05 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 925/473/21(925/407/25)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Струмок"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025
та рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025
у справі №925/473/21(925/407/25)
за позовом Комунального підприємства "ВодГео"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Струмок"
про встановлення постійного безоплатного сервітуту,-
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 року у справі №925/473/21(925/407/25) позов задоволено повністю. Встановлено Комунальному підприємству "ВодГео" постійний безоплатний сервітут щодо користування нежитловим підвальним приміщенням в будинку №24 по вулиці Святопокровській у м. Смілі Черкаської області для оснащення цього будинку вузлом комерційного обліку питної води та обслуговування такого вузла.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Струмок" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 у справі №925/473/21(925/407/25).
16.10.2025 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Струмок", в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі №925/473/21(925/407/25), визнати причини пропуску строку на подання апеляційної скарги поважними та направити справу на розгляд апеляційного суду, скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/473/21(925/407/25) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.10.2025.
Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 та рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 у справі №925/473/21(925/407/25).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 у справі №925/473/21(925/407/25) з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Зважаючи на те, що апеляційним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Струмок" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 у справі №925/473/21(925/407/25), отже оскаржуване рішення суду першої інстанції не було переглянуте по суті, тому рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 у справі №925/473/21(925/407/25), не може бути предметом самостійного перегляду в суді касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на таке, Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Струмок" необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 у справі №925/473/21(925/407/25) на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.
Перевіривши матеріали касаційної скарги в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3 028 грн.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 6 Закону судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа.
При цьому одним із реквізитів платіжного документа про сплату судового збору є "Призначення платежу", який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу і який має містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Тобто, необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у даному випадку касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга, а також дата судового рішення апеляційного господарського суду, яке оскаржується.
Слід зауважити, що на офіційному вебсайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.
Крім того, вибір способу оплати судового збору залежить виключно від скаржника.
Однак до касаційної скарги скаржником додано квитанцію від 15.10.2025 №4502-1211-0927-8628, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4844, 80 грн, де у графі "призначення платежу" зазначено номер справи №925/407/21(925/407/25), про що працівниками Касаційного господарського суду складено Акт №32.1-14/429 від 16.10.2025.
З огляду на викладене вказана квитанція від 15.10.2025 №4502-1211-0927-8628 не може бути визнана належним доказом сплати судового збору саме у цій справі, оскільки не містить інформації про номер судової справи, у межах якої подається відповідна скарга, а також дату прийняття судового акта (ухвали), що оскаржується в касаційному порядку, з огляду на що з останнього не вбачається, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається відповідна підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена частиною другою статті 287 ГПК України, а також обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування/порушення цих норм, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену відповідним абзацом частини другою статті 287 ГПК України.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У касаційній скарзі не наведено належного обґрунтування, передбаченого законом для касаційного оскарження судового рішення - ухвали апеляційного господарського суду, натомість викладено суть спірних правовідносин, обставини справи .
Зміст касаційної скарги зводиться лише до незгоди із встановленими судом обставинами справи та винесеним рішенням.
Самої по собі незгоди скаржника із висновками судів, без викладення аргументів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, та без зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга в частині оскарження ухвали апеляційного суду відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України, недостатньо для виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу.
Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі №925/473/21(925/407/25) не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Вимогами частини другої статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме ? надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням обов'язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дати прийняття оскаржуваного судового рішення; зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга в частині оскарження ухвали апеляційного суду з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали, з огляду на предмет касаційного оскарження, із зазначенням про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
Разом з тим Суд звертає увагу скаржника, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії встановлена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Суд звертає увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, ГПК України, Верховний Суд,?
1. Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Струмок" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2025 у справі №925/473/21(925/407/25).
2. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Струмок" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі №925/473/21(925/407/25) залишити без руху.
3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський