Іменем України
06 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/844/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Арсенал Страхування" (код ЄДРПОУ 33908322), вул. Борщагівська, буд. 154, м. Київ, 03056
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 38510035), вул. Шевченко, 160, м. Чернігів, 14020
про стягнення 161 540,00 грн
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Прусенок І.В., представник;
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
До Господарського суду Чернігівської області через канцелярію суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Чернігівської обласної ради про стягнення 161 540,00 грн майнової шкоди (страхового відшкодування в порядку суброгації).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору за подання цієї позовної заяви в сумі 3028,00 грн, витрати на отримання правничої допомоги в розмірі 20000,00 грн та витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 10000,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що товариством за результатами ДТП на підставі Договору страхування наземного транспорту № 116/23-Т/Чн від 22.05.2023 було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 321 540,00 грн, а тому відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 108 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки. Оскільки позивач отримав 160 000,00 грн відшкодування від страховика відповідальності відповідача ПрАТ "СК "ББС", різниця понесених збитків склала 161 540,00 грн, яку останній і просить стягнути з відповідача як роботодавця водія, з вини якого було завдано матеріального збитку.
Ухвалою від 29.08.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено на 01.10.2025, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана сторонами в їх електронних кабінетах підсистеми «Електронний суд» 29.08.2025 о 14:58 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
У розумінні ст. 240 ГПК України сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
01.09.2025 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на підставі поданих доказів.
12.09.2025 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив.
У поданих запереченнях відповідач з посиланням на п. 11 ч. 1 ст. 346, ст. 997 ЦК зазначає, що на момент вчинення ДТП (13.05.2024) за участю автомобіля марки BMW, державний номер НОМЕР_1 , та спеціалізованого автомобіля екстреної (швидкої) медичної допомоги марки «Автоспецпром» Citroen Jumper, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , як страхувальник за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО 50/50» № 116/23-Т/Чн, помер ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у зв'язку з чим право власності ОСОБА_1 на зазначений автомобіль станом на дату вчинення ДТП припинено у зв'язку зі смертю власника. Права страхувальника за доводами відповідача на підставі ст. 100 Закону України «Про страхування» перейшли лише 15.05.2024, коли було видано свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2024 № 225 на ім'я ОСОБА_2 , а договір страхування в зв'язку зі зміною власника переукладено 16.05.2024.
Також відповідач, не погоджуючись з розміром збитку, вказує на необхідності з'ясування, який саме розмір збитку (шкоди) нанесений страхувальнику та скільки фактично витрачено коштів на ремонт транспортного засобу, оскільки виплата проводилася не страхувальнику безпосередньо, а на рахунок станції технічного обслуговування. Відповідач також стверджує, що позивачем до суду не надано належних доказів того, що запасні частини за видатковою накладною від 15 червня 2024 року №00029 на суму 237000,00 грн дійсно отримані Позивачем та встановлені на автомобіль марки BMW державний номер НОМЕР_1 , оскільки вказана видаткова накладна, видана ФОП Леміш Юлією Володимирівною, не містить підпису Отримувача (Позивача), що підтверджувало б факт отримання запчастин.
Відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи. Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву.
Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.
У судовому засіданні 01.10.2025 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 29.10.2025.
У судовому засіданні 29.10.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та на підставі ст. 219 ГПК України з урахуванням складності справи відклав ухвалення і проголошення рішення до 06.11.2025, про що присутніх учасників процесу повідомив під розпис, а тих учасників, хто не з'явився у судове засідання - ухвалою.
Зважаючи на принципи диспозитивності, змагальності господарського судочинства та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, останнім забезпечена можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав сторони у господарському процесі, у тому числі права на судових захист.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
06.11.2025 у судовому засіданні на підставі статті 240 ГПК України проголошено скорочене рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №116/23-Т/Чн від 22.05.2023 «КАСКО 50/50», (далі - Договір) предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, у тому числі причепом до нього та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення та додатковим обладнанням до нього.
Відповідно до п. 5 договору позивачем прийнято під страховий захист автомобіль типу «легковий седан» марки «BMW 740ХІ», реєстраційний номер НОМЕР_1 2018 року випуску.
Умовами вказаного Договору з-поміж іншого обумовлено:
- вигодонабувачем є ОСОБА_1 (п. 3 Договору);
- страховими ризиками згідно з п. 22.2 Договору є викрадення; збитки внаслідок ДТП та збитки внаслідок інших подій (п. 7 Договору). При цьому збитками внаслідок ДТП є будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих конструктивних елементів (складових частин) або додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (п. 22.2.2 Договору);
- особи, допущені до керування: будь-яка особа, яка має право керувати ТЗ на законних підставах з мінімальним віком та стажем керування транспортними засобами відповідної категорії, зокрема, вік - 25 років, стаж керування - від 9 років (п. 9.2 Договору);
Згідно пунктів 10, 10.1 Договору загальна страхова сума, у тому числі по ТЗ, становить 1800000,00 грн.
Строк дії Договору з 28 травня 2023 року, з урахуванням п.п. 23.1, 23,2 Договору, до 27 травня 2024 року, з урахуванням п.п. 23.1, 23.2 Договору (п. 16 Договору).
