Дата документу 11.11.2025
Справа № 334/7378/23
Провадження № 1-кп/334/224/25
11 листопада 2025 року
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю: прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022 за №62022080010000106 стосовно: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Якимівка Запорізької області, громадянина України, який перебував на посаді поліцейського-водія відділу поліції №1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111КК України, -
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №20 о/с від 12 січня 2021 року старшого сержанта поліції ОСОБА_7 призначено на посаду поліцейського-водія відділу поліції №1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Наказом №539 о/с від 23 травня 2022 року на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_7 звільнено зі служби в поліції.
Таким чином, ОСОБА_7 до 23 травня 2022 року являвся службовою особою - працівником правоохоронного органу.
Згідно зі ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Відповідно до ст.63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_7 присягнув на вірність Українському народові та зобов'язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Водночас, ОСОБА_7 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст.ст.1, 2, 17 Конституції України, ст.ст.2, 63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
Так, 24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч.1 ст.17, ч.1 ст.65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст.ст.72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п.1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року та вимогам ч.4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV) від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.
Так, 24 лютого 2022 року, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Згідно з указом президента ОСОБА_9 №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України ОСОБА_10 від 14.03.2022 №133/2022продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Згідно з вимогами ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил рф було тимчасово взято під контроль Мелітопольський район та частину інших населених пунктів на території Запорізької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами.
З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Запорізької області, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами, представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Запорізької області були сформовані підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Про деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (із змінами згідно з Наказом від 13.07.2023 №199), з 24 лютого 2022 року територія Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.
У свою чергу, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді поліцейського-водія відділу поліції №1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території смт. Якимівки, Мелітопольського району, Запорізької області та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема, смт. Якимівки, Мелітопольського району системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст.65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в період часу приблизно з 08 квітня 2022 року до 10 травня 2022 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконує вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Після цього, ОСОБА_7 з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом реалізації повноважень поліцейського за законодавством рф, що забезпечує становлення та дію правоохоронної гілки окупаційної влади рф на території Запорізької області.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду та почав проходи службу в незаконно створеному окупаційною владою «правоохоронному органі».
Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_7 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст.323 КПК України з огляду на таке.
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.08.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022080010000106 від 29.07.2022 року, за стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121,частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1,147,частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2023 визначено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №62022080010000106 від 28.07.2022, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Згідно із зазначеним, виклик в судові засідання ОСОБА_7 здійснювався шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на офіційному веб-сайті суду, у зв'язку з чим ОСОБА_7 з моменту опублікування повісток про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду вважається належним чином ознайомленим з її змістом
Відповідно до ч.2 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Матеріалами справи підтверджується належний виклик ОСОБА_7 до слідчого (прокурора), суду, направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення, а також руху спеціального судового провадження, що свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої. Наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_7 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від правосуддя держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , яка у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв'язатися з обвинуваченим і з'ясувати у нього правову позицію щодо пред'явленого обвинувачення, водночас висловила свою позицію, що стороною обвинувачення не надано належних доказів вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а також що вказану посаду ОСОБА_7 зайняв добровільно, а відтак, не доведено вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України) суд зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Відповідно до ст.ст.84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, повністю підтверджується сукупністю наступних досліджених в судовому засіданні доказів.
У відповідності до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», з 24.02.2022 територія Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області відноситься до тимчасово окупованої РФ територією України.
Відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого Запорізького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 16.05.2022 року ОСОБА_11 , наданого на виконання доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, встановлено анкетні дані діючих працівників ВП № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, які ймовірно причетні до державної зради, надали згоду на співпрацю з ворогом в умовах воєнного стану та вступили до лав незаконно утвореного правоохоронного формування ворога, яке утворилось в смт. Якимівці Мелітопольського району Запорізької області, зокрема, серед вказаних осіб зазначений ОСОБА_7 , обіймає посаду поліцейського-водія відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.
Згідно послужного списку ОСОБА_7 в органах внутрішніх справ працював з 2005 року, проходив навчання в Запорізькому училищі професійної підготовки працівників міліції, у листопаді 2015 року прийнятий на службу до Національної поліції України, останнє звання - старший сержант поліції ( наказ ГУНП №1ос від 07.11.2015).
Відповідно до змісту присяги від 07.11.2015 ОСОБА_7 присягнув на вірність Українському народові.
Відповідно до витягу з наказу по особовому складу від 12.01.2021 № 20о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_7 призначено поліцейським-водієм відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.
Відповідно до витягу з наказу по особовому складу від 23.05.2022 року № 539 о/с старшого сержанта поліції поліцейського-водія відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 з 23 травня 2022 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). На день звільнення стаж служби в поліції становив 18 років 09 місяців 03 дні, вислуга років на пільгових умовах - не має.
Згідно службової характеристики, ОСОБА_7 проходив службу в органах внутрішніх справ з серпня 2003 року до листопада 2015 року. У листопаді 2015 року прийнятий на службу до поліції та призначений на посаду поліцейського-водія Якимівського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, 07.11.2015 склав присягу на вірність Українському народові. За час проходження служби характеризувався в цілому позитивно.
