Дата документу 10.11.2025
Справа № 334/1877/23
Провадження № 2-ві/334/7/25
10 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Гнатюка О.М., за участі секретаря судового засідання Якущенко Е.Р., розглянув заяву представника відповідача адвоката Карпенка В'ячеслава Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Козлової Наталії Юріївни у цивільній справі №334/1877/23 за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
13.03.2025 до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя за визначеною підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 14.03.2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвалою суду від 10.07.2025 року, клопотання представника відповідача про призначення судової економічної експертизи по цивільній справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення. Підготовче судове засідання закрито. Справа призначена до судового розгляду по суті.
5.11.2025 року під час судового засідання представник відповідача Карпенко В.Ю. просив оголосити перерву для оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи та заявив судді Козловій Н.Ю. відвід через системні порушення процесуальних прав відповідача, нехтує вимогами процесуального закону. При закритті підготовчого засідання не були вирішенні всі заявлені клопотання, тому немає довіри головуючому. Вбачається упередженість судді.
5.11.2025 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя заявлений відвід головуючого судді визнаний необґрунтованим. Цивільну справу передано до канцелярію суду для визначення складу суду в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід судді.
Згідно з вказаною вище ухвалою суду від 05.11.2025, як видно з мотивувальної частини, суд зазначає, що фактично підставою для відводу судді стала незгода представника відповідача з процесуальними рішеннями судді, які не є підставою для відводу судді. Таким чином суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Козловій Н.Ю., у зв'язку з чим, вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
За змістом резолютивної частини зазначеного судового рішення заяву визнано необґрунтованою, передано до канцелярії суду для визначення в порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України іншого судді для вирішення питання про відвід.
В судове засідання на 10.11.2025 року учасники провадження не з'явилися, клопотань та заяв не подали.
Розглянувши матеріали цивільної справи, суддя знаходить її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Наявність обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, дійсно є підставою, передбаченою п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, яка виключає участь судді у цивільному провадженні.
При цьому, згідно з ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За нормою ч.2 ст.354 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Разом з цим, як визначено згідно з приписами ч.2-4 ст.214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. При цьому, у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
При цьому, згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», як і ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейським судом з прав людини сформована усталена практика, виходячи з якої безсторонність (неупередженість) суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися на підставі суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у конкретній справі. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об'єктивний критерій, належить з'ясовувати, чи існують, окрім самої поведінки, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву у безсторонності судді. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими. Проте у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (серед інших, рішення від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Пряма чи опосередкована заінтересованість у результаті розгляду справи як підстава для відводу може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість має місце, якщо від результату вирішення спору у судді виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
За суб'єктивним критерієм також беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Враховуючи висловлені стороною відповідача під час судового засідання доводи, досліджені матеріали, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки зазначені представником відповідача підстави для відводу не свідчать про упередженість чи необ'єктивність судді, як і незгода сторони з процесуальними рішеннями та визначеним судом на виконання приписів ст.214 ЦПК України порядком їх ухвалення під час судового процесу
Суд вважає, що відвід є необґрунтованим, оскільки із заяви про відвід, розгляд якої здійснюється судом з урахуванням наявних у ній тверджень, не вбачається, що суддя Козлова Н.Ю. прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи.
За вказаних обставин, суд вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим, доказів необ'єктивності чи упередженості судді заявником не надано. Наведені підстави для відводу судді не є підставами відводу у відповідності з положеннями ст. 36-37 ЦПК України.
Керуючись ст. 36-37, 39-40, 214, 258-261, 354 ЦПК України, суддя, -
Заяву адвоката Карпенка В'ячеслава Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Козлової Наталії Юріївни у цивільній справі №334/1877/23 за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: Гнатюк О. М.