1 УХВАЛАСправа № 335/10915/25 2-н/335/858/2025
про залишення заяви без руху
10 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Романько О.О., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Надія» про стягнення боргу по сплаті послуг за управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 ,
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за управління багатоквартирним будинкомв розмірі 18 104,55 грн., судового збору в розмірі 242,24 грн..
Зазначена заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справ у наказному провадженні проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, на підставі поданої письмової заяви та доданих до неї доказів, для підтвердження цих вимог.
Судовий наказ одночасно є виконавчим документом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 4 цього ж Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Далі, як слідує з заяви про видачу судового наказу, заявник не зазначив конкретного періоду, за який виникла заборгованість, а саме зазначено, що заборгованість з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком станом на 01.07.2025 складає 18 104,55 грн. (розрахунок заборгованості додається). В самому ж розрахунку визначено заборгованість станом на 31.07.2025.
Пункт 3 ч. 1 ст. 163 ЦПК України передбачає, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Підпункт 2.2.3 пункту 2.2 Розділу 2 Договору № 2783/47 від 29.03.2019 укладеного між ТОВ «Керуюча компанія «Надія» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , передбачає, що кожен зі співвласників зобов'язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та строки, встановлені цим договором.
Пункт 3.2 Розділу 3 цього Договору визначає, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. За бажанням співвласника оплата послуги з управління може здійснюватися шляхом внесенні авансових платежів.
Таким чином, якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих послуг у попередньому місяці.
У цивільному праві України термін «строк» означає певний проміжок часу, з плином якого пов'язані певні юридичні наслідки. «Термін» вказує на конкретний момент у часі, з настанням якого виникають певні юридичні наслідки. Іншими словами, строк - це період, а термін - це момент.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне роз'яснити, що поняття періоду визначає проміжок часу, протягом якого повторюється якийсь циклічний процес або подія.
Поняття строку міститься у ч. 1 ст. 251 ЦК України. Відповідно до цієї норми строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 252, стаття 253 ЦК). Визначення початку строку має практичне значення, оскільки від цього залежить як правильність обчислення строку, так і встановлення факту його закінчення, що обумовлює ті чи інші юридичні наслідки, які настають у зв'язку із цим.
Натомість представник заявника зазначає тільки кінцеву дату такого періоду, покладаючи на суд необхідність самому віднаходити у долучених до заяви документах початок такого період та при цьому ще й вирішувати питання щодо пропущення чи не пропущення строків давності.
Разом з тим, відповідно до засади диспозитивності ініціатива порушення наказного провадження належить стягувачу (кредитору), який реалізує своє право на судовий захист порушеного боржником його суб'єктивного матеріального права чітко зазначаючи в чому ж полягає таке порушення.
При цьому, судовий наказ є особливою формою цивільного судочинства, в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з'ясовувати обставини правовідносин.
У наказному провадженні вимоги дійсно повинні бути безспірними. Це означає, що для видачі судового наказу суд має переконатися, що відсутні будь-які сумніви щодо обґрунтованості вимоги та права стягувача. Суд в такому провадженні не може розглядати вимогу, якщо є будь-які спори щодо її суті, суми або права на її пред'явлення.
Як зазначалося, то видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень. З системного тлумачення цих норм можна дійти висновку, що для наказного провадження характерна документарність: суд досліджує виключно письмові докази, які підтверджують вимоги заявника.
Звідси випливає, що існує ще одна особливість доказування у наказному провадженні: тут абсолютно виключаються такі засоби доказування, як пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показання свідків, речові докази, висновок експерта; єдиним допустимим засобом доказування для наказного провадження є письмові докази.
Оскільки наказне провадження є документарним, ця специфічна форма захисту вимагає особливостей документальних доказів, зокрема, докази мають бути безспірними: вони повинні свідчити про безспірність стягнення і відсутність потреби у їх дослідженні. Тобто ознака документарності наказного провадження підтверджує те, що йдеться про очевидність та переконливість доказів з боку стягувача.
Визначення закінчення строку давності відбувається шляхом встановлення проміжку час, який починається з першого дня, як тільки особі стало відомо про порушення її права.
Тому, такий недолік як неправильне визначення періоду, за який виникла заборгованість, не надає суду можливості вирішити питання щодо позовної давності, оскільки в заяві не зазначено дату від якої розпочалося нарахування заборгованості.
Також суд окремо зазначає, що посилання представника заявника на постанову Запорізького апеляційного суду від 01.04.2024 у справі № 336/604/24 щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка була ухвалена за заявою іншої юридичної особи і стосувалася іншої справи, не мають для суду преюдиційного значення.
Преюдиційне значення рішення суду означає, що обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не потребують доказування в інших справах, у яких беруть участь ті самі особи або особи, щодо яких встановлено ці обставини. Іншими словами, якщо суд вже встановив певні факти в одній справі, інші суди, розглядаючи інші справи за участю тих самих осіб, повинні вважати ці факти доведеними без додаткового доказування.
Так само суд не може вважати встановлені Запорізьким апеляційним судом обставини у справі № 336/604/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» релевантними обставинам у цій справі.
Додатково принагідно суд звертає увагу на те, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» у справі № 336/604/24 був визначений період заборгованості як «з 01.05.2020 по 31.05.2023», що вбачається як зі змісту постанови Запорізького апеляційного суду від 01.04.2024, та і з судового наказу Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 11.04.2024 виданого у зазначеній справі.
Також, з матеріалів заяви не слідує те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Разом з тим, як вже зазначалося, то Договір № 2783/47 від 29.03.2019 укладений між ТОВ «Керуюча компанія «Надія» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Умови договору передбачають, що кожен зі співвласників зобов'язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та строки, встановлені цим договором.
Тому, підстави звернення ТОВ «КП «Надія» з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 підлягає уточненню.
Цивільним процесуальним Кодексом не передбачена можливість залишення без руху заяви про видачу судового наказу.
Разом з тим, відповідно до ч.9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Нормою права, яка врегульовує подібні за змістом відносини є ч. 1 ст. 185 ЦПК України, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Заявнику слід надати до суду нову редакцію заяви про видачу судового наказу з врахуванням даної ухвали.
Керуючись ч. 9 ст. 10, ст. ст. 163, 185, 260-261 ЦПК України, суддя, -
Заяву про видачу судового наказу товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Надія» про стягнення заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити заявнику, що інакше заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 10.11.2025.
Суддя: О.О. Романько