1Справа № 335/11113/25 3/335/2841/2025
11 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , 27.10.2025 о 09 год. 34 хв. у м.Запоріжжі, вул.Перемоги, буд.80 керував електросамокатом BOLT, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідніть обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря нарколога в медичному закладі КНП «ОКЗПНДП» та СЗХ ЗОР відмовився, що підтверджується висновком медичного закладу 7861 від 27.10.2025. від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР, про повторність попереджений. Велась відеофіксація.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі та надав пояснення по обставинам події зокрема зазначив про те, що дійсно у день та час зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення керував електросамокатом BOLT, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовся оскільки перебуває на замісній метадоновій терапії та не знав, що у зв'язку з цим він не може керувати електросамокатом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні в ній докази у сукупності, суддя встановив наступні обставини.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення визнається протиправною, винною дією чи бездіяльністю, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративні правопорушення має своєчасно, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.12 ст.121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1- 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Таким чином, визначення транспортного засобу для цілей застосування ст.130 КУпАП, вказаний нормативний акт не містить, а тому для вказаних цілей слід керуватися нормами спеціального законодавства та Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила).
Відповідно до п.1.10 Правил, транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Таким чином, під загальне визначення транспортного засобу підпадають усі без винятку пристрої призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, зокрема велосипеди, гужові транспортні засоби, візки, самокати, тощо. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Також, пунктом 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-IX від 24.02.2023, який набрав чинності 23.03.2023 р., визначено, що електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
За положеннями частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що електросамокат відноситься до транспортних засобів, керування якими заборонено у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою КМУ від 08.05.93 N 340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, "А1" - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун із робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів чи електродвигун потужністю до 4 кВт.
Таким чином, до категорії "А1" належать транспортні засоби, зокрема скутери, з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, оскільки вони належать до механічних транспортних засобів у розумінні Закону України "Про дорожній рух". На ці транспортні засоби право на керування передбачає наявність дозвільних документів.
Отже, наявність посвідчення водія та реєстраційного документа передбачено виключно для "механічних" транспортних засобів. Механічними вважають скутери з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, а також усі ТЗ із двигуном внутрішнього згоряння.
Таким чином, Правилами розмежовані поняття "механічний транспортний засіб" та "транспортний засіб" та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом. До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд у справі N 278/3362/15-к від 01.03.2018.
Визначення поняття водія наявне у п. 10.1 Правил. Так, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
З урахуванням наведеного, не може вважатися водієм в розумінні Правил, особа, що керує транспортним засобом з електродвигуном потужністю до 3 кВт, так як у такої особи відсутній обов'язок в отриманні відповідного посвідчення водія категорії А1.
Доказів того, електросамокат, яким керував ОСОБА_1 має потужність електродвигуна більше 3 кВт матеріали справи не мають, також згідно долученої до матеріалів справи довідки адміністративної практики УПП в Запорізькій області вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, відтак ОСОБА_1 , в розумінні ч.1 ст.130 КУпАП є іншою особою, яка керує транспортним засобом.
Як зазначено у ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши у сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, суддя дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 495344 від 27.10.2025; направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 не проводився у зв'язку з відмовою останнього, Висновком КНП ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 27.10.2025 №7861 з якого також слідує, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння не проводився у зв'язку з відмовою останнього.
Також до протоколу про адміністративне правопорушення долучено диск з відеозаписом яким об'єктивно підтверджуються обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та винності ОСОБА_1 у його вчиненні, зокрема факт керування останнім транспортним засобом та його відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
З огляду на викладене, доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України підтверджується дослідженими матеріалами справи.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, у розмірі, що передбачений санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1,ч.1 ст.130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього стягнення, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч ) грн. 00 коп. у дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ч.1 ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.Б. Алєксєєнко