Справа № 302/672/25
Провадження № 6/302/26/25
11 листопада 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Готри В. Ю., з участю секретаря судового засідання Царь О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30.07.2025 у справі № 302/672/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представниця Тертиця Тамара Василівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представниця Тертиця Т. В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30 липня 2025 року, яке набрало законної сили, позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість задоговором про відкриття кредитної лінії № 1258-8172 від 21.08.2023 у розмірі 21 573 грн, яка складається із 5 100 грн основної суми боргу і 16 473 грн заборгованості за відсотками, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.
25 вересня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання цього рішення суду до 31.10.2025, в якій зобов'язувався до 31 жовтня 2025 року добровільно виконати зазначене рішення суду та повністю сплатити наявну в нього заборгованість.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.10.2025 у задоволенні даної заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду відмовлено.
22 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання цього рішення суду до 31.12.2025, в якій зазначив, що зобов'язується до цієї дати повністю погасити наявну в нього перед позивачем заборгованість.
Заяву обґрунтував тим, що на даний час у нього склалися обставини, які ускладнюють виконання цього рішення суду через матеріальне становище та об'єктивні труднощі. Як на підтвердження свого скрутного матеріального становища до зави додав витяг із Державного аграрного реєстру його як сільгоспвиробника по утриманню овець, довідку форми ОК-5 за 2023-2024 роки та виписку з банку по його картковому рахунку за жовтень 2025 року.
Просив відстрочити виконання зазначеного рішення суду на строк до 31.12.2025.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не з'явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Водночас наведені причини неявки в судове засідання ОСОБА_1 у його клопотанні від 07.11.2025 і прохання відкласти розгляд заяви після 01.12.2025, суд уважає неспроможними, оскільки вони непідтверджені належними доказами.
З огляду на наведене вище суд уважає за можливим розглянути цю заяву про відстрочення виконання рішення суду за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), - установити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За положеннями ч. 4 зазначеної статті вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також ураховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Із сукупного правового аналізу вказаних вище положень законодавства вбачається, що відстрочка виконання рішення суду може бути застосована судом у виняткових випадках, що створюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до ст. 435 ЦПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10 провадження № 61-46129св18.
Також у постанові Верховного Суду у складі у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного від 19 грудня 2018 року у справі № 264/2548/16-ц провадження № 61-629св18 вказано, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначені нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Однак суд уважає, що заявником ОСОБА_1 не надано переконливих доказів, які б дозволили суду задовольнити його заяву про відстрочення виконання судового рішення.
Так, заявником не надано суду об'єктивні відомості з податкового органу про отримання чи не отримання ним доходу в 2025 році. При цьому матеріальний стан також не оцінюється виключно поточними доходами. До характеристики матеріального стану належать наявність на праві власності нерухомого та рухомого майна, банківських заощаджень, за рахунок яких можна виконати рішення суду. Проте таких даних заявник суду не надав, оскільки надана ОСОБА_1 виписка з банку за його платіжною карткою/рахунком охоплює лише 21 день, тобто період із 01.10.2025 по 21.10.2025, що не відображає об'єктивний матеріальний стан відповідача, а самі по собі витяг із Державного аграрного реєстру про те, що ОСОБА_1 є сільгоспвиробником по утриманню овець та довідка форми ОК-5 без відомостей за 2025 рік не стверджують поза розумним сумнівом про скрутне матеріальне становище боржника ОСОБА_1 .
Також суд зауважує, що ОСОБА_1 у вересні 2025 року вже звертався до суду з заявою про відстрочення виконання цього рішення суду до 31.10.2025, де в заяві зобов'язувався до 31 жовтня 2025 року добровільно виконати зазначене рішення суду та повністю сплатити наявну в нього заборгованість, що не було ним зроблено станом на 11.11.2025 навіть частково щодо погашення заборгованості, яке б свідчило про його бажання і намір добровільно виконати рішення суду, а протилежного матеріали справи не містять.
Окрім того, при вирішення питання щодо виконання відстрочки судового рішення слід враховувати й інтереси стягувача, який є кредитором у цій справі, та розраховував на своєчасне повернення запозичених коштів за умовамикредитного договору № 1258-8172 від 21.08.2023.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання судового рішення.
Керуючись наведеним вище та статтями 258-261, 435, 353, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів із дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст ухвали складено та підписано 11 листопада 2025 року.
Суддя В. Ю. Готра