Унікальний номер справи 333/3711/25
Номер провадження 2/333/2949/25
31 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Дондик О.Ю.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, треті особи - територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, ОСОБА_2 про визнання права на приватизацію квартири та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
третьої особи - ОСОБА_2 ,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
Позивач звернулась до суду із позовною заявою, в якому просить визнати за нею право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 ; зобов'язати провести приватизацію займаного нею житлового приміщення без ордеру.
Свої вимоги обґрунтовує наступним. З жовтня 1971 року вона проживає і зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 на підставі ордеру, виданого ТОВ «Запорізький механічний завод». Маючи на меті приватизувати зазначене житлове приміщення, нею були підготовлені всі необхідні документи для приватизації даної квартири. Відсутній тільки ордер про вселення, який втрачено не з її вини. Незважаючи на це, вона фактично користується житлом, оплачує комунальні послуги, належно утримує приміщення. Вона звернулась до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради з проханням надати копію державного ордера на квартиру АДРЕСА_1 , виданого в жовтні 1971 року. 15.04.2025 року за № М-0652 вона отримала відповідь Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради про неможливість надати запитувану інформацію, оскільки в Департаменті корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року. 21.04.2025 року за № М-427 вона отримала лист районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, яким їй відмовлено в приватизації житла за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з відсутністю ордера.
Позивач зазначає, що позбавлена права, передбаченого законодавством України, на приватизацію житла, в якому вона зареєстрована та мешкає з 1971 року по теперішній час, а тому звернулась до суду з вказаним позовом.
ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
19.05.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову за наступних обставин. Так, на підставі наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» (п. 18) надано виключний перелік документів, які власник або уповноважена ним особа повинна надати для приватизації. Одним з таких необхідних документів є копія ордеру на надання жилої площі. Тобто без ордеру Відповідач не може провести приватизацію житлового приміщення. Також зазначає, що відповідно до п. 4 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника. Також згідно п. 18. Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, громадянин подає до органів приватизації документи, зокрема, довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі. Тобто неможливо провести приватизацію вибірково з числа зареєстрованих осіб в квартирі.
09.06.2025 року від позивача надійшли письмові заперечення на відзив, в яких зазначила, що відповідно поданих документів вона проживає в спірній квартирі з жовтня 1971 року, має штамп в паспорті про реєстрацію. До суду наданий витяг з реєстру територіальної громади, надано квитанції про сплату комунальних послуг. Ці докази є достатньою підставою для визначення її законним користувачем житла, навіть за відсутності ордеру. Також у листі Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради зазначено, що копії ордерів зберігаються лише з 1984 року, але їй не було запропоновано альтернативних засобів підтвердження права користування даним житловим приміщенням, що порушує принципи справедливості, законності та реалізації конституційного права на житло.
23.06.2025 року від представника третьої особи - Запорізької міської ради надійшли письмові пояснення щодо позову або відзиву, в яких вказали, що доказуючи законність права користування житловим приміщенням у разі відсутності ордера на надання жилого приміщення можливо за допомогою документів, які містять інформацію про час вселення та реєстрацію в це помешкання; про місце праці та отримання помешкання згідно з протоколом, рішенням, тощо організації; договір найму з обслуговуючим підприємством; технічна документація на квартиру; квитанції про сплату комунальних послуг; книги квартирного обліку чи інші документи, що стосуються отримання житла; покази свідків; акт обслуговуючої організації про місце проживання; довідка про склад сім'ї; будинкова книга тощо. А тому просили у разі встановлення судом достатніх та належних доказів, що підтверджують викладені доводи позивача у позовній заяві - прийняти по даній справі рішення на розсуд суду в межах діючого законодавства України.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, з тих тверджень, що зазначені у позовній заяві, просила їх задовольнити.
Третя особа - ОСОБА_2 , в судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2025 року відкрито провадження у цивільній справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - територіальну громаду м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, витребувано з ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», адреса: м. Запоріжжя, вул. Поштова, 23, інформацію щодо знаходження будинку АДРЕСА_3 на балансі яких підприємств з 1971 року. Витребувано з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської відомості щодо зареєстрованих з 1971 року та по теперішній час осіб за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.07.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 .
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2025 року підготовче провадження по справі закінчено.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Як вбачається з копії паспорту громадянина України, витягу з реєстру територіальної громади від 29.04.2025 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 13.07.1979 року.
З відповіді Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради № М-0652 від 15.04.2025 року вбачається, що в Департаменті корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року. Враховуючи зазначене, надати запитувану інформацію не вбачається можливим.
Як вбачається з відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради, наданої на виконання ухвали суду, щодо зареєстрованих з 1971 року по теперішній час осіб за адресою: АДРЕСА_2 від 14.07.2025, за вказаною адресою зареєстровані наступні особи:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.07.1984 по теперішній час;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 13.07.1979 по теперішній час;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 04.10.2005 по 25.05.2010;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 25.01.2000 по 26.05.2010;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 20.11.1973, (померла ІНФОРМАЦІЯ_6 );
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 10.12.1971, (померла ІНФОРМАЦІЯ_8 );
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з 10.11.1974 по 03.10.1984;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з 17.09.1980 по 30.07.1984;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , з 10.02.1968 по 03.10.1984;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , з 14.12.1976 по 03.08.1984;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , з 31.07.1979 по 10.03.1981, з 30.07.1984 по 26.05.2010;
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , 09.02.1973 по 10.03.1981, з 30.07.1984,
(помер ІНФОРМАЦІЯ_15 );
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , з 27.08.1975 по 09.07.1980;
ОСОБА_14 , 1981 р.н, з 15.08.1977 по 06.02.1979.
Інформація щодо інших зареєстрованих осіб відсутня.
ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_15 батько позивача ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 19.05.1980 року Шевченківським РАЦС, актовий запис № 2827.
ІНФОРМАЦІЯ_18 померла ОСОБА_6 , мати позивача ОСОБА_1 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 04.02.2017 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області, актовий запис № 973.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 25.08.1987 року, актовий запис № 1119, ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 .
З копії паспорту громадянина України ОСОБА_2 та витягу з реєстру територіальної громади від 18.06.2025 року вбачається, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 19.07.1984 року.
З технічного паспорту ТОВ «Оцінка майна та нерухомість» від 28.11.2024 року встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є 2-х кімнатна, на 1 поверсі загальною площею 38 кв.м, житловою - 22,4 кв.м.
Згідно відповіді ТОВ «ЗМБТІ» №1070 від 25.06.2025 року, наданої на запит суду, встановлено, що в матеріалах інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , відомості щодо балансоутримувачів зазначеного житлового будинку, не містяться.
16.04.2025 року позивач звернулась до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району з заявою з питання приватизації квартири у разі відсутності ордеру на вселення в квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
21.04.2025 року листом № М-427 відповідачем було відмовлено в приватизації, оскільки до заяви про приватизацію квартири (будинку) не було додано копію ордера про надання жилої площі.
Матеріалами справи також встановлено, що зазначений ордер втрачено і отримання його копії не вбачається можливим.
З наданих позивачем копій квитанцій по сплаті житлово-комунальних послуг вбачається, що ОСОБА_1 сплачувала комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 .
Допитана в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_16 , вказала, що є рідною сестрою позивачки, ОСОБА_2 - її племінник. Підтвердила, що з 1971 року вони всією родиною проживали у спірній квартирі, батько отримав ордер на вселення. Наразі вона з 1995 року мешкає за іншою адресою.
V. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
Статтею 9 ЖК України передбачено, що громадянини України мають право на приватизацію державного житлового фонду.
Приватизація державного житлового фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ( далі-Закон) та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян ( далі Положення), затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396, затвердженим в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 року за № 109/17404.
Відповідно до ст. 2 Закону до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей ); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Зазначений перелік є вичерпним.
Відповідно до ст. 3, 5 Закону приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.
Відповідно до ст. 8 Закону органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 60 Закону «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Компетенція і порядок утворення органів приватизації передбаченийпостановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Вказаними законодавчими актами визначена відповідна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка здійснюється лише уповноваженими на те органами.
За змістом наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.
Як встановлено судом, позивач є законним квартиронаймачем спірного житла і у відповідності до чинного законодавства звертався до відповідача про приватизацію квартири.
Разом з тим, відповідачем, всупереч вимогам закону, не ухвалено вмотивованого рішення за результатами розгляду заяви.
З огляду на вказане, лист- відповідь районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 21.04.2025 року № М-427 суд розцінює як відмову позивачу у праві на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду хоча й вирішуюються судом, однак належним способом захисту у разі порушення такого права є не визнання права власності на квартиру, а визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру з державного житлового фонду з покладенням обов'язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не прийнято позитивного рішення про приватизацію через відсутність у неї ордера на жиле приміщення.
Разом з тим, відповідачем не надано відомостей про те, що сім'я позивача використала право на приватизацію державного житлового фонду , незаконність проживання відповідач не оспорює.
Більш того, відповідно до ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Ордер видається за єдиною формою, що встановлена у додатку N 7 до Правил квартирного обліку. Бланк ордера складається із самого ордера і його корінця. Ордер видається громадянину, на ім'я якого він виписаний, а корінець залишається у виконкомі, що видав ордер.
Ордер на житлове приміщення дійсний протягом 30 днів. Після закінчення цього строку ордер автоматично втрачає свою силу. Однак при наявності поважних причин пропуску 30-денного строку він може бути продовжений виконкомом органу місцевого самоврядування, що його видав. Бланки ордерів зберігаються як документи суворої звітності. Ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.
Згідно п. 72 Правил квартирного обліку при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Ордер зберігається як документ суворої звітності. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.
З урахуванням вищезазначених норм права у органа приватизації не було правових підстав вимагати у відповідачів долучити до заяви про приватизацію копію ордеру на житлове приміщення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відмова відповідача в оформленні приватизації квартири позивачем порушує його право на отримання житла у власність.
З огляду на вказані обставини, відповідно до приписів ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» позивач має право на приватизацію жилого приміщення квартири, у якій він мешкає.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч. 1 ст. 345 ЦК України, фізична особа або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна, що є в комунальній власності.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання вчинити відповідача дії по приватизації квартири підлягають задоволенню.
Позивачем також заявляються вимоги про визнання права на приватизацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З системного аналізу норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а також Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, вбачається, що вказаними нормативно-правовими актами визначена певна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян. Вказана процедура здійснюється лише визначеними на те органами, і лише вони визначають питання чи має громадянин права на приватизацію згідно наданого пакету документів.
Суд в даному випадку не наділений правом приймати рішення щодо приватизації житла.
Аналогічні правові позиції викладені в постанові ВСУ від 05.08.2019 року за № 761/28893/16ц.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання права на приватизацію квартири конкретної особи задоволенню не підлягають, оскільки суд, в даному випадку, не наділений правом приймати рішення щодо приватизації житла за вищенаведеними в рішенні нормами права.
Керуючись ст.ст.10, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, треті особи - територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, ОСОБА_2 про визнання права на приватизацію квартири та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Комунарському району здійснити дії по приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 без наявності ордера про надання жилої площі, на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
В решті позову-відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги в Комунарський районний суд міста Запоріжжя .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 32, код ЄДРПОУ 37573541;
Третя особа: Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915;
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 10.11.2025.
Суддя Ю.В. Ковальова