Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/3653/25
Провадження №: 2/332/2352/25
06 листопада 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі - позивач/ТОВ «Авентус Україна») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.12.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 8558183 про надання споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «Авентус Україна» зобов'язується надати ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
10.12.2024 року між товариством та відповідачем укладено додаткову угоду до договору кредиту № 8558183, відповідно до умов котрої сторони домовились збільшити суму кредиту (отриманого відповідачем) на 10 000,00 грн. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 25 700,00 грн.
Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором у відповідача утворилась заборгованість в загальному розмірі 54 484,00 гривень, з яких:
заборгованість за кредитом - 25 700,00 грн,
заборгованість за нарахованими відсотками - 28 784,00 грн.
Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання та заборгованість за кредитним договором не погасив.
З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути заборгованість, судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та судові витрати у розмірі 105,00 грн.
Ухвалою судді від 29 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Представник позивача ТОВ «Авентус Україна» у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи; в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти винесення судом заочного рішення у справі.
Відповідач у судові засідання 06.10.2025 та 06.11.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду відповідач не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав, у зв'язку з чим суд відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10.12.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8558183, відповідно до п. 1.2. якого на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити процент за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Відповідно до п. 1.1. договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок "CreditPlus" (за вибором споживача). Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок "CreditPlus" в порядку, передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку "CreditPlus" та/або шляхом перевірки інших електронних даних, які вводить споживач та які забезпечують ідентифікацію в ІКС товариства. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ мобільного застосунку "CreditPlus".
Сума кредиту відповідно до п. 1.3. договору становить 15 700,00 грн., тип кредиту - кредит. Відповідно до п 1.4. договору строк кредиту 352 дні, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 22 дні. Відповідно до п. 1.5 договору тип процентної ставки -фіксована. Відповідно до п. 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору. Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 . Повернення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору.
Відповідно до п 9.8. договору кредиту позичальник підтверджує, що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на веб-сайті/ в мобільному застосунку "CreditPlus"(шляхом розміщення гіперпосилань); він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», (далі Правила), що розміщені на веб-сайт/в мобільному застосунку "CreditPlus"(шляхом розміщення гіперпосилань), повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Вищезазначений договір був підписаний відповідачем електронним підписом, одноразовим ідентифікатором А7160.
Паспорт споживчого кредиту також був підписаний відповідачем електронним підписом, одноразовим ідентифікатором CL6786.
Листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» за вих. № 7/10908 від 19.05.2025 підтверджується, що згідно з договором з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08.07.2020 відповідачу 10.12.2024 успішно було зараховано на платіжну картку НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 15 700,00 грн.
10.12.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору кредиту № 8558183, відповідно до п. 1 сторони домовились збільшити суму кредиту (отриманого споживачем) на 10 000,00 грн та викласти п.п. 1.3 договору в новій редакції, відповідно до якої сума кредиту (загальний розмір) складає 25 700,00 гривень.
Вищезазначений договір був підписаний відповідачем електронним підписом, одноразовим ідентифікатором А1769.
Паспорт споживчого кредиту також був підписаний відповідачем електронним підписом, одноразовим ідентифікатором RP4852.
Листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» за вих. № 7/10909 від 19.05.2025 підтверджується, що згідно з договором з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08.07.2020 відповідачу 10.12.2024 успішно було зараховано на платіжну картку НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 10 000,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 8558183 від 10.12.2024, у зв'язку з чим заборгованість останнього становить 54 484,00 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 25 700,00 грн та заборгованості по відсотках у розмірі 28 784,00 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3 ст. 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Частиною першою статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ІТС).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір від 10.12.2024 № 8558183 підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП, а крім того за умовами договору їх невід'ємною частиною є Публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем ТОВ «Авентус Україна», невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Тому в силу вказаних вимог матеріального закону суд доходить висновку, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти з користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку, наданий йому кредит в строк, передбачений договором, не повернув.
Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, представник позивача просить стягнути судові витрати, понесені позивачем на у розмірі 105,00 грн.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
Так, між ТОВ «Авентус Україна» та адвокатським об?єднанням «Правовий курс» укладено договір про надання правової допомоги № 0705-25 від 07.05.2025. Відповідно до п.п. 1.1. договору об'єднання бере на себе зобов'язання по наданню клієнту за його дорученням правничу допомогу у відповідності з умовами цього договору (далі - послуги з правничої та/або правнича допомога), а клієнт зобов?язується прийняти надану йому правничу допомогу та здійснити її оплату на умовах, передбачених цим договором.
До вищезазначеного договору була укладена додаткова угода № 2 від 17.06.2025, підпунктом 3.1.2. договору визначено, що додатково до винагороди, визначеної підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. договору, клієнт щомісячно, зі сплатою винагороди, відшкодовує об?єднанню витрати з відправлення досудових вимог/повідомлень/ претензій боржникам у розмірі 105 (сто п?ять) гривень 00 копійок за 1 (одну) вимогу/ повідомлення/претензію. Відшкодування здійснюється за результатами відправлених вимог на підставі підтверджуючих документів, наданих об?єднанням.
На підтвердження вищенаведеного представник позивача долучив до матеріалів справи список згрупованих відправлень «Правовий курс 08.07» разом з описом вкладення у цінний лист, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з позовною заявою було направлено копію досудової вимоги від 03.06.2025.
Ураховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 105,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 280-284 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованість за кредитним договором № 8558183 від 10.12.2024 у розмірі 54 484 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири) гривні 00 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 25 700 (двадцять п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 28 784 (двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та судові витрати у розмірі 105 (сто п'ять) гривень 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 11.11.2025.
Учасники справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», місцезнаходження: 03062, м. Київ, просп. Берестейський, б. 90-А, код ЄДРПОУ: 41078230;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя У. В. Блажко