Іменем України
06 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/839/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Соколенко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Керівника Корюківської окружної прокуратури,
код ЄДРПОУ 0291011422,
вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300
в інтересах держави в особі:
позивача: Менської міської ради
код ЄДРПОУ 04061777
вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Чернігівська область, 15600;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ентер Сервіс Груп»
пл. Спортивна, б.1-А, м. Київ, 01601
код ЄДРПОУ 42029949
про стягнення 1 420 814,56 грн
За участю представників сторін:
прокуратури: Ходико О.Є.
позивач: не прибув
відповідач: не прибув
Дії суду щодо розгляду справи. Позиції учасників справи.
Керівником Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Менської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ентер Сервіс Груп» про стягнення 1 420 814,56 грн.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов Договору №512-07/2023 від 20.07.2023 в частині введення в дію об'єкта “Реконструкція вуличної водопровідної мережі по вул. Сіверський шлях від перехрестя з вул. Вокзальна до перехрестя з вул. Довженка та по вул. Довженка в м. Мена Чернігівської області (код ДК 021:2015 45330000-9 Водопровідні та санітарно-технічні роботи)», у зв'язку з чим позивачем нараховано 1 420 814,56 грн пені.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2025 позовну заяву прокурора прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.09.2025, встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, пояснень, заперечень.
Прокурор та позивач були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання заяв по суті справі, дату, час та місце підготовчого засідання шляхом доставки ухвали суду від 27.08.2025 до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 27.08.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Ухвала суду від 27.08.2025 направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута підприємством зв'язку із зазначенням причини повернення: “адресат відсутній за вказаною адресою».
У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена, зокрема, статтею 150 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 902/709/22 (ухвала від 07.04.2023).
Також Верховний Суд звертав увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку “відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про наявне позовне провадження у справі №927/839/25.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Граничним строком на подання відзиву в даній справі є 16.09.2025. Проте відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не надав.
Згідно частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами
22.09.2025 від прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи вірного розрахунку штрафних санкцій, проведеного Менською міською радою за період з 25.10.2024 до 25.04.2025.
Суд клопотання задовольнив, документи долучив до матеріалів справи.
25.09.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.10.2025.
02.10.2025 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. У клопотанні позивач підтримує позовні вимоги прокурора в повному обсязі.
Клопотання задоволено судом.
У судовому засіданні 09.10.2025 оголошено перерву до 06.11.2025, про що повідомлено позивача та відповідача ухвалою суду від 09.10.2025.
04.11.2025 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. У клопотанні позивач підтримує позовні вимоги прокурора в повному обсязі та зазначає, що відповідачем не вжито передбачених Договором № 512-07/2023 від 20.07.2023 заходів для введення об'єкту реконструкції в експлуатацію, а саме: міській раді не передано загальний і спеціальні журнали робіт; не здійснено підписання Акту готовності об'єкта до експлуатації, який створено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, реєстраційний номер: АС01:6067-3460-8485-7120, дата створення 15.01.2025; не передано міській раді виконавчу документацію, технічну документацію, паспорти і сертифікати на використовувані матеріали і обладнання, акти пусконалагоджувальних робіт і випробувань, відповідно до п. 4.4.10 Договору.
Клопотання задоволено судом.
06.11.2025 від прокуратури надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Суд клопотання задовольнив, документи долучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 06.11.2025 судом розглянув справу по суті, перейшов до стадії ухвалення судового рішення та проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Обставини справи встановлені судом.
23.06.2023 Менською міською радою оприлюднено оголошення про закупівлю робіт з реконструкції вуличної водопровідної мережі по вул. Сіверський шлях від перехрестя з вул. Вокзальна до перехрестя з вул. Довженка та по вул. Довженка в м. Мена Чернігівської області (код ДК 021:201545330000-9 Водопровідні та санітарно-технічні роботи), з очікуваною вартістю закупівлі у розмірі 4 099 554,40 грн.
За результатами проведення закупівлі, між Менською міською радою (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП» (Підрядник) укладено договір № 512-07/2023 від 20.07.2023 (далі - Договір).
Згідно з п 1.1. Договору підрядник зобов'язується в обумовлений термін і у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи щодо об'єкта «Реконструкція вуличної водопровідної мережі по вул. Сіверський шлях від перехрестя з вул. Вокзальна до перехрестя з вул. Довженка та по вул. Довженка в м. Мена Чернігівської області (код ДК 021:2015 45330000-9 Водопровідні та санітарно - технічні роботи)», а замовник приймає об'єкт і здійснює фінансування прийнятих робіт.
Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість робіт, що підлягає виконанню за договором, визначена на підставі твердої ціни, складає 3 882 007,00 грн.
