Справа № 302/1415/25
Провадження № 2/302/554/25
11.11.2025 селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого, судді Пухальського С. В.,
секретаря судового засідання Сита Л. М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу),
Приватне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - позивач, ПАТ «НАСК «Оранта») звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення шкоди в порядку регресу, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.03.2024 між ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «Оранта» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АТ-4677883), за яким була застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Renault Megane Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 .
20.06.2024 у с. Репинне Закарпатської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «MAN 18.224», д.н.з. НОМЕР_2 , та «Renault Megane Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача.
Власник пошкодженого автомобіля «MAN 18.224» звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 10 177,09 грн.
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області у справі № 302/864/24 відповідача визнано винним у вчиненні ДТП. Встановлено також, що на момент вчинення ДТП він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
ПАТ «НАСК «Оранта» зверталося до відповідача з регресною вимогою про добровільне відшкодування виплаченої суми, однак відповідач її не сплатив.
З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 10 177,09 грн у порядку регресу, а також суму судового збору.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача подала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі. У поданій заяві зазначила, що повністю підтримує позовні вимоги, викладені у поданій позовній заяві. Не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлялася, шляхом спрямування на відому адресу його проживання судової повістки та розміщенням виклику у судове засідання на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Оскільки зі сторони позивача не вбачається заперечень проти заочного розгляду справи, а відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 27.03.2024 року між ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АТ-4677883), згідно якого забезпеченою є цивільно правова відповідальність водія транспортного засобу «Renault Megane Scenic», д.р.н. НОМЕР_1 (а.с. 5-6).
20.06.2024 року о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_3 та рухаючись по вул. Центральній в с. Репинне Закарпатської області, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та допустив зіткнення з автомобілем марки «Ман» д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який здійснював маневр, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, та своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Крім того, 20.06.2024 року о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_3 в с. Репинне Закарпатської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у Міжгірській районній лікарні, висновок № 13 від 21.06.2024 року, та своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 09.07.2024 року у справі № 302/864/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на накладено відповідне стягнення (а.с. 10-11).
06.08.2024 року до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» звернувся власник пошкодженого транспортного засобу «MAN 18.224», д.н.з. НОМЕР_2 , із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. За результатами розгляду заяви Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 10 177,09 грн за зазначеним страховим випадком (а.с. 14, 20).
10.10.2024 року та 24.04.2025 року ПАТ «НАСК «Оранта» зверталося до відповідача з регресною вимогою (претензією) про добровільне відшкодування виплаченої суми. Однак станом на день подання позовної заяви відповідач у добровільному порядку страхове відшкодування в порядку регресу не сплатив.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також для захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі статтею 5 зазначеного Закону, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України та пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю або майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до положень статті 6 цього Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 9 Закону визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно з пунктами 1.4 та 1.7 статті 1 зазначеного Закону, особами, відповідальність яких застрахована, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Забезпеченим транспортним засобом є транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
На підставі частини 1 статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків, а також інші способи відшкодування майнової шкоди.
За приписами статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків унаслідок порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. До збитків належать витрати, яких особа зазнала або повинна буде зазнати для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, як особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, так і її майну, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Згідно із абз. «а» підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп'яніння.
Факт спричинення відповідачем дорожньо-транспортної пригоди, а також перебування його під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння встановлено постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області у справі № 302/864/24, яка набрала законної сили і відповідно до статті 82 ЦПК України має для суду преюдиціальне значення щодо встановлених у ній обставин.
Внаслідок спричиненої відповідачем ДТП потерпілій особі було завдано майнової шкоди, яка у межах чинного договору обов'язкового страхування була відшкодована ПАТ «НАСК «ОРАНТА» шляхом виплати страхового відшкодування в розмірі 10 177,09 грн. Згідно зі статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування, у межах фактично виплачених сум переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Отже, після здійснення виплати ПАТ «НАСК «ОРАНТА» набуло право зворотної (регресної) вимоги до винної особи, якою у даному випадку є відповідач.
Оцінивши належність і допустимість доказів, перевіривши їх достовірність, а також взаємний зв'язок доказів у сукупності, беручи до уваги встановлений факт керування відповідачем транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що прямо передбачено законодавством як підстава для регресної вимоги страховика, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «НАСК «ОРАНТА» підлягають стягненню виплачені страховиком кошти у порядку регресу. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджуються понесені та документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 гривень, тому вказана сума також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 4, 10-13, 19, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (зареєстроване місце знаходження: вул. Здолбунівська, 7-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034186):
- 10 177,09 грн (десять тисяч сто сімдесят сім гривень та 09 копійок) - страхового відшкодування в порядку регресу;
- 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) - витрат зі сплати судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу позивачем до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо на нього не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Міжгірського районного суду
Закарпатської області Пухальський С. В.