Пунктом 17 Договору погоджені умови виплати страхового відшкодування, зокрема, «На базі СТО на вибір страховика» (п. 17.1. Договору).
Розділом 24 визначені права та обов'язки сторін.
Так, відповідно до п. 24.1. Страховик зобов'язаний:
24.1.3. При настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 27 Договору. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику неустойки (пені) у розмірі, визначеному в п. 30.1. Договору.
Відповідно до п. 24.2. Страхувальник зобов'язаний:
24.1.12. Вжити всіх заходів щодо забезпечення Страховику можливості скористатися правом вимоги до особи, винної у заподіянні збитків (за наявності такої)
24.2.15. Пред'явити відновлений після страхового випадку ТЗ з метою підтвердження факту усунення недоліків страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком. З цією метою Страхувальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту відновлення застрахованого ТЗ письмово повідомити Страховика про місце та час надання відновленого ТЗ для огляду Страховику та надати відновлений ТЗ для огляду Страховику. Після здійснення такого огляду Страховик та Страхувальник складають та підписують Акт огляду ТЗ. У випадку ненадання Страхувальником відновленого ТЗ огляду з метою підтвердження факту усунення наслідків страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком, Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування за страховими випадками, що будуть заявлені за Договором в подальшому, якщо Страхувальником в якості страхового випадку будуть заявлені пошкодження тих самих або аналогічних конструктивних елементів (складових частин) ТЗ. Страхувальник звільняється від обов'язку щодо пред'явлення відновленого після страхового випадку ТЗ, якщо виплата страхового відшкодування за Договором здійснювалась на рахунок СТО згідно з розділом 17 Договору.
24.2.17. Повідомити Страховика про настання страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком, в строк та у формі передбаченої розділом 25 Договору, та виконати всі дії, передбачені розділом 25 Договором.
24.2.18. При настанні події, що може бути визнана страховим випадком, надати Страховику документи та речі, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків, передбачених розділом 26 Договору.
Відповідно до п. 24.3 Страховик має право.
24.3.2. Протягом 2 (двох) робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком провести огляд пошкодженого ТЗ та скласти Акт огляду ТЗ.
24.3.3 Робити запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком/подією, що може бути визнана страховим випадком, та належним виконанням Страхувальником умов договору та правил, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів, та інших підприємств, установ та організацій, фізичних осіб (за їх згодою), що володіють інформацією про обставини страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком, а також самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком отримувати додаткові пояснення від Страхувальника та осіб, що володіють інформацією щодо факту, причин та обставини настання події та розміру збитків, проводити будь-які діагностичні процедури ТЗ та його складників (в тому числі ключів від ТЗ) із залученням спеціалізованого обладнання та фахівців. Підписанням цього договору Страхувальник надає Страховику дозвіл на використання відомостей, що становлять таємницю про стан здоров'я Страхувальника (осіб, допущених до керування)/лікарську таємницю/інформацію з обмеженим доступом/конференційну інформацію, отриманих Страховиком щодо факту, причин та обставин настання події та розміру збитків, а також використання Страховиком інформації та документів, отриманих згідно з умовами, наведеними в цьому пункті договору, без видання будь-яких документів.
24.3.9. У разі настання страхового випадку визначити Страхувальнику станцію технічного обслуговування (СТО) для усунення пошкоджень, завданих шляхом зазначення цієї інформації у Акті огляду ТЗ та скласти кошторис збитків на підставі даних цієї СТО (за умови виплати страхового відшкодування виплаченого «На базі СТО на вибір Страховика» згідно з розділом 17 Договору).
24.3.10. Після виплати страхового відшкодування пред'являти право вимоги відшкодування збитків до осіб, що винні в настанні страхового випадку.
24.3.13. У випадку виникнення сумнівів щодо причин та обставин настання страхового випадку, залучити експерта або оцінювача для проведення автотехнічного, трасологічного дослідження, іншої незалежної експертизи або оцінки, або залучити аварійного комісара для складання аварійного сертифікату.
24.3.14. Вимагати пред'явлення відновленого після страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком, ТЗ Страхувальника з метою підтвердження факту усунення наслідків страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком (крім випадків виплати страхового відшкодування за Договором на рахунок СТО згідно з розділом 17 Договору). В разі відмови Страхувальника виконати дану вимогу Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо Страхувальником в якості страхового випадку було заявлено пошкодження тих самих чи аналогічних конструктивних елементів (складових частин) ТЗ.
Відповідно до п. 26.4. розмір завданих збитків визначається Страховиком на підставі:
- документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених конструктивних елементів (складових частин) або в цілому ТЗ (дефектної відомості, складеної експертом-автотоварознавцем або оцінювачем Акту огляду ТЗ);
- документа, складного Компетентними органами, про обставини, час, місце страхового випадку із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого ТЗ або його конструктивних елементів (складових частин);
- документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію заподіяних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза або оцінка тощо).
