Справа № 297/3431/25
11 листопада 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ІЛЬТЬО І. І.,
при секретарі судового засідання Гарані О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконком Батівської селищної ради Закарпатської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
Заявник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, мешканка АДРЕСА_1 звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Заінтересована особа: Виконком Батівської селищної ради Закарпатської області, що за адресою: с-ще Батьово, вул.. Кошута, 128, Берегівського району, Закарпатської області.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 належав житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння № НОМЕР_2 , виданого 22 квітня 1988 року виконавчим комітетом Батрадівської сільської ради.
На випадок смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений 14.04.1997 року секретарем Батрадівської сільської ради №46. Згідно вказаного заповіту все майно, належне померлій на момент смерті заповіла своїй онучці, ОСОБА_1 , 1972 року народження.
23.09.2025 року заявниця звернулась до приватного нотаріуса Мирончук О.В. із заявою про прийняття спадщини за померлою бабусею та видачею свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 . Однак, отримала відмову, оскільки потрібно підтвердити належність Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння № НОМЕР_2 , виданого 22 квітня 1988 року виконавчим комітетом Батрадівської сільської ради, виданого на ім'я « ОСОБА_4 » померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 « ОСОБА_2 .
Ураховуючи вказане на даний час слід встановити факт належності документів для
можливості отримання свідоцтва про право на спадщину.
Причина невідповідності первинних документів заявниці невідома.
Вказані розбіжності у позасудовому порядку усунути неможливо.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. При цьому, згідно поданої заяви просила розглянути справу без її участі.
Представник Виконкому Батівської селищної ради Закарпатської області в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без участі представника та щодо заявлених вимог не заперечує.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які заявник посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає заяву задовольнити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що бабуся заявниці, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 від 22.03.2006 року.
Відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння № НОМЕР_2 від 13.04.1988 року, виданої Батрадівської сільської ради, встановлено, що житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 .
Також, як зазначає заявниця бабуся на випадок смерті залишила заповіт, посвідчений 14.04.1997 року секретарем Батрадівськоїї сільської ради №46, згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 все своє майно належне померлій на момент смерті заповіла своїй онучці, ОСОБА_1 , 1972 року народження.
23.09.2025 року заявниця звернулась до приватного нотаріуса Мирончук О.В. для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , однак відповідно до листа №521/01-16 від 23.09.2025 року їй було відмовлено, оскільки у наданих документах існують розбіжності щодо прізвища та імені померлої.
За приписами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦГК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" N 5 від 31.03.95 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої Можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.95 при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати:
- особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй;
- спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав;
- утриманці померлого для одержання пенсії;
- прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК;
- інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.
У відповідності до п. 1 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Враховуючи викладене, оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у вказаному документі допущено помилку, яка не може бути усунута іншим шляхом, ніж звернення до суду й перешкоджає заявнику в реалізації її права вільно розпоряджатися майном.
За таких обставин, суд вважає за можливе встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 . Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння № НОМЕР_2 , виданого 22 квітня 1988 року виконавчим комітетом Батрадівської сільської ради, виданого на ім'я « ОСОБА_4 ».
Керуючись ст.76-81,89,258-259,263-265,268,273,293-294,315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконком Батівської селищної ради Закарпатської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння № НОМЕР_2 , виданого 22 квітня 1988 року виконавчим комітетом Батрадівської сільської ради, виданого на ім'я « ОСОБА_4 ».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Іван ІЛЬТЬО