789217, відповідно до якого відповідач отримав в кредит грошові кошти в розмірі 7000 грн., строком кредитування на 30 днів, під умови сплати відсотків.
10.09.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 73789217 до договору позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 73789217 від 08.09.2024 року, в якій сторони погодили, що сума позики становить 13000 грн, процентна ставка /день становить 1%, строк кредитування 30 днів, строк повернення кредиту-07.10.2024 року, комісія за надання кредиту становить 15%, що у грошовому виразі складає 1050 грн.
Вказаний кредитний договір укладений за допомогою електронного сервісу та підписаний електронним підписом одноразового ідентифікатора, містить усі істотні умови, тому є чинним та обов'язковим для виконання.
У відповідності до умов Кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 13480, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні Кредитного договору. Додаткова угода була підписана електронним підписом одноразового ідентифікатора 20885.
У відповідності до умов укладеного кредитного договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану Позичальником при укладанні кредитного договору, а саме: НОМЕР_1 .
Відповідно до інформації. наданої АТ “УНІВЕРСАЛБАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що 08.09.2024 року на емітовану Банком на ім'я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_2 було зарахування коштів в сумі 7000 грн., а 10.09.2024 відбулося зарахування 6000 грн.
14.06.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п.1.2 Договору факторингу Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до додаткової угоди № 7 від 13.06.2022 до Договору факторингу (далі - Додаткова угода), Сторони домовились викласти пункт 9.1. Договору в наступній редакції: «Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін.
Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
У випадку, якщо жодна із Сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.»
П. 2 Додаткової угоди передбачено, що ця Додаткова угода до Договору вступає в дію з дати її підписання Сторонами і є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до Реєстру боржників №42 від 24.01.2025 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 24043 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу- 1300 грн., сума заборгованості за відсотками- 3675., сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою-6318грн, , комісія за подання позики- 10500 грн.
Підписанням Реєстру боржників Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром боржників.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахувань жодних штрафних санкцій.
При вирішенні спору суд враховує наступне.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст.1055 ЦК України Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У відповідності до умов Кредитних договорів №73576849, №2391174 № 8142665, їх підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника одноразовими ідентифікаторами. Отже, оскільки, кредитні договори підписані відповідачем за допомогою одноразових паролів - ідентифікаторів, укладання між сторонами спірних правочинів підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитні договори між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Відповідно до умов Кредитних договорів кошти надавалися Позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної ним при укладенні правочинів № НОМЕР_3 .
При цьому представник відповідача висловив формальні заперечення щодо відсутності доказів на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів, однак в свою чергу свої заперечення міг би підтвердити, надавши довідки про рух коштів на рахунку відповідача, однак цього не зробив, а тому враховуючи презумпцію чинності зазначених договорів, у тому числі і неспростовану з боку відповідача презумпцію отримання кредитних коштів.
Отже зазначені доводи суд відхиляє, оскільки вважає, що відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти не спростував належними та допустимими доказами факт зарахування кредитних коштів, як і факт належності йому карткового рахунку зазначеного в договорі, а тому вищевказані кредитні договори підписані відповідачем в електронній формі є укладеними, отже суд приходить до висновку, що відповідач отримав кредитні кошти, однак вчасно їх не повернув, а тому наявні підстави для стягнення суми заборгованості 13000 грн за основною сумою позики та відсотків у межах строку кредитування -3675 грн.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за комісією у розмірі 1050 грн.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року N 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Аналізуючи умови кредитного договору суд приходить до висновку про правомірність дій щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки укладеним кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів (п.1.5.1 договору).
Також, відповідно до п.1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).
Права набуття позивачем вимог за укладеними договорами підтверджено наданими суду договорами факторингу від 14.06.2021 з додатками, додатковими угодами до догорів, акт прийому-передачі Реєстру боржників, витягами з Реєстру боржників перерахування коштів від фактора клієнту за договорами факторингу, копії яких додані до позовної заяви і є належними та допустимими доказами у цій справі, а тому суд вважає цілком доведеними, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як новий кредитор, набуло право вимоги до відповідача за укладеними кредитними договорами.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Проте всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов'язань, не погасив наявну заборгованість ні попередньому кредитору, ні новому, а тому вона підлягає стягненню з відповідача в частині нарахованих заборгованостей з тіла боргу, відсотків та комісії
Щодо вимог в частині стягнення заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою в сумі 6318 грн, суд зазначає, що суду не надано жодного розрахунку зазначеної суми, не наведено правового обґрунтування щодо стягнення процентів за понадстрокое користування кредиту, при цьому матеріали позову не містять посилання на ст.625 ЦК України, а тому суд вважає, що нарахування відсотків за понадстрокове користування позикою виходить за межі строку кредитування, а тому у цій частині заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, позов підлягає частковому задоволенню
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам. що становлять 73,72 % ( 17725х100/24043) в сумі 232,24 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 263-265ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешкає: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_5 в АТ ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 73789217 в розмірі 17725 грн, а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2232,24 грн., а всього 19957 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 24 коп.
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Копію рішення надіслати сторонам.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Суддя: Л.Г. Салтан