26.5. Крім перелічених у п. п. 26.1., 26.2. Договору речей та документів, Страховик має право запросити від Страхувальника (Вигодонабувача) відповідних компетентних органів, інших осіб) інші речі та документи щодо факту, причин та обставин події або розміру збитків, документи щодо особи та реквізити для сплати страхового відшкодування, якщо відсутність цих речей та документів у Страховика робить для нього неможливим (або вкрай складним) визначення причин або обставин події або розміру збитків, а також з метою перевірки виконання Страхувальником всіх умов Договору, зокрема: протоколу огляду місця події; протокол огляду та перевірки технічного стану ТЗ; акт огляду водія ( в тому числі, але не виключно медичного) на наявність стану сп'яніння, висновок щодо результатів медичного огляду водія з метою виявлення стану сп'яніння; постанову по справі про адміністративне правопорушення (зокрема, але не виключно, за статтями 124, 126 та 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення), Витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань; постанову про закриття кримінального провадження; калькуляцію та оригінали рахунків на ремонт ТЗ, квитанції (чеки, платіжні доручення) про сплату вартості ремонту ТЗ або сплату вартості конструктивних елементів (складових частин), замінених в ході ремонту; лист Вигодонабувача про особу, якій належить сплатити страхове відшкодування; пояснення Страхувальника та/або особи, яка керувала ТЗ на законних підставах, щодо факту, причин та обставин настання події та розміру збитків; інші документи та речі на письмову обґрунтовану вимогу Страховика.
Відповідно до розділу 27 Договору страхове відшкодування виплачується Страховиком згідно з договором на підставі письмової заяви Страхувальника (його правонаступника або Вигодонабувача) і Страхового акту, який складається Страховиком. (п. 27.1. Договору).
П. 27.2. Страхове відшкодування сплачується Страхувальнику (Вигодонабувачу) тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків, а також Страховиком (як суб'єктом первинного фінансового монторингу) відповідно до вимог Закону про запобігання буде проведена належна перевірка (здійснена ідентифікація та вертифікація) особи, яка має право на одержання страхового відшкодування (з урахуванням вимог п. 25.4 Договору) за умови виконання Страхувальником обов'язків передбачених п. 24.2.21 Договору, з урахуванням положень наведених в розділі 21 Договору, та виконання Страхувальником (Вигодонабувачем) всіх інших обов'язків за Договором.
Пункт 27.10. Договору встановлює, що при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається Страховиком шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (Кошторису збитків). При цьому:
- підпунктом 27.10.1 договору визначено, що до кошторису збитків включається вартість конструктивних елементів (складових частин), обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, з урахуванням умов, зазначених в п. 17.3 цього договору та передбачених п. 27.10.1.1 договору, а також вартість ремонтних робіт.
- за положеннями пункту 27.10.1.1 договору, при складанні кошторису збитків враховується фактичний технічний стан конструктивних елементів (складових частин) та обладнання ТЗ на момент настання події, що може бути визнана страховим випадком, та у випадку наявності на них слідів відновлювального ремонту, здійсненого з порушенням технології відновлювального ремонту, передбаченої нормативними документами заводу-виробника ТЗ або розробленими на замовлення (за участю) заводу-виробника ТЗ, зазначені конструктивні елементи (складові частини) та обладнання ТЗ включаються до Кошторису збитків з урахуванням зносу. У разі відсутності даних заводу-виробника ТЗ, знос визначається відповідно до вимог державних стандартів України, галузевих стандартів України, міжнародних стандартів, інших галузевих стандартів і технічних умов або нормативних документів, чинних в Україні; застосовуються відповідні положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року №1335/5/1159.
- підпунктом 27.10.2 договору передбачено, що до кошторису збитків включається вартість конструктивних елементів (складових частин) та обладнання, що були встановлені на ТЗ на момент настання події, що може бути визнана страховим випадком, якщо на ТЗ були встановлені не оригінальні конструктивні елементи (складові частини) та обладнання, до Кошторису збитків включається вартість не оригінальних конструктивних елементів (складових частин) та обладнання;
- підпунктом 27.10.3 договору визначено, що кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 17.1, 17.2 договору). В окремих випадках, за згодою страховика, розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи або оцінки або безпосередньо Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром);
- підпунктом 27.10.4 договору передбачено, що вартість конструктивних елементів (складових частин) береться до розрахунку за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, визначений для нормальної експлуатації, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові. При цьому, якщо в умовах СТО, що здійснює відновлювальні роботи, конструктивні елементи (складові частини) можуть бути приведені до стану, визначеного для нормальної експлуатації, а витрати на такий ремонт не перевищують витрат по їх заміні на нові, в розрахунок Кошторису збитків включається вартість відновлювального ремонту таких конструктивних елементів (складових частин).
Страхове відшкодування перераховується на рахунок СТО, вказаний Страхувальником (Вигодонабувачем) в заяві на виплату страхового відшкодування з належним чином оформленими документами, наданими відповідними підприємствами, про вартість відновлення ТЗ в результаті заподіяних збитків (наряд-замовлення, рахунок, акт виконаних робіт тощо), якщо інше не погоджено між Страховиком та Страхувальником (Вигодонабувачем). Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їх вартість, а також конструктивних елементів (складових частин) та матеріалів, використаних під час ремонту (пункт 27.15. Договору).
