Справа № 307/1094/25
Провадження №1-кп/307/74/25
Закарпатської області
11 листопада 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 , з сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , його законного представника ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_7 , його законного представника та представника Служби у справах дітей ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , учня Буштинського ліцею № 2, судимого 22 травня 2024 року вироком Тячівського районного суду Закарпатської області за ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 4 (чотири) місяці, з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, 30 жовтня 2024 року вироком Тячівського районного суду Закарпатської області за ч.4 ст.70, ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, з покладання обов'язків, передбачених ст.76 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з початковою освітою, судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
в провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 , в другій декаді жовтня 2024 року, більш точного часу органом досудового розслідування встановити не представилось можливим, під час дії на всій території України воєнного стану, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (з подальшим продовженням) за попередньою змовою та в групі з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, та ОСОБА_7 , проникли на територію дворогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_10 , де діючи в умовах воєнного стану, реалізовуючи свій умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, таємно, запевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, всупереч волі володільця, з метою наживи, шляхом вільного доступу, увійшли до гаражного приміщення, звідки викрали бетонозмішувач марки "Agrimotor" моделі "В 1510 FK", об'ємом 155 літрів, потужність 1000 Вт, вартістю 8 539 грн. 30 коп., бензопилу марки "STIHL" моделі "MS 280", вартість якої становить 2 609 грн. 00 коп., а з території дворогосподарства викрали оброблені пиломатеріали, а саме бруси (дошки) породи "Ялина", довжиною 6 м та розмірами 5 см на 15 см, в загальній кількості 25 (двадцять п'ять) штук, вартість яких становить 9 657 грн. 50 коп. Після чого, заволодівши вищевказаним викраденим майном, через огорожу заднього двору, віднесли у дворогосподарство особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, за адресою: вул. Лужна, 5, с-ще Буштино, в якого залишили бетонозмішувач марки "Agrimotor" моделі "В 1510 FK", а бензопилу марки "STIHL" моделі "MS 280" та оброблені пиломатеріали, а саме бруси (дошки) породи "Ялина" віднесли в дворогосподарство ОСОБА_7 , за адресою: вул. Лужна, 4, с-ще Буштино, чим спричинили потерпілій ОСОБА_11 , матеріальну шкоду, на загальну суму 20 805 грн. 80 коп.
Ці дії обвинувачених кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів, із визначенням розміру застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на те, що не відпали ризики, зазначені в п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження йому строку тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Законний представник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання.
Представник Служби у справах дітей ОСОБА_8 просила задоволити клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта, з долученими до нього додатками, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою Тячівського районного суду від 08 липня 2025 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 05 вересня 2025 року та визначено розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Ухвалою Тячівського районного суду від 29 липня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, на 60 днів, тобто до 26 вересня 2025 року, включно, із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Ухвалою Тячівського районного суду від 15 вересня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, на 60 днів, тобто до 13 листопада 2025 року, включно, із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст. 5 п. "С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178,1 83 КПК України.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання в виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Також, на думку суду, і надалі існують ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, знаходячись на волі може незаконно впливати на свідків.
Беручи до уваги вищенаведене, та те, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, із визначенням розміру застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 177, 331, 369, 492 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, строк тримання під вартою, який визначений ухвалою Тячівського районного суду від 08 липня 2025 року, на 60 днів, тобто до 09 січня 2026 року, включно, із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу - застава.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Тячівський районний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1