Справа № 333/10715/25
Провадження № 2-а/333/171/25
11 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., представників позивача Вовк О.В. і Прінь В.О., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України (в порядку ст.289 КАС України) громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Комунарський відділ у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України (в порядку ст.289 КАС України) громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та помістити його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в України, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, терміном на шість місяців, відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 30.10.2025 року співробітниками ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області був виявлений та запрошений до Комунарського відділу у м. Запоріжжі УДМС в Запорізькій області громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для з'ясування законності перебування на території України. Перевіркою за обліками було встановлено, що 20.06.2018 року за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на підставі ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Комунарським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області у відношенні ОСОБА_1 було прийнято рішення № 8 про примусове повернення до країни походження або третьої країни. Другий примірник цього рішення ОСОБА_1 отримав особисто 20.06.2018 року, що підтверджується відповідною розпискою, та зобов'язався самостійно залишити територію України до 19.07.2018 року. Зазначене рішення не оскаржувалось. Відповідно до перевірки за даними Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», відомості про перетин ОСОБА_1 державного кордону України на виконання рішення про примусове повернення відсутні. Рішення про примусове повернення більше 7 років залишається невиконаним відповідачем. Відповідно до наданого відповідачем пояснення, рішення про примусове повернення не виконав, у зв'язку із відсутністю грошей та місця для проживання за кордоном. Перевіркою за даними Єдиної інформаційної аналітичної системи Управління міграційними процесами ДМС України відповідач не значиться, що свідчить, що протягом перебування на території України іноземець з питанням узаконення свого статусу в Україні не звертався. Перевіркою ОСОБА_1 за даними Єдиного реєстру боржників встановлено, що ОСОБА_1 - є боржником за виконавчими провадженнями про стягнення коштів на корить держави, обов'язки щодо сплати заборгованості не виконує, ухиляючись від виконання адміністративних стягнень. 30.10.2025 року Комунарським відділом у м.Запоріжжі УДМС в Запорізькій області на підставі ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», у зв'язку із невиконанням у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, було прийнято рішення №2312100100000630 про примусове видворення з України громадянина ОСОБА_1 . Крім того, за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства 30.10.2025 року Комунарським відділом у м. Запоріжжі УДМС у Запорізькій області ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до частини 2 статті 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Штраф не сплачений. Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , паспортний документ у нього відсутній. Через відсутність у відповідача паспортного документа, а також інформації про особу в реєстрі, складено довідку про особу із фотокарткою на підставі особистих пояснень відповідача. Таким чином, громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має законних підстав для перебування на території України, не має документа, що дає право на виїзд з України, підлягає примусовому видворенню за межі України, наявні підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, на підстав чого, відповідно до чинного законодавства, має бути розміщений в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для його ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові. Представник позивача вважає, що відповідач ухилятиметься від добровільного виїзду з території України в подальшому, про що свідчить відсутність у нього діючого паспортного документа та документів на право перебування в Україні, відсутність бажання самостійно залишити територію України, невиконання ним рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, а також відсутність у нього законних підстав перебування та проживання на території України.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні суду пояснив, що приїхав на територію України в 2009 році в гості до тітки. З цього часу за межі території України не виїздив. Наслідки порушення міграційних правил йому зрозумілі, але через свою необачність не виконав будь-яких дій щодо законного перебування на території України. На цей час він загубив документ, що посвідчує особу. Має бажання залишитися в Україні. При розв'язанні позову покладається на розсуд суду.
Відповідач також не повідомив суд про факти та обставини, які можуть загрожувати його життю та здоров'ю на території російської федерації, про можливі переслідування по політичним, етнічним та релігійним мотивам.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, із викладенням ними змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши у порядку, визначеному КАС України, докази, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що 30.10.2025 року співробітниками ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області був виявлений та запрошений до Комунарського відділу у м.Запоріжжі УДМС в Запорізькій області громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для з'ясування законності перебування на території України.