До Страховика, що виплатив страхове відшкодування, переходить в межах виплаченої суми право вимоги, яке Страхувальник (або інша особа, яке одержала страхове відшкодування) мають до особи, відповідальної за завдані збитки (пункт 27.19. Договору).
Відповідно до п. 27.23.2. Договору в будь-якому випадку страхове відшкодування згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування» не може перевищувати розміру прямого збитку, завданого Страхувальнику в результаті настання страхового випадку.
У випадку, коли страхове відшкодування сплачується Страхувальнику шляхом перерахування на рахунок СТО, сума податку на додану вартість відшкодовується в складі страхового відшкодування виключно за умови, що СТО є платником вказаного податку.
Страховик з-поміж іншого не відшкодовує: вартість ремонтних робіт, які не пов'язані з усуненням пошкоджень, що викликані страховим випадком (п. 28.2.2. Договору); витрати на паливно-мастильні, миючі та фільтруючі матеріали, заправні технологічні рідини і гази (п. 28.2.11. Договору).
Відповідно до п. 29.1 Договору дія Договору припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: закінчення строку дії (п. 29.1.1); ліквідації Страхувальника - юридичної особи або смерті Страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених Законом України «Про страхування» (п. 29.1.4) та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 29.1.7).
Додатками № 1 та № 2 до Договору обумовлені форма Заяви на страхування та Акту огляду транспортного засобу.
Договір та додатки №1, №2 підписані уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорені, не розірвані та не визнані недійсними, а отже є дійсними, укладеними належним чином та є обов'язковими для виконання сторонами.
13.05.2024 р. о 18:30 год в м. Чернігові по проспекту Перемоги, 105 відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої мало місце зіткнення між автомобілями «BMW 740ХІ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та «Автоспецпром АСПА.941157.018.04», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок зіткнення автомобілі отримали технічні пошкодження, зокрема, перший - передньої центральної частини, другий - бокової правої частини.
Стосовно обох учасників ДТП складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №884913 та серії АДД №884912.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.06.2024 у справі № 750/6947/24 (провадження № 3/750/2300/24) ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до частини 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.06.2024 у справі № 750/6948/24 (провадження № 3/750/2301/24) провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП постановлено закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» страховим полісом №216708875, власник: КНП Чернігівський ОЦЕМД та МК, а ОСОБА_3 - в ПрАТ «СТ «Гарантія» страховим полісом №6875329, власник: ОСОБА_1 .
Майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортом «BMW 740ХІ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , були застраховані згідно з Договором добровільного страхування №116/23-Т/Чн від 22.05.2023 «КАСКО 50/50».
Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 14.11.2023, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15.05.2024 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Музика Л.І., спадкоємцем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з транспортного засобу марки: BMW, моделі: 740ХІ, тип: загальний легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску.
16.05.2024 року у зв'язку зі смертю ОСОБА_1 і переходом прав і обов'язків за Договором до ОСОБА_2 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено Додатковий договір № 1 до Договору добровільного страхування наземного транспорту №116/23-Т/Чн від 22.05.2023 «КАСКО 50/50» (далі - Додатковий договір).
Пунктом 1 вказаного Додаткового договору сторони погодили розділи 2, 3 Договору викласти в наступній редакції: 2. Страхувальник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Вигодонабувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою водій пошкодженого автомобіля «BMW 740ХІ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 (посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 22.01.2016, категорія А, В) 14.05.2024 року звернувся до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку для відповідної виплати страхового відшкодування.
29.05.2024 року ОСОБА_5 , який має кваліфікацію оцінювача за напрямом оцінки майна «Оцінка об'єктів в матеріальній формі» (свідоцтво МФ № 7701 від 09.10.2010, видане Фондом державного майна України; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 8536 від 07.12.2010; сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №626/2023 від 07.11.2023) складено Звіт про оцінку № 104/24 авто-товарознавчого дослідження транспортного засобу (далі - Звіт) за об'єктом оцінки: КТЗ BMW 740ХІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до Звіту метою оцінки є визначення вартості відновлювального ремонту легкового автомобіля BMW 740ХІ, VIN НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За висновком оцінювача згідно зі звітом вартість відновлювального ремонту вказаного легкового автомобіля складає 410 175,20 грн, з яких:
- вартість ремонтно-відновлювальних робіт - 18 135,25 грн (без ПДВ);
- вартість необхідних для ремонту матеріалів - 25 102,42 грн (без ПДВ);
- вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту - 298 575,00 грн (без ПДВ).
Відповідно до Калькуляції на виконання робіт та використані для цього вузли, деталі та запчастини (рахунок-фактура № 150 від 28.05.2024) та Акту виконаних робіт № 150 від 15.07.2024 постачальник ФОП Петрик П.А. виконав роботи на загальну суму 31 100,00 грн.
