1Справа № 335/10078/25 3/335/2594/2025
10 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ст.124, ч.1 ст. 139 КУпАП,-
30.09.2025 року о 15-30 годині в м.Запоріжжя о.Хортиця дорога Т0806 ЛЕП32 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mitsubishi L200 д.н. НОМЕР_1 не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (електроопора). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 п. 12.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР). У наслідок ДТП транспортний засіб отримав механічне пошкодження, чим завдано матеріальних збитків
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Крім того 30.09.2025 року о 15-30 годині в м.Запоріжжя о.Хортиця дорога Т0806 ЛЕП32 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mitsubishi L200 д.н. НОМЕР_1 не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (електроопора). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.Б п.10.1 п. 12.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР).
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст.139 КУпАП.
Постановою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 10.11.2025 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 ст. 124, ч. 1 ст. 139 КУпАП було об'єднано в одне провадження для спільного розгляду, на підставі ст. 36 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124, ст. 139 КУпАП та повідомлявся про час і місце розгляду справи.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення..
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, за що встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Як встановлено п.2.3.Б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. П. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. П. 12.1 ПДР України,під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Частина 1 Статті 139 КУпАП передбачає відповідальність за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб'єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказам по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1№469631 від 30.09.2025 ЕПР1№469638 від 30.09.2025року, складені правомочною на те посадовою особою, у відповідності до вимог положень ч.1 ст.256 КУпАП, містять обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею, та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
За встановлених фактичних обставин справи судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги, п.2.3Б, п.10.1, п. 12.1 ПДР, вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 124, ч.1 ст.139 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу, а саме: даних, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1№469631 від 30.09.2025 ЕПР1№469638 від 30.09.2025року; схемі, письмових поясненнях ,фототаблиці, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, ч.1 ст.139 КУпАП.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 в межах санкції ст.124, ч.1 ст. 139 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом держаного примусу, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В порядку ч.5 ст.283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.23,36, 40-1, 124, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених за ст.124, ч.1 ст. 139 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн./ вісімсот п'ятдесят/.(ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300 Код отримувача: 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300 )
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави. ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не була подана.
Відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір 1700,00 грн. штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Ю. В. Апаллонова