20.06.2018 року за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на підставі ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Комунарським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області у відношенні ОСОБА_1 було прийнято рішення № 8 про примусове повернення до країни походження або третьої країни. Зазначене рішення не оскаржувалось.
Другий примірник цього рішення ОСОБА_1 отримав особисто 20.06.2018 року, що підтверджується відповідною розпискою, та зобов'язався самостійно залишити територію України до 19.07.2018 року.
Відповідно до перевірки за даними Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», відомості про перетин ОСОБА_1 державного кордону України на виконання рішення про примусове повернення відсутні.
Таким чином, рішення про примусове повернення більше 7 років залишається невиконаним відповідачем.
ОСОБА_1 не звертався до підрозділів Державної міграційної служби України із заявою щодо оформлення документів на право перебування на території України або про визнання його біженцем чи особою, яка потребує додаткового чи тимчасового захисту. Обізнаний, що підстав для його подальшого перебування в Україні не має.
Зазначене у своїй сукупності є підтвердженням небажання відповідача самостійно залишити територію України.
30.10.2025 року Комунарським відділом у м.Запоріжжі УДМС в Запорізькій області на підставі ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», у зв'язку із невиконанням у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, було прийнято рішення №2312100100000630 про примусове видворення з України громадянина ОСОБА_1 .
Крім того, за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства 30.10.2025 року Комунарським відділом у м. Запоріжжі УДМС у Запорізькій області ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до частини 2 статті 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Штраф не сплачений.
Перевіркою ОСОБА_1 за даними Єдиного реєстру боржників встановлено, що ОСОБА_1 - є боржником за виконавчими провадженнями про стягнення коштів на корить держави, обов'язки щодо сплати заборгованості не виконує, ухиляючись від виконання адміністративних стягнень.
Згідно зі ст. ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом, виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України 11.09.1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, законного арешту або затримання з метою запобігання не дозволеному в'їзду особи в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Згідно зі ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закону) встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України (ст. 9 Закону).
Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України (ч.2 ст.17 Закону).
Пунктом 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року № 150, встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду з держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.
Строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, паспортні документи або документи, що підтверджують особу без громадянства, яких зареєстровано посадовою особою Держприкордонслужби, продовжується територіальними органами або підрозділами ДМС.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства,які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави(ст.30 Закону).
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі №367/2334/19, від 8 серпня 2019 року у справі №362/1634/19, від 27 лютого 2020 року у справі №585/2811/19, від 20 жовтня 2020 року у справі №743/1027/18.
За наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення відповідно до міжнародних договорів України або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, зокрема затримання для забезпечення видворення за межі території України (ч.1 ст. 289 КАС України).
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України (ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України).
Строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців (ч. 11 ст. 289 КАС України).
Відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення встановлених правил перебування іноземців на території України та проживання без дозволів на право перебування на території держави, не виконав рішення про його примусове повернення, до органів та підрозділів міграційної служби з заявою і документами необхідними для вирішення питання про продовження строку перебування або про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався, а відтак грубо порушив вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Суд вважає, що затримання відповідача, незважаючи на серйозність заходу, з огляду на встановлені судом фактичні обставини, є цілком виправданим, оскільки в цьому випадку застосування інших, менш суворих заходів, буде недостатнім для гарантування виконання відповідачем певних обов'язків, пов'язаних із залишенням території України.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем у судовому засіданні не зазначено, не надано, доводів представника позивача не спростовано.
Керуючись ст.ст.241, 244, 246, 257, 289 КАС України, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд -
Позов Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України (в порядку ст.289 КАС України) громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити повністю.
Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в України, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Строк затримання становить шість місяців, що обраховується з часу та дати фактичного затримання особи.
До набрання рішенням суду законної сили іноземець або особа без громадянства підлягає утриманню у спеціально обладнаному для таких цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону, органу Служби безпеки України, який її затримав, або у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Позивач: Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, м.Запоріжжя, вул.Космічна, буд.40.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .
Рішення суду підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складене та проголошене в судовому засіданні 11 листопада 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков