Справа № 331/5090/25
Провадження 1-кс/333/3500/25
07 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 під час розгляду скарги у кримінальному провадженні №62025080100001247, відомості які внесені до ЄРДР 08.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, -
05.11.2025 року в провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 надійшла заява представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 .
У своїй заяві ОСОБА_5 посилається на те, що слідчий суддя ОСОБА_6 розглядає скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №62025080100001247, відомості про яке внесені до ЄРДР 08.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України.
Раніше, у вказаному кримінальному провадженні слідчий суддя ОСОБА_6 розглядав скаргу ОСОБА_4 на постанову про відмову у визнанні потерпілим від 29.05.2025 року та відмовив у її задоволенні.
З метою запобігання виникнення сумнівів в неупередженості, безсторонності та об'єктивності слідчого судді ОСОБА_6 , виникнення напруги в судовому процесі при розгляді справи, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, за вказаних обставин є необхідність заявити відвід останньому.
У судове засідання, слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 не з'явився, направив заяву про розгляд відводу без його участі.
ОСОБА_4 у судовому засідання підтвердив, що він був заявником по кримінальному провадженню, відомості про яке були внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України. Під час досудового розслідування він звернувся до слідчого, щоб його визнали потерпіли, на що отримав відмову. Вказане рішення слідчого ним було оскаржено. Відповідну його скаргу розглядав слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 і залишив її без задоволення.
Вважає, що у слідчого судді мається певна упередженість. Доказом цього факту також може слугувати розподіл його скарги знову слідчому судді ОСОБА_6 , незважаючи на те, що справи мають розподілятися в автоматизованому порядку.
Розглянувши заяву ОСОБА_5 як представника ОСОБА_4 про відвід слідчого судді, суд дійшов до такого.
Встановлено, що 05.11.2025 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_5 - представника ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 .
З обґрунтувань у вказаній заяві та позиції, висловленої ОСОБА_4 безпосередньо у судовому засіданні, вбачається, що фактично останній вважає слідчого суддю ОСОБА_6 упередженим. Підставою для такого висновку слугує факт того, що останній розглядав його скаргу про скасування рішення слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №62025080100001247, а також, що фактично тільки слідчий суддя ОСОБА_6 розглядає його скарги.
Положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України визначено підстави відводу судді.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань кримінального судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у кримінальних провадженнях є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти.
Усталена практика Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
"об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
"суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів, суд бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу зазвичай не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості та неупередженості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.
Як зазначено вище, підставою, яка викликає сумнів в неупередженості слідчого судді у ОСОБА_4 є факт розгляду раніше слідчим суддею ОСОБА_6 скарги останнього, яка була залишена без задоволення та факт неодноразового розгляду його скарги саме вказаним слідчим суддею.
Сам факт того, що слідчий суддя до подання скарги ОСОБА_4 на рішення слідчого про закриття провадження вже розглядав скаргу останнього на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим не свідчить про упередженість слідчого судді.
Крім того, відповідно до п.2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу Комунарського районного суду м. Запоріжжя визначення слідчого судді для розгляду першого клопотання (скарги, заяви про відвід) по кримінальному провадженню здійснюється на загальних підставах за правилами автоматизованого розподілу згідно з вимогами підпункту 2.3.4 пункту 2.3. цих Засад. Всі наступні клопотання (скарги, заяви про відвід) по одному кримінальному провадженню передаються цьому раніше визначеному слідчому судді.
У разі тимчасової відсутності (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність тощо) першого раніше визначеного слідчого судді, а також у період, коли справи не розподіляються судді перед відпусткою, відрядженням і т.п., здійснюється визначення другого слідчого судді на загальних підставах за правилами автоматизованого розподілу згідно з вимогами підпункту 2.3.4 пункту 2.3. цих Засад. Всі наступні клопотання (скарги, заяви про відвід) передаються другому слідчому судді до виходу на роботу першого слідчого судді.
Отже, вказаними Засадами в Комунарському районному суді м. Запоріжжя передбачено розгляд одним слідчим суддею усіх клопотань, заяв, скарг по одному кримінальному провадженню за наявності його на робочому місці і можливості здійснення ним правосуддя.
Таким чином, заявлений відвід слідчому судді ОСОБА_6 не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав відводу, та інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості та зацікавленості слідчого судді, що передбачені КПК України. Аналіз доводів заяви про відвід слідчої судді ґрунтується на суб'єктивних переконаннях ОСОБА_4 та його представника та не містить підстав відводу, передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України.
За таких обставин заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80-81, 321, 376, 392 КПК України, суд -
Заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 під час розгляду скарги у кримінальному провадженні №62025080100001247, відомості які внесені до ЄРДР 08.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Повний текст ухвали складено 10.11.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1