В матеріалах справи також наявний рахунок ФОП Леміш Ю.В. (постачальник) № ИНТ-00099 від 01.08.2024 на суму 3360,00 грн та №Инт-00098 від 28.05.2024 на суму 237000,00 грн (платник: ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»), видаткова накладна № 00029 від 15.06.2024 ФОП Леміш Ю.В. на видачу товару на загальну суму 237 000,00 грн без ПДВ.
Відповідно до Калькуляції на виконання робіт та використані для цього вузли, деталі та запчастини для ремонту автомобіля BMW 740ХІ (рахунок-фактура № 1 від 02.08.2024) постачальник ФОП ОСОБА_6 надав послуги на загальну суму 7 200,00 грн., запасні частини, матеріали товарів на суму 42880,00 грн, а разом - на загальну суму 50 080,00 грн.
Відповідно до страхового акту №006.00854724-1 від 31.05.2024, розрахунку страхового відшкодування від 30.05.2024 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW 740ХІ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 268 100,00 грн.
Відповідно до страхового акту №006.00854724-2 від 02.08.2024, розрахунку страхового відшкодування від 02.08.2024 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW 740ХІ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 53 440,00 грн.
ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 321 540,00 грн згідно з платіжними інструкціями:
- №26929360 від 04.06.2024 на суму 237000,00 грн (призначення платежу: ІПН 2217516022, страх.виплата ОСОБА_2 , акт №006.00854724-1, від 31.05.2024 зг.рах №Инт-00098 від 28.05.2024. Без ПДВ, отримувач: ОСОБА_7 ),
- №26929328 від 04.06.2024 на суму 31100,00 грн (призначення платежу: ІПН 2217516022, страх.виплата ОСОБА_2 , акт №006.00854724-1, від 31.05.2024 зг.рах №150 від 28.05.2024. Без ПДВ, отримувач: ОСОБА_8 ),
- №37394436 від 05.08.2024 на суму 50080,00 грн (призначення платежу: ІПН НОМЕР_6 , страх.виплата ОСОБА_2 , акт №006.00854724-2, від 02.08.2024 зг.рах №1 від 02.08.2024. Без ПДВ, отримувач: ОСОБА_6 )
- №37394457 від 05.08.2024 на суму 3360,00 грн (призначення платежу: ІПН НОМЕР_6 , страх.виплата ОСОБА_2 , акт №006.00854724-2, від 02.08.2024 зг.рах №ИНТ-00099 від 01.08.2024. Без ПДВ, отримувач: ОСОБА_7 ).
На підставі акту № 119386/1 від 15.08.2024 АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» сплатило в межах ліміту відповідальності за полісом 216708875 згідно з платіжним дорученням № 276156 від 19.08.2024 страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 160 000,00 грн на рахунок ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ».
Після здійсненого відшкодування ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» звернулось із претензією №200824-359/В від 20.08.2021 року до відповідача - власника автомобіля «Автоспецпром АСПА.941157.018.04».
03.10.2024 відповідачем у відповідь на претензію надіслано листа № 1088, за змістом якого відповідач повідомив, що у зв'язку зі смертю страхувальника (вигодонабувача) та припиненням строку дії договору не має законних підстав для задоволення претензії.
Станом на момент подання позовної заяви кошти так і не було перераховано на користь позивача, що і стало підставою для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, тобто причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення з відповідача 161 540,00 гривень майнової шкоди.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків віднесено договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Судом встановлено, що 22.05.2023 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №116/23-Т/Чн «КАСКО 50/50», предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, у тому числі причепом до нього та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення та додатковим обладнанням до нього. Відповідно до п. 5 договору позивачем прийнято під страховий захист автомобіль типу «легковий седан» марки «BMW 740ХІ», реєстраційний номер НОМЕР_1 2018 року випуску. Згідно умов п. 24.1.3. Договору Страховик взяв на себе зобов'язання при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 27 Договору; до страхових випадків п. 22.2 Договору віднесено, зокрема, збитки внаслідок ДТП та збитки внаслідок інших подій (п. 7 Договору).
Згідно зі ст. 979 ЦК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.
Положеннями ст. 980 ЦК України, ст. 89 Закону України «Про страхування» визначено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об'єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
За визначенням п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про страхування" (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
За приписами п. 59 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про страхування" страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.
Перелік страхових випадків визначається в договорі страхування за згодою сторін, якщо інше не передбачено законодавством. (ч. 7 ст. 93 Закону України «Про страхування»).
Згідно з п. 50 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про страхування" страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов'язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку (п. 54 ч. 1 ст. 1 Закону).
Згідно зі ст. 94 Закону страхова сума може бути встановлена за окремим об'єктом страхування, страховим випадком, групою страхових випадків, договором страхування в цілому.
Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору.
У договорі страхування в межах страхової суми можуть визначатися ліміти відповідальності страховика за окремим об'єктом страхування, страховим ризиком або страховим випадком, групою страхових ризиків та/або страхових випадків тощо.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 92 Закону України "Про страхування" страховик за договором страхування зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.
Як встановлено судом, 13.05.2024 р. о 18:30 год в м. Чернігові по проспекту Перемоги, 105 відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої мало місце зіткнення між автомобілями «BMW 740ХІ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та «Автоспецпром АСПА.941157.018.04», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок зіткнення автомобілі отримали технічні пошкодження, зокрема, перший - передньої центральної частини, другий - бокової правої частини.