Згідно з п. 5.1. Договору розрахунки проводяться тільки за фактично виконані роботи після підписання замовником представлених підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідкою (форма Кб-3), рахунку на оплату, шляхом проміжних платежів, протягом 30-ти календарних днів, за умови наявності бюджетних асигнувань.
Кінцеві розрахунки здійснюються Замовником після виконання і приймання всіх передбачених договором- робіт протягом 30-ти днів за умови наявності бюджетних призначень. У випадку порушення термінів здачі об'єкта в експлуатацію з вини підрядника, інфляційне подорожчання робіт, що виникло після цих термінів, підряднику не компенсується (п. 5.3 Договору).
Згідно з підпунктом 4.1.1. п. 4.1 Договору замовник має право вимагати від підрядника виправлення за власний рахунок у встановлений строк неякісно виконаних робіт, та робіт проведених з відхиленням від проекту чи з порушенням будівельних норм.
Відповідно до підпункту 4.4.4. п. 4.4. Договору підрядник зобов'язаний вести всю виконавчу документацію, що передбачена діючими нормами і правилами визначити осіб, відповідальних за їх ведення та на вимогу замовника надавати її для ознайомлення.
Відповідно до п. 6.6. Договору підрядник у порядку, визначеному нормативними документами та цим договором, веде та передає замовнику після завершення робіт документацію про виконання цього Договору.
Згідно з п. 6.15. Договору, датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником. Виконання може бути закінчено достроково тільки за згодою замовника.
Відповідно до п. 8.7. Договору за порушення строків введення в дію об'єкту з вини підрядника, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,2 % за кожний день затримки від договірної ціни.
Виплата штрафів, санкцій і компенсація збитків не звільняє сторони від виконання зобов'язань згідно з Договором (п.8.8. Договору).
За результати виконання робіт згідно з Договором № 512-07/2023 від 20.07.2023, між сторонами підписано акти приймання будівельних робіт від 20.11.2023, 08.12.2023 та 21.12.2023 та проведено оплату в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №2170 від 20.11.2023 на суму 1 773 606,46 грн, №2334 від 08.12.2023 на суму 573900,32 грн та №2524 від 21.12.2023 на суму 1 534 500,22 грн.
Менською міською радою, як замовником, виконано свої зобов'язання за Договором в повному обсязі, однак, введення об'єкта «Реконструкція вуличної водопровідної мережі по вул. Сіверський шлях від перехрестя з вул. Вокзальна до перехрестя з вул. Довженка та по вул. Довженка в м. Мена Чернігівської області (код ДК 021:2015 45330000-9 Водопровідні та санітарно - технічні роботи)» в експлуатацію не здійснено. Зокрема, відповідачем не здійснено підписання Акту готовності об'єкта до експлуатації, який створено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, а також не забезпечено передачу Менській міській раді загального та спеціального журналів робіт.
Так, 26.03.2024 Менською міською радою, створено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва акт готовності об'єкта до експлуатації за №АС01:8509-7042-2083-7415, який передано на підписання ТОВ «ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП» через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Вказаний акт готовності представником відповідача не підписано.
15.01.2025 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва повторно створено акт готовності об'єкта до експлуатації за №АС01:6067-3460-8485-7120 та передано на підписання ТОВ «ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП» через електронний кабінет користувача.
Даний акт готовності представником відповідача також не підписано.
Менською міською радою складено службові записки від 01.10.2024, 30.05.2025 про те, що вирішення питання щодо введення об'єкту реконструкції в експлуатацію шляхом телефонних переговорів з керівником ТОВ «ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП» не призвело до підписання акту готовності та передачі останнім загального та спеціального журналів робіт.
19.09.2024 Менська міська рада звернулась до ТОВ «ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП» з листом-претензією №04-20/1765 щодо неналежного виконання умов Договору №512-07/2023 від 20.07.2023 та надання Загального журналу робіт та акту прихованих робіт.
Вказаний лист повернуто на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання», зазначені у листі документи не надано позивачу.
04.10.2024 Менська міська рада повторно звернулась до ТОВ «ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП» з листом-претензією №04-20/1868 щодо неналежного виконання умов Договору №512-07/2023 від 20.07.2023, а саме неможливістю введення в дію об'єкта реконструкції.
Вказаний лист повернуто на адресу позивача 24.10.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку з порушенням ТОВ «ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП» умов Договору № 512-07/2023 від 20.07.2023 в частині введення в дію об'єкта «Реконструкція вуличної водопровідної мережі по вул. Сіверський шлях від перехрестя з вул. Вокзальна до перехрестя з вул. Довженка та по вул. Довженка в м. Мена Чернігівської області (код ДК 021:2015 45330000-9 Водопровідні та санітарно - технічні роботи)» Корюківська окружна прокуратура звернулась з даним позовом до суду.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
За частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави (1); необхідність їх захисту (2); визначені законом підстави для звернення до суду прокурора (3); а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах (4).
За статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Вказаною нормою гарантований захист права на мирне володіння майном тільки тій особі, яка законним шляхом набула його у власність, у зв'язку з чим для оцінки додержання “справедливого балансу» в питаннях позбавлення особи майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність.
Відтак виправданість втручання в право власності особи напряму корелюється із законністю набуття нею майна, поведінкою під час його придбання та наявності суспільного інтересу, з метою задоволення якого здійснюється втручання держави.
При цьому, Європейський суд з прав людини також дотримується позиції, що в демократичному суспільстві право на справедливий суд є основою правової держави, а гарантіями справедливого судочинства є доступ до суду (справи “Delcourtv.Belgium», “Belletv.France»). Ураховуючи вказаний принцип, суди не повинні обмежувати право держави на доступ до суду.
У рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення в справах “Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, “Новоселецький проти України» від 11.03.2003, “Федоренко проти України» від 01.06.2006).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення в справах “Хендісайд проти Сполученого Королівства» від 07.12.1976, “Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.01.1986).
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні в справі “Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив: “правильне застосування законодавства незаперечно становить “суспільний інтерес».
Як зазначає прокурор, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, який профінансовано за рахунок бюджетних коштів, внаслідок чого введення об'єкта «Реконструкція вуличної водопровідної мережі по вул. Сіверський шлях від перехрестя з вул. Вокзальна до перехрестя з вул. Довженка та по вул. Довженка в м. Мена Чернігівської області (код ДК 021:2015 45330000-9 Водопровідні та санітарно - технічні роботи)» в експлуатацію до цього часу не здійснено, беззаперечно вказує на наявність порушень державних інтересів, що надає право прокурору для їх захисту в судовому порядку.
Використання бюджетних коштів становить значний суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб, зокрема у даному випадку мешканців Менської територіальної громади.
Таким чином, звернення прокурора із вказаним позовом спрямоване на захист і відновлення зазначених державних інтересів, оскільки стягнення відповідних коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, дисциплінуватиме підрядника до належного виконання покладених на нього обов'язків, а отже - і сприятиме укріпленню держави в умовах збройної відсічі агресора.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Менської міської ради.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційна-правова форма Менська міської ради - орган місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування», визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва, які передбачають організацію за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах); надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.
Крім того, статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», якою визначено повноваження сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін, передбачено здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно з ч. 5 ст.22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).
Так, Менська міська рада, як орган місцевої ради, та який у розумінні ст.22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля робіт з реконструкції вуличної водопровідної мережі по вул. Сіверський шлях від перехрестя з вул. Вокзальна до перехрестя з вул. Довженка та по вул. Довженка в м. Мена Чернігівської області (код ДК 021:201545330000-9 Водопровідні та санітарно - технічні роботи)), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Прокуратурою до подання позову здійснено попереднє листування із Менською міською радою та повідомлено про порушення інтересів держави.
Як вбачається з відповіді Менської міської ради від 30.06.2025 № 04-17/1203 міська рада заходи щодо стягнення штрафних санкцій за договором №512-07/2023 від 20.07.2023 не вживала та до суду не зверталася і не планує.
Вищевказане свідчить про бездіяльність уповноваженого органу, оскільки ним не було вжито жодних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин та законності розпорядження землями лісогосподарського призначення, органом не уповноваженим на це.
У порядку частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивачів про намір подати позов в інтересах держави в особі Менської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ентер Сервіс Груп» про стягнення 1 420 814,56 грн.
За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Менської міської ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.
Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів. Висновки суду.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (частина друга статті 875 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 861 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.
Зі змістом частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного Договору № 512-07/2023 від 20.07.2023. Даний договір виходячи з його умов, є договором підряду.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами виконання робіт згідно з Договором № 512-07/2023 від 20.07.2023 між сторонами підписано акти приймання будівельних робіт від 20.11.2023, 08.12.2023 та 21.12.2023 та проведено оплату в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №2170 від 20.11.2023, №2334 від 08.12.2023 та №2524 від 21.12.2023.
Відповідно до Державних будівельних норм «Організація будівельного виробництва» ДБН А.3.1-5:2016, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.05.2016 № 115, під час здачі завершеного будівництвом об'єкта загальний і спеціальні журнали робіт передаються замовнику.
Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Відповідно до п. 60 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №681 від 23.06.2021 виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю): сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, відмова та повідомлення про відмову в його наданні; акт готовності об'єкта до експлуатації; чек-лист за результатами виїзного огляду об'єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об'єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; довідка щодо розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, та видачі сертифіката.