Згідно з інформацією Державної міграційної служби України ОСОБА_7 є громадянином України, документований паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим 16.08.2001 Якимівським РВ УМВС України в Запорізькій області.
Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що він обіймає посаду начальника відділу поліції № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області. ОСОБА_7 працював у відділі поліції № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, займав посаду водія відділу поліції. 24.02.2022 у зв'язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України, весь особовий склад ВП №1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області отримав усний наказ від керівництва ГУНП в Запорізькій області про негайну дислокацію до м. Мелітополя. Наказ про необхідність працівникам поліції покинути тимчасово окуповану територію та прибути для несення служби до м. Запоріжжя доводився до відома особового складу, який залишився на тимчасово окупованій території, через групу, яка була створена в телеграм-каналі, та телефонні дзвінки. З ОСОБА_7 свідок особисто спілкувався, роз'яснював необхідність виїзду з окупованої території, при цьому ОСОБА_13 конвоював справи до міста Запоріжжя, проте потім повернувся на окуповану територію. В ході телефонної розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_12 , що має хвору матір, яку не може покинути. Більшість співробітників виїхали, ОСОБА_7 вказаний наказ не виконав, а в травні 2022 року пішов працювати в міліцію окупаційної влади, приймав участь в проведенні обшуків у громадян, агітував інших співробітників повертатись в смт. Якимівка працювати. Наскільки відомо свідкові ОСОБА_7 продовжив працювати на посаді водія у відділку поліції. ОСОБА_12 виїхав з окупації 04 квітні 2022 року, оскільки його вже розшукували. Після цього від місцевих мешканців свідок дізнався, що ОСОБА_7 бачили біля відділку поліції, в українській чорній формі, але з російськими шевронами.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона обіймає посаду начальника чергової частини ВП № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області. Коли увійшли російські війська в смт.Якимівку, була дана команда особовому складу виїхати до м.Мелітополя, з подальшим виїздом до м. Запоріжжя, в тому числі кожному особисто. У всіх працівників поліції була можливість виїхати. Свідок була в окупації до 15 травня 2022 року, довго не могла наважитись виїхати, боялась. ОСОБА_7 працював водієм у відділку поліції № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, бачила його на початку квітня 2022 року на вході до відділу поліції, де на той час розміщалися представники окупаційного незаконного правоохоронного органу, він спілкувався з іншим співробітником поліції - ОСОБА_15 . ОСОБА_7 був в українській чорній формі, однак без розпізнавальних знаків. Потім ще раз бачила його біля відділку поліції. Наскільки свідкові відомо у ОСОБА_7 була онкохвора мати.
Відповідно до протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 07.07.2022 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 19.05.2022, записом, збереженим та записаним на DVD-R диск, який є додатком до протоколу, згідно з яким проводилось зняття інформації - телефонних розмов з мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_7 , в ході яких було зафіксовано розмови особи на ім'я « ОСОБА_16 » ( ОСОБА_7 ) з іншими особами в період часу з 26.05.2022 по 30.05.2022, в ході цих розмов оговорювалось перебування ОСОБА_7 на роботі, механізм отримання гуманітарної допомоги на окупованих територіях, .
Безпосереднім дослідженням аудіофайлів на DVD-R диску №84т, який є додатком до протоколу, встановлено наявність вищезазначених відомостей щодо ОСОБА_7 і його діяльності у незаконно створеному окупаційною владою правоохоронному органі. Характер вказаних бесід дозволяє зробити висновок про усвідомлення ОСОБА_7 статусу представників окупаційної влади, їх діяльність на окупованих територіях.
Відповідно до протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 17.06.2022 №5579, складеного уповноваженою особою Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності СБ України, за матеріалами проведення НРДТ при прослуховуванні аудіо файлу встановлено спілкування щодо складання відомостей на заробітну плату, в тому числі «Лисикова - помічника чергового».
Безпосереднім дослідженням аудіофайлів на DVD-R диску, який є додатком до протоколу, встановлено наявність вищезазначених відомостей щодо ОСОБА_7 і його діяльності у незаконно створеному окупаційною владою правоохоронному органі.
Відповідно до протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 17.06.2022 №5580, складеного уповноваженою особою Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності СБ України, за матеріалами проведення НРДТ при прослуховуванні аудіо файлу встановлено спілкування ОСОБА_17 з ОСОБА_7 06.05.2022. в ході якого ОСОБА_17 надає вказівки ОСОБА_7 щодо обов'язків служби.
Безпосереднім дослідженням аудіофайлів на DVD-R диску, який є додатком до протоколу, встановлено наявність відповідної розмови, що підтверджує факт його діяльності у незаконно створеному окупаційною владою правоохоронному органі
Під час судового провадження колегією суддів досліджено документи, які містять відомості про дотримання норм кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Зокрема, згідно з витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 62022080010000013, 16.04.2022 року внесено відомості до ЄРДР за фактом можливої причетності до державної зради в умовах воєнного стану працівників Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, його територіальних підрозділів, працівників УПО в Запорізькі області та інших працівників підрозділів ГУНП в Запорізькій області, які надали згоду на співпрацю з ворогом в умовах воєнного стану та вступили до лав незаконно створеного правоохоронного формуванням ворога, яке утворилось в м.Мелітополі Запорізької області та розпочато проведення досудового розслідування за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 111 КК України.