На виконання умов Договору та вимог ст. 92 Закону України "Про страхування" ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 321 540,00 грн.
Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
В розумінні ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За приписами статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Спеціальними нормами ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України "Про страхування", які відображені також в пункті 27.19. Договору, передбачено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика є суброгацією (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц).
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого деліктного зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/3165/17, від 12.08.2019 у справі №910/2351/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №910/2603/17.
Таким чином, до Позивача у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Тобто, аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту), укладеного із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 р. у справі № 426/16825/16-ц).
Отже, за загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Як вбачається з матеріалів справи, винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу «Автоспецпром АСПА.941157.018.04», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 на час вчинення ДТП працював в КНП Чернігівський ОЦЕМД та МК, що підтверджується відповіддю від НПУ (а.с. 46-47), а відтак з урахуванням встановленої судовим рішенням у справі № 750/6947/24 (провадження № 3/750/2300/24) вини водія відповідача, останній має відповідати за завдану шкоду.
Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Згідно з ч. 1 ст. 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV (чинний на момент настання страхового випадку) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3); суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі (стаття 4); об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Враховуючи, що відповідно до наявних у справі відомостей цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , якого постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.06.2024 у справі № 750/6947/24 (провадження № 3/750/2300/24) визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, була застрахована в АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», останнє в порядку регресу здійснило виплату страхового відшкодування позивачу в сумі 160000,00 грн (ліміт відповідальності страховика, визначений полісом № 216708875).
Таким чином різниця між виплаченою «на рахунок СТО» позивачем сумою страхової виплати (321540,00 грн) та отриманого страхового відшкодування від АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» (160000,00 грн) склала 161540,00 грн, про відшкодування якої позивач і звертався з претензією до відповідача.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, з урахуванням приписів статті 1194 ЦК України Позивач має право на відшкодування виплаченого потерпілій особі страхового відшкодування за рахунок страховика - АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» в межах ліміту відповідальності страховика із можливістю подальшого стягнення з КНП Чернігівський ОЦЕМД та МК різниці між фактичним розміром завданої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 910/3650/16, постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17, де Суд вказував, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 7 ст. 94 Закону України «Про страхування» страхова виплата не може перевищувати розмір прямого збитку, заподіяного страхувальнику та/або іншій особі, передбаченій договором страхування.
За приписами частин 1-4 ст. 102 Закону України «Про страхування» договором страхування визначається перелік документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку), а також форма, спосіб та порядок подання таких документів, якщо інше не передбачено законодавством України. Обов'язок підтвердження факту настання події, яка може бути визнана страховим випадком за договором страхування, покладається на страхувальника або іншу особу, визначену договором страхування. У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.
Порядок визначення розміру страхової виплати та строки її здійснення визначаються договором страхування або законодавством (ч. 6 ст. 102 Закону).
Розмір страхової виплати не може перевищувати обсяг зобов'язань страховика, визначених договором страхування або відповідно до законодавства (ч. 8 ст. 102 Закону).
Як встановлено судом, розділом 27 Договору регламентовані порядок та умови виплати страхового відшкодування.
Аналіз положень пунктів 26.4., 27.10., 27.10.1.-27.10.4 Договору свідчить про встановлення кількох альтернативних джерел для встановлення розміру збитків і надання страховику права складати кошторис на підставі рахунків станції технічного обслуговування без обов'язкового проведення автотоварознавчої експертизи чи окремого оцінювального звіту.
Положення підпункту 27.10.3 договору прямо закріплюють, що кошторис складається саме за рахунками СТО, а залучення експерта чи аварійного комісара є лише факультативним і можливе за погодженням страховика.
При цьому, пункти 17.1, 26.4 та 27.11 договору не вимагають щоб рахунки походили виключно від авторизованої СТО, а дозволяє використання кошторису або калькуляції будь-якої станції техобслуговування як належного документа для визначення розміру збитків.
Отже, Договір добровільного страхування надає Страховику право обрати відповідний документальний спосіб визначення збитків.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог стверджував про недоведеність розміру заподіяних страхувальнику збитків, вказуючи, зокрема, на недоведеність позивачем того, що запасні частини за видатковою накладною від 15.06.2024 № 00029 дійсно отримані та встановлені на автомобіль BMW.
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 06.07.2018 року у справі №924/675/17 викладений правовий висновок, за змістом якого, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
В обґрунтування розміру заподіяної шкоди позивачем надано Звіт про оцінку авто-товарознавчого дослідження транспортного засобу № 104/24 від 29.05.2024 за об'єктом оцінки: КТЗ BMW 740ХІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до якого за висновком оцінювача вартість відновлювального ремонту вказаного легкового автомобіля складає 410 175,20 грн з ПДВ (341 812,67 грн без ПДВ), з яких: вартість ремонтно-відновлювальних робіт - 18 135,25 грн (без ПДВ); вартість необхідних для ремонту матеріалів - 25 102,42 грн (без ПДВ); вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту - 298 575,00 грн (без ПДВ).
