Єдиний унікальний номер 317/4345/25
Провадження № 2/317/1750/2025
(заочне)
10 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Качана А.В.
за участі:
секретаря судового засідання Герман В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2025 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.
15.07.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», та ОСОБА_1 укладено угоду № 200065444 щодо кредитування.
Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 13750,00 грн., а відповідач зобов'язалася повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
Позивач зазначає, що 20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.
Позивач зазначає, що кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол № UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020 - то інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на сайтах https://zakupivli.pro/auctions/ua-ea-2020-06-09-000032-b (посилання на аукціон) та https://torgi.fg.gov.ua/216108 (посилання на паспорт активу на сайті ФГВФО).
Зазначає, що 23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України № 14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог.
Зазначає, що таким чином, Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.
Позивач зазначає, що станом на 13.08.2025 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 38381,11 грн., з яких: 12572,56 грн. - заборгованість за кредитом; 25808,55 грн. - заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом дату укладання договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів.
Зазначає, що нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначає, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 200065444 від 15.07.2014 становить 38381,11 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних - 3451,14 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 8392,58 грн. Разом заборгованість становить - 50224,83 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 200065444 від 15.07.2014 у загальному розмірі 50224,83 грн., яка складається з: суми заборгованості - 38381,11 грн., суми інфляційних втрат - 8392,58 грн., суми 3% річних - 3451,14 грн., стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
10.09.2025 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.10.2025 о 15 год. 30 хв.
08.10.2025 у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання відкладено на 10.11.2025 о 09 год. 00 хв.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з'явився, у позові просив про розгляд справи за його відсутності, також просив у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі позивача та ухвалити заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подала, своїми процесуальними правами скористалась на власний розсуд.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
15.07.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 200065444, що підтверджується заявою (оферта) № 200065444 від 15.07.2014, анкетою № 472717 від 15.07.2014, довідкою про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 15.07.2014 (а.с. 38-40).
У зазначених документах міститься власноручний підпис ОСОБА_1 .
За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що кредитний договір № 200065444 від 15.07.2014 укладений між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем ОСОБА_1 у спосіб визначений чинним законодавством України, він не визнавався судом недійсним.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно договору №7_БМ від 20.07.2020 про відступлення прав вимоги, Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами укладеними з позичальниками Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором № 200065444 від 15.07.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 , що також підтверджується платіжним дорученням № 25 від 09.07.2020, постановою Північного апеляційного господарського суду (справа № 910/11298/16) від 01.07.2021, постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць П.А. про закінчення виконавчого провадження № 66483131 від 29.12.2022, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявським А.М. про закінчення виконавчого провадження № 66491947 від 17.01.2023, реєстром боржників (а.с. 14-35).
Досліджені докази підтверджують, що позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 200065444 від 15.07.2014 у розмірі 38381,11 грн., з яких: 12572,56 грн. - заборгованість за кредитом; 25808,55 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» за кредитним договором № 200065444 від 15.07.2014 становить 38381,11 грн., з яких: 12572,56 грн. - заборгованість за кредитом; 25808,55 грн. - заборгованість за відсотками.
Відомостей про повне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором матеріали справи не містять.
Оскільки відповідач не сплатила заборгованість за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200065444 від 15.07.2014 в розмірі 38381,11 грн., з яких: 12572,56 грн. - заборгованість за кредитом; 25808,55 грн. - заборгованість за відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надала суду належних доказів повної чи часткової сплати цієї заборгованості, не спростувала обставин на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог та наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Позивачем в даній справі також заявлено до стягнення розмір втрат від інфляції (інфляційні нарахування) в розмірі 8392,58 грн. та 3% річних - 3451,14 грн., які розраховані за період з 25.02.2019 - 23.02.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З розрахунку інфляційних та 3% річних вбачається, що зазначені суми розраховані за період до 23.02.2022, тобто до початку введення в Україні воєнного стану, а отже суд приходить до висновку, що положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в даному випадку не може бути застосоване.
Отже, інфляційні нарахування в розмірі 8392,58 грн. та 3% річних - 3451,14 грн., розраховані за період з 25.02.2019 - 23.02.2022, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на наведене позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Що до строків позовної давності суд зазначає наступне.
Згідно ч. 4 ст. 367 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач не заявила про застосування спливу строку позовної давності щодо даного спору, а тому суд не вбачає підстав розглядати клопотання про поновлення строків позовної давності для подання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, про що було заявлено позивачем у позовній заяві.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 200065444 від 14.08.2025 (а.с. 50). Таким чином з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що у межах розгляду даної цивільної справи надавалась професійна правнича допомога на підставі договору укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» № 26 про надання правової допомоги від 15.02.2024, додаткової угоди до Договору № 26, актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 14.08.2025.
З детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, вбачається, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката складає 7000,00 грн.
Отже, судом встановлено, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у межах розгляду даної цивільної справи становить 7000,00 грн.
Згідно ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від відповідача не надходило.
З урахуванням вищенаведеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені та обґрунтовано нараховані, пропорційні та співмірні судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 526, 526, 626, 628, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код в ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд. 8) заборгованість у сумі 50224 грн. 83 коп. (п'ятдесят тисяч двісті двадцять чотири гривні 83 копійки), яка складається з: заборгованості за кредитним договором № 200065444 від 15.07.2014 у сумі 38381,11 грн., суми 3% річних - 3451,14 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 8392,58 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код в ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд. 8) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп. (сім тисяч гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код в ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А.В. Качан