Згідно з витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню №62022080010000095 від 12.05.2022 року внесено відомості до ЄРДР за фактом можливої причетності до державної зради в умовах воєнного стану співробітника поліції ВП№1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, який надали згоду на співпрацю з ворогом та розпочато проведення досудового розслідування за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 111 КК України.
Постановою прокурора від 18.05.2022 року кримінальні провадження №62022080010000013, №62022080010000023, №62022080010000024, №62022080010000025, №62022080010000026, №62022080010000027, №62022080010000082, №62022080010000083, №62022080010000030, №62022080010000031, №62022080010000032, №62022080010000033, №62022080010000034, №62022080010000035, №62022080010000037, №62022080010000095 та інші об'єднані в одне провадження за №62022080010000013, змінено правову кваліфікацію з ч.2 ст. 111 КК України на ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111 КК України.
Постановою прокурора від 08.06.2022 року у кримінальному провадженні №62022080010000013 змінено правову кваліфікацію з на ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111 КК України на ч.2 ст. 111 КК України.
Відповідно до постанови прокурора від 28.07.2022 року про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, з кримінального провадження №62022080010000013 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за епізодом за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
За фактом можливої причетності до державної зради в умовах воєнного стану працівника поліції №1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 внесені відомості до ЄРДР за №62022080010000106 від 28.07.2022 року за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 111 КК України.
Постановою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури від 25.07.2023 продовжено строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022080010000106 до трьох місяців, тобто до 02.09.2023.
Дослідженими документами спростовуються доводи захисника про неознайомлення її з певними матеріалами кримінального провадження, зокрема з протоколами про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 17.06.2022.
Так, колегією суддів встановлено, що відповідно до постанови прокурора від 28.07.2022 року про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, з кримінального провадження №62022080010000013 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за епізодом за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
Згідно вказаної постанови, з кримінального провадження №62022080010000013 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за епізодом за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, в тому числі і протокол за результатами проведення НСРД №5/2/4-5579 від 17.06.2022 та протокол за результатами проведення НСРД №5/2/4-5580 від 17.06.2022. Про вказані документи міститься і інформація в реєстрі матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту.
Разом з тим, під час підготовчого провадження не захисник не повідомляла про невідкриття їй певних матеріалів кримінального провадження.
Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, колегія суддів приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Усі докази узгоджуються між собою, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість, та у сукупності доводять, що громадянин України ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, будучи громадянином України, перебуваючи на посаді поліцейського-водія відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, з власної ініціативи добровільно розпочав службу в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф.
Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності добровільності зайняття обвинуваченим вищезазначеної посади.
Під добровільним зайняттям посади слід розуміти зайняття громадянином України посади у відповідних незаконно створених органах влади з власної волі та за відсутності фізичного чи психічного примусу, крайньої необхідності. Добровільне зайняття посади є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.
Свідомий і добровільний характер дій обвинуваченого із зайняття посади в незаконно створеному правоохоронному органі та реалізації його функцій, без примусу з боку представників окупаційної влади, підтверджується показаннями свідків, письмовими документами.
Встановлено, що ОСОБА_7 мав фахові знання та досвід роботи у правоохоронному органі понад 18 років, а тому добровільно зайнявши посаду в незаконному правоохоронному органі та забезпечуючи його функціонування, сприяючи становленню та зміцненню окупаційної влади, усвідомлював протиправний характер своїх дій, бажаючи настання негативних наслідків.
При цьому в матеріалах судового провадження відсутні будь-які об'єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі під фізичним чи психічним примусом або у стані крайньої необхідності.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч.2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов'язковому врахуванню.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, підвищену суспільну небезпечність вчинення злочину в умовах воєнного стану.
Обставин, що відповідно до положень статей 66, 67 КК України, пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує, що останній раніше до кримінальної відповідальної не притягувався, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, відсутність обтяжуючих і пом'якшуючих покарання обставин, і вважає, що обвинуваченому необхідно призначити основне покарання у виді позбавлення волі згідно санкції статті закону про кримінальну відповідальність, з конфіскацією всього належного йому майна на користь держави.
З огляду на вчинення ОСОБА_7 суспільно - небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, та відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкий злочин, який пов'язаний із зайняття ним посади в незаконно створеному правоохоронному органі, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст. 55 КК України призначити додаткове покарання у виді позбавлення його права обіймати посади в органах державної влади, в тому числі правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування.
Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкий злочин, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст.54 КК України, позбавити його спеціального звання - «старшого сержанта поліції»
Колегія суддів переконана, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженого, призначене йому покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , накладеного ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2023, слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-370, 373-374 КПК України, колегія суддів
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України та призначити йому покарання у вигляді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, в тому числі правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування на строк 3 (три) роки з конфіскацією усього, належному йому на праві власності, майна.
На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_7 спеціального звання - «старший сержант поліції».
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , накладеного ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2023, залишити без змін
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити захиснику та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2