Разом з тим, як зазначено в прийнятих за результатами перегляду справ даної категорії постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №922/4013/17, від 20.03.2018 у справі №911/482/17, від 03.07.2019 у справі №910/12722/18 звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Отже, за встановлених обставин та в силу наведених норм чинного законодавства і умов Договору, зокрема його п. 27.15., доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО, який містить перелік робіт та використаних матеріалів для ремонту транспортного засобу, що стосуються пошкодженої частини транспортного засобу.
ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» на підставі страхового акту №006.00854724-1 від 31.05.2024 та страхового акту №006.00854724-2 від 02.08.2024 здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 321 540,00 грн на рахунок СТО згідно з платіжними інструкціями №26929360 від 04.06.2024 на суму 237000,00 грн (отримувач: Леміш Ю.В.), №26929328 від 04.06.2024 на суму 31100,00 грн (отримувач: Петрик П.А.), №37394436 від 05.08.2024 на суму 50080,00 грн (отримувач: Постол Є.А.) та №37394457 від 05.08.2024 на суму 3360,00 грн (отримувач: Леміш Ю.В.).
Як підставу для проведення вказаної оплати та на підтвердження виконання відновлювального ремонту позивачем до позовної заяви додано розрахунки страхового відшкодування від 30.05.2024 та 02.08.2024, складену ФОП Петрик П.А. калькуляцію на виконання робіт та використані для цього вузли, деталі (рахунок-фактура №150 від 28.05.2024) та запчастини та Акт виконаних робіт № 150 від 15.07.2024 на загальну суму 31 100,00 грн.; видану ФОП Леміш Ю.В. видаткову накладну № 00029 від 15.06.2024 на загальну суму 237 000,00 грн без ПДВ.; рахунки ФОП Леміш Ю.В. (постачальник) №Инт-00098 від 28.05.2024 на суму 237000,00 грн та № ИНТ-00099 від 01.08.2024 на суму 3360,00 грн (платник: ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»), а також складену ФОП Постол Є.А. калькуляцію на виконання робіт та використані для цього вузли, деталі та запчастини для ремонту автомобіля BMW 740ХІ (рахунок-фактура №1 від 02.08.2024) на загальну суму 50 080,00 грн.
З метою належного вирішення даного спору, суд має з'ясувати, який саме розмір збитку (шкоди) нанесений страхувальнику, і скільки витрачено коштів на полагодження автомобіля, оскільки виплата проводилася не страхувальнику безпосередньо, а на рахунок СТО.
В контексті обґрунтування завданої позивачу шкоди в сумі 161540,00 грн, суд критично відноситься до включення певних позицій товарів/робіт/послуг до суми страхового відшкодування з огляду на таке.
Згідно з калькуляцією на виконання робіт та використані для цього вузли, деталі та запчастини для ремонту автомобіля BMW 740ХІ (рахунок-фактура № 1 від 02.08.2024) постачальник ФОП Постол Є.А. надав послуги на суму 7 200,00 грн., при цьому використано запасні частини, матеріали товарів на суму 42880,00 грн, а разом - на загальну суму 50 080,00 грн.
Серед наданих послуг з-поміж інших в п. 3 графи «Назва послуг» вказана «заміна оливи роздавальної КПП» на суму 500,00 грн, а серед запчастин та матеріалів в п. 3 графи «Назва запчастин» - «олива роздавальної КПП» на суму 2200,00 грн.
Сторонами в п. 28.2.11. Договору погоджено, що Страховик з-поміж іншого не відшкодовує витрати на паливно-мастильні, миючі та фільтруючі матеріали, заправні технологічні рідини і гази, у зв'язку з чим, з огляду на закріплену ст. 629 ЦК України обов'язковість виконання договору та положення ч. 8 ст. 102 Закону України «Про страхування», за висновком суду вказана технологічна рідина та послуга по її заміні на суму 2700,00 грн безпідставно включені позивачем до суми страхового відшкодування.
Суд також здійснив аналіз відображення/використання запасних частин та матеріалів, оплачених позивачем по рахунку ФОП Леміш Ю.В. №Инт-00098 від 28.05.2024 на суму 237000,00 грн в калькуляціях на виконання робіт та використані для цього вузли, деталі та запчастини, складених ФОП Петрик П.А. та ФОП Постол Є.А., за результатом якого з'ясував, що такі запчастини та матеріали як: бампер пер BMW на суму 22000,00 грн, решітка центр низ BMW на суму 3300,00 грн, жалюзі верх BMW на суму 13200,00 грн, решітка ліва BMW на суму 6200,00 грн, решітка права BMW на суму 6200,00 грн, накладка тум ліва BMW на суму 5900,00 грн, кріплення птф BMW на суму 4300,00 грн, накладка центр верх BMW на суму 7500,00 грн, накладка алюм BMW на суму 6500,00 грн, панель монтажна BMW на суму 6700,00 грн, трубка радіатор BMW на суму 2200,00 грн, підсилювач BMW на суму 11900,00 грн, корпус замка капоту BMW на суму 6800,00 грн та кронштейн фари лів BMW на суму 1800,00 грн, а всього на загальну суму 104500,00 грн (без ПДВ) не визначені як використані в жодному акті виконаних робіт/наданих послуг чи калькуляціях, тобто не використовувались під час проведення відновлювального ремонту автомобіля BMW 740ХІ.
