Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/4136/25
Провадження №: 2/332/2579/25
(заочне)
10 листопада 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Погрібної О.М., при секретарі судового засідання Паніній Л.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 19655,63 грн та судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 уклав з АТ «ТАСКОМБАНК» Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/10454063-SP від 03.11.2021, підписанням якого акцептував публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб-сайті банку та беззастережно приєднався до умов Договору.
15.05.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитним договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.
Відповідно до Додатку №1 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №002/10454063-SP від 03.11.2021, в загальному розмірі 19655,63 грн.
Всупереч умовам вказаного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитору.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося жодних додаткових нарахувань.
Ухвалою судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 19.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено судовий розгляд.
12.09.2025 відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності з підстав того, що спірний договір був укладений 03.11.2021, а позивач, який є правонаступником, звернувся до суду 23.07.2025, що перевищує строк позовної давності. Просить застосувати строк позовної давності у даній справі та винести ухвалу, якою провадження вищезгаданої справи закрити. Відзиву на позов не надходило.
Представник позивача, який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надав клопотання, в якому просить дану цивільну справу розглянути за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують повністю, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 11.11.2025 зазначену позовну заяву вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що 03.11.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву №409201 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
Підписанням вказаної заяви відповідач підтвердив, що він ознайомився з Публічною пропозицією з додатками, в тому числі частиною 1 Публічної пропозиції, що розміщена на сайті Банку та Лендиговій сторінці https:sportbank.com посилання на примірник якої разом з додатками він отримав в Мобільному додатку «Sportbank».
15.05.2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та АТ «ТАСКОМБАНК» (клієнт) укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до Додатку №1 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №002/10454063-SP від 03.11.2021, в загальному розмірі 19655,63 грн, з яких: 9952,18 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9703,45 грн - заборгованість по відсоткам.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частинах 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У розумінні ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/10454063-SP від 03.11.2021.
Водночас, позивачем додано до позовної заяви лише копію заяви №409201 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» від 11.06.2021.
Тобто, в матеріалах справи відсутній Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/10454063-SP від 03.11.2021, за яким позивач просить стягнути заборгованість, що унеможливлює встановлення факту його укладення та змісту зобов'язань відповідача.
Водночас, заява №409201 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» від 11.06.2021 не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в цій заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, процентної ставки, строку повернення кредиту та інші істотні умови.
Крім того, матеріали справи не містять доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту, доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором №002/10454063-SP від 03.11.2021, посилався на Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб-сайті банку.
Проте, у цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України (щодо договору приєднання), оскільки умови цієї Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК», підписані відповідачем, в матеріалах справи відсутні, не надано доказів про існування відповідної Публічної пропозиції на дату підписання відповідачем Заяви від 11.06.2021.
Отже, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови кредитування розумів відповідач, був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи Заяву №409201 від 11.06.2021.
За відсутності доказів про розмір наданого кредиту, суд позбавлений законної можливості зробити висновок про належність, достовірність та достатність розрахунку позову, який є одностороннім документом позивача та не був погоджений з відповідачем.
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки цей розрахунок не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позові, а отже не є належним та достатнім доказом наявності заборгованості. Позивачем не доведено укладання кредитного договору на заявлених ним умовах.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Позивачем не зазначено жодних причин неможливості їх подання до суду з причин, що об'єктивно не залежали від позивача, протягом усього періоду розгляду справи, не заявлено жодного клопотання про витребування доказів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Більше того, у своїй позовній заяві до суду представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» просив розглянути справу у його відсутність та у призначенні засідання не з'являвся, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа № 755/18920/18, провадження № 6117205ск19.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували укладення вищезазначеного кредитного договору №002/10454063-SP від 03.11.2021 між АТ«ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 .
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості за кредитним договором №002/10454063-SP від 03.11.2021 є недоведеними, необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
В задоволені позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 а стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 10 листопада 2025 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Суддя: О.М.Погрібна