Справа № 301/2772/25
1-кп/301/338/25
"11" листопада 2025 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іршавського районного суду Закарпатської області в місті Іршава кримінальне провадження №12025071100000366 від 15.10.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження с.Мала Розтока, Іршавського району Закарпатської області, місце реєстрації та місце проживання: АДРЕСА_1 , одруженого, освіта середня спеціальна, є військовослужбовцем, такого, що не має судимості (в силу вимог ст.89 КК України),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.347 КК України,-
за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
14 жовтня 2025 року, близько 13 години 00 хвилин, що ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухався зі сторони будинку за адресою АДРЕСА_1 , по вулиці О. Фединця в напрямку вулиці Білецька. Проходячи поряд з домоволодінням за адресою АДРЕСА_2 , де проживає інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_3 побачив на узбіччі дороги навпроти домоволодінням за адресою АДРЕСА_2 , припаркований автомобіль марки «AUDI А6», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває у користуванні її рідного брата інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5 , який відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження майна, що належить близьким родичам, працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням службових обов'язків працівником правоохоронного органу (у тому числі у минулому).
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження майна, що належить близьким родичам, працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням службових обов'язків працівником правоохоронного органу (у тому числі у минулому), ОСОБА_3 , 14 жовтня 2025 року, близько 23 години 00 хвилин, усвідомлюючи протиправність своїх дій, цілеспрямовано, пішов до місця, де був припаркований автомобіль марки «AUDI А6», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користується інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_5 , який відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, де з метою подальшого застосування для пошкодження автомобіля, витягнув з тротуару біля домоволодіння за адресою місто Іршава, вулиця О. Фединця, 11, дві бруківки сірого кольору, після чого повернувся до місця, де був припаркований автомобіль марки «AUDI А6», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 .
З метою подальшої реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне пошкодження майна, що належить близьким родичам, працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням службових обов'язків працівником правоохоронного органу (у тому числі у минулому), 14 жовтня 2025 року, близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючись мотивом помсти за виконання своїх службових обов'язків інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_5 , який відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, а саме у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу ОСОБА_5 службової діяльності, пов'язаної з наданням поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку, безпеки дорожнього руху, інтересів держави, що виразилося в неодноразових зупинках керованого ОСОБА_3 транспортного засобу, зокрема 28 лютого 2024 року, після якої працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнього було супроводжено до адмінбудівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 для проведення мобілізаційних заходів. ОСОБА_3 будучи обізнаним, що автомобіль марки «AUDI А6», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуває у користуванні працівника правоохоронного органу ОСОБА_5 , діючи з метою умисного пошкодження майна, яке належить близькому родичу зазначеного працівника правоохоронного органу, шляхом пошкодження, підійшов до автомобіля марки «AUDI А6», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , де за допомогою принесеної із собою бруківки, шляхом нанесення ударів, пошкодив спочатку лобове скло автомобіля, вартість якого становить 6 511 грн. Після цього підійшов до задньої частини автомобіля та шляхом нанесення удару, розбив заднє скло автомобіля вартість якого становить 5 287 грн.
Вказані вище дії ОСОБА_3 кваліфіковано як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 347 КК України, а саме: умисне пошкодження майна, що належить близьким родичам працівника правоохоронного органу , у зв'язку з виконанням службових обов'язків працівником правоохоронного органу ( у тому числі у минулому).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 347 КК України, визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи, які викладені у обвинувальному акті та показав суду, що 14.10.2025 близько 23 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він йшовши по вулиці Фединця в м.Іршава побачив на узбіччі дороги автомобіль яким користувався працівник поліції ОСОБА_7 та вирішив пошкодити даний автомобіль, після чого, витягнув з тротуару дві бруківки і підійшовши до автомобіля розбив лобове та заднє скло. Причиною даних дій було те, що ОСОБА_7 , під час виконання своїх посадових обов'язків зупиняв автомобіль, яким він керував, та викликав військових. В скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, про місце і час судового розгляду була повідомлена належним чином, до суду подала заяву згідно якої зазначила, що просить справу розглядати у її відсутності, претензій ні матеріального ні морального характеру до обвинуваченого не має, просить суворо обвинуваченого не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.1 ст.347 КК України доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.
На підставі ч.3ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, а саме доказів на підтвердження події кримінального правопорушення, часу, місця, способу, мети та мотивів його вчинення, винуватості обвинуваченого. При цьому суд з'ясував, чи вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, та обмежився таким обсягом дослідження доказів: допит обвинуваченого, дослідження матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, матеріали справи по речовим доказам.
Оцінюючі досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, вину обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною за ч. 1ст. 347 КК України, його дії правильно кваліфіковано за ч. 1ст. 347 КК України, як умисне пошкодження майна, що належить близьким родичам працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням службових обов'язків працівником правоохоронного органу ( у тому числі у минулому).
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченій суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженої є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація.
В даній справі, суд, призначаючи покарання обвинуваченому, при виборі останньому міри покарання разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66,67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.1ст.347 КК України, суд врахував характер та ступінь суспільної небезпечності і тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке за класифікацією кримінальних правопорушень ст. 12 КК України визначено як нетяжкий злочин, дані про особу обвинуваченого : згідно вимоги про судимість ОСОБА_3 є таким, що не має судимості (в силу вимог ст.89 КК України), є військовослужбовцем, за місцем проживання характеризується позитивно, (зі слів обвинуваченого) на утриманні має двох малолітніх дітей, на диспансерному обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває. Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 , повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому. Обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, визнання вини. Обставин, які обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на перераховані обставини, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.347 КК України обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції статті у виді штрафу, і таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 100, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1ст. 347 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Речові докази у кримінальному провадженні №12025071100000366 від 15.10.2025:
-кусок бруківки сірого кольору з нашаруванням ґрунту, який знаходився на узбіччі біля переднього лівого колеса автомобіля марки «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 , який вилучено та упаковано до паперового конверту коричневого кольору НПУ під №1 та кусок бруківки сірого кольору з нашаруванням ґрунту, який знаходився в ямі в задньому вітровому склі автомобіля марки «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 , який вилучено та упаковано до паперового конверту коричневого кольору НПУ під №2, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Іршавського
районного суду : ОСОБА_1