Разом з тим, за висновком суду підлягають врахуванню у вартість відновлювального ремонту ціна капоту BMW (76500,00 грн) та фари лівої BMW (56000,00 грн) на загальну суму 132500,00 грн, оскільки калькуляцією на виконання робіт та використані для цього вузли, деталі (рахунок-фактура №150 від 28.05.2024) вказано конкретно про їх заміну, що свідчить про встановлення однієї складової (деталі, запчастини) замість іншої.
При цьому вартість підсилювача бампера, заміну якого включено до переліку робіт за вказаною калькуляцією не підлягає врахуванню у вартість відновлювального ремонту ТЗ у зв'язку з відсутністю вказаної запчастини в переліку товарів, які придбавались (рахунки рахунки ФОП Леміш Ю.В. №Инт-00098 від 28.05.2024 на суму 237000,00 грн та № ИНТ-00099 від 01.08.2024 на суму 3360,00 грн) чи використовувались згідно з калькуляціями та актом виконаних робіт.
Отже доводи відповідача знайшли своє часткове підтвердження і за висновком суду безпідставним є включення вартості запасних частин та матеріалів в сумі 104500,00 грн до фактичної (реальної) вартості відновлювального ремонту пошкоджень автомобіля BMW 740ХІ, державний номер НОМЕР_1 , що узгоджується з п. 27.15. Договору, за змістом якого страхове відшкодування перераховується на рахунок СТО, вказаний Страхувальником (Вигодонабувачем) в заяві на виплату страхового відшкодування з належним чином оформленими документами, наданими відповідними підприємствами, про вартість відновлення ТЗ в результаті заподіяних збитків (наряд-замовлення, рахунок, акт виконаних робіт тощо), якщо інше не погоджено між Страховиком та Страхувальником (Вигодонабувачем). Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їх вартість, а також конструктивних елементів (складових частин) та матеріалів, використаних під час ремонту.
Таким чином, зважаючи на відсутність підстав для виплати суми страхового відшкодування в сумі 2700,00 грн, та зважаючи, що калькуляціями на виконання робіт підтверджується виконання ремонтних робіт по відновленню пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля BMW 740ХІ, державний номер НОМЕР_1 , на загальну суму 214340,00 (31100+132500+3360+47380) грн., то саме на таку суму у позивача виникло право регресу. При цьому, враховуючи оплату позивачу страховиком відповідальності відповідача - АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» 160000,00 грн страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача шкоди понад ліміт відповідальності в розмірі 54340,00 грн, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в порядку суброгації майнова шкода в сумі 54340,00 (321540-160000-2700-104500) грн, решта позовних вимог в сумі 107200,00 грн не підлягають задоволенню.
Водночас суд зазначає, що не приймає доводи та аргументи відповідача про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з тим, що права страхувальника на підставі ст. 100 Закону України «Про страхування» перейшли лише 15.05.2024, коли було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.05.2024 № 225 на ім'я Баглай Ольги Митрофанівни, а договір страхування в зв'язку зі зміною власника переукладено 16.05.2024, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 105 Закону України «Про страхування», норми якого відображені в п. 29.1 Договору, дія договору страхування припиняється та договір втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: 1) закінчення строку дії договору страхування; 2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі; 3) несплати страхувальником чергової частини страхової премії у встановлений договором строк (у разі сплати страхової премії частинами). При цьому договір страхування вважається достроково припиненим з дня, наступного за встановленим у договорі страхування днем сплати чергової частини страхової премії, якщо інше не передбачено умовами договору; 4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи (крім випадків, передбачених статтею 100 цього Закону); 5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; 6) набрання законної сили рішенням суду про визнання договору страхування недійсним; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України та договором страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Закону України «Про страхування» у разі смерті страхувальника - фізичної особи, який уклав договір страхування майна, права і обов'язки страхувальника переходять до осіб, які одержали це майно у спадок та/або у випадку, передбаченому Цивільним кодексом України, вважаються такими, що прийняли спадщину. Страховик та/або спадкоємець має право ініціювати внесення змін до договору страхування щодо заміни страхувальника.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
За змістом ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва, а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вже суд зазначав, положеннями ст. 980 ЦК України, ст. 89 Закону України «Про страхування» визначено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об'єктом страхування може бути з-поміж іншого майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати.
Отже, Договором страхування визначається конкретний об'єкт страхування, з яким пов'язані страхові інтереси страхувальника (іншої особи, визначеної у договорі страхування), та страхові ризики, що пов'язані з цим об'єктом страхування.
Як встановлено судом, об'єктом Договору добровільного страхування наземного транспорту №116/23-Т/Чн від 22.05.2023 «КАСКО 50/50» є автомобіль марки «BMW 740ХІ», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; Страхувальник за вказаним Договором ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; його спадкоємцем за законом є дружина ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, зокрема, автомобіль, який є об'