Крім того, відповідно до п. 2 вищезазначеного Порядку визначено, що користувач електронного кабінету - державний орган, орган місцевого самоврядування, інша юридична або фізична особа, якій відповідно до цього Порядку надається доступ до електронної системи та яка пройшла процедуру електронної ідентифікації/автентифікації.
Користувачами електронного кабінету є: замовники; органи місцевого самоврядування та виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; генеральні підрядники, підрядники (п. 125 вищезазначеного Порядку).
Механізм введення та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 24 Порядку для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати.
Згідно з п. 25 Порядку, орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об'єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з'ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об'єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об'єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об'єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.
Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з'ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з чек-листом за результатами виїзного огляду об'єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об'єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, а також здійснює фото- та відеофіксацію.
За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об'єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.
Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії та оформлення права власності на такий об'єкт.
Менською міською радою, 26.03.2024 створено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва акт готовності об'єкта до експлуатації за №АС01:8509-7042-2083-7415, який передано на підписання ТОВ «ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП» через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
15.01.2025 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва повторно створено акт готовності об'єкта до експлуатації за №АС01:6067-3460-8485-7120 та передано на підписання ТОВ «ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП» через електронний кабінет користувача.
Відповідачем не здійснено підписання Акту готовності об'єкта до експлуатації, який створено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, а також не забезпечено передачу Менській міській раді загального та спеціального журналів робіт. Введення об'єкта «Реконструкція вуличної водопровідної мережі по вул. Сіверський шлях від перехрестя з вул. Вокзальна до перехрестя з вул. Довженка та по вул. Довженка в м. Мена Чернігівської області (код ДК 021:2015 45330000-9 Водопровідні та санітарно - технічні роботи)» в експлуатацію на час прийняття рішення у даній справі не здійснено.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд зазначає, що на момент виникнення та існування спірних правовідносин був чинний Господарський кодекс України, який з 28.08.2025 втратив чинність Закону України № 4196-IX від 09.01.2025.
При цьому, відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Закон України № 4196-IX від 09.01.2025 "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб", яким визнано Господарський кодекс України таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону, не містить положень, які пом'якшували б відповідальність особи за порушення грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, під час розгляду позовних вимог в частині стягнення пені підлягають застосуванню норми Господарського кодексу України, чинного на момент виникнення та існування спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1. ст.230 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оскільки спір виник через прострочення виконання негрошового зобов'язання, то до спірних правовідносин не застосовується обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що передбачено ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Згідно з ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом п. 8.7. Договору встановлено, що за порушення строків введення в дію об'єкту з вини підрядника, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,2 % за кожний день затримки від договірної ціни.
Заявлена прокурором пеня розрахована в загальній сумі 1 420 814,56 грн за загальний період з 25.10.2024 по 25.04.2024.
Перевіривши правомірність нарахування пені, судом встановлено, що прокурором неправильно визначено період її нарахування, виходячи з наступного.
Враховуючи, що чіткий строк виконання відповідачем обов'язку щодо введення в дію об'єкту у Договорі не визначено, на переконання суду, до спірних правовідносин має бути застосовано положення статті 530 Цивільного кодексу України, якою встановлені загальні підстави обчислення строків (термінів) виконання зобов'язання. В частині другій названої статті передбачено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, з урахуванням наведеної норми статті 530 Цивільного кодексу України, обов'язок щодо введення в дію об'єкту виник у відповідача на наступний день з дня закінчення встановленого законом семиденного строку, який слід відраховувати з моменту відповідної вимоги позивача.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач направив на адресу відповідача лист-претензію №04-20/1868 від 04.10.2024 щодо неналежного виконання умов Договору, а саме неможливістю введення в дію об'єкта реконструкції.
Вказаний лист повернуто на адресу позивача 24.10.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить штам відділення пошти на конверті.
Неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав виконати свої зобов'язання з введення в дію об'єкту не пізніше 31.10.2024, тому строк обрахування пені слід починати з 01.11.2024 (наступний день з дня закінчення встановленого законом семиденного строку з моменту відповідної вимоги позивача).
За таких обставин, суд доходить висновку, що законними й обґрунтованими є вимоги прокурора про стягнення з відповідача 1 366 466,46 грн пені за період з 01.11.2024 по 25.04.2025. В частині стягнення 54 348,10 грн пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача 1 366 466,46 грн пені. В решті позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1. ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення вимог прокурора, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 20 497,00 грн.
Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ентер Сервіс Груп» (пл. Спортивна, б.1-А, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 42029949) на користь Менської міської ради (вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Чернігівська область, 15600; код ЄДРПОУ 04061777) 1 366 466,46 грн пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ентер Сервіс Груп» (пл. Спортивна, б.1-А, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 42029949) на користь Чернігівської обласної прокуратури (одержувач: Чернігівська обласна прокуратура, рахунок UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ) 20 497,00 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
4. У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2025.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор