Справа № 303/4825/25
2/303/1733/25
11 листопада 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Гутій О.В.
за участю секретаря судових засідань Зарева А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся з цим позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 47 585,68 гривень. Позов мотивує тим, що 02.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога » та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 601444054.
28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу 23/0224-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
29.05.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е , відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 47 585,68 грн., яка складається з: 13 499,05 грн - заборгованість по тілу кредиту; 34 086,63 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Оскільки, відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість, а тому позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 09.07.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач відзив на позов не подав.
Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку. Судом належними доказами встановлено, що 02.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога » та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 601444054.
28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу 23/0224-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
29.05.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е , відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 47 585,68 грн., яка складається з: 13 499,05грн - заборгованість по тілу кредиту; 34 086,63 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Згідно ч. 1-3 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦПК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, на момент звернення позивача до суду, зобов'язання за кредитним договором, відповідачем не виконані.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається(ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України).
Тобто, зі змісту статті 1078 ЦК України вбачається, що передання прав вимоги може стосуватися прав вимоги, які можуть виникати в майбутньому.
Крім цього, в укладеному договорі факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та договорі факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прямо передбачено у пункті 1.3., що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі прав грошових вимог включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також прав вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Слід зазначити, що право вимоги фактор набуває з моменту передачі реєстру прав вимоги (п. 4.1. вищезгаданих договорів).
Як правильно зазначає позивач, договір факторингу є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу. Законодавством не встановлено обмежень щодо неодноразового продовження строку договору факторингу.
Таким чином, право вимоги до позивача, внаслідок факторингового ланцюгу та неодноразового продовження договорів факторингу, перейшло правомірно та згідно чинного законодавства.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтвердило відступлення прав вимоги за кредитним договором № 601444054 від 02.11.2021 року, укладеного з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс».
Серед іншого, договори факторингу в судовому порядку не визнавались фіктивними чи неправомірними а тому, в силу приписів ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, яка ніким не спростована.
Таким чином, право вимоги за кредитним договором № 601444054 від 02.11.2021 року року на даний час перейшло до ТОВ ФК «Ейс», відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач не оспорював факт укладення кредитного договору, наявності заборгованості, не надає власного контр-розрахунку.
З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання відповідачем умов договору кредиту, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» про стягнення заборгованості слід задоволити та стягнути з відповідача на користь позивача 47585,68 гривень заборгованості.
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу, позивачем надано договір про надання правової допомоги, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правової допомоги, додаткова угода, акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги.
При цьому в описі наданих правових послуг зазначені загальні фрази, що характеризують обсяг наданої правової допомоги, а саме: надання усної консультації з вивчення документів та складання позовної заяви про стягнення боргу. При цьому, слід зазначити, що по даній категорій справи, правова практика є усталеною, представник позивача особистої участі у судовому засіданні не брав (написав заяву про розгляд справи без його участі), відзив на позов від відповідача не надходив. Відповіді на відзив, адвокатом не складалося.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у розмірі 5 000 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнуги з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредиту № 601444054 від 02.11.2021 року в розмірі 47 585,68 гривень (сорок сім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень шістдесят вісім копійок), витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду виготовлено 11 листопада 2025 року.
Головуюча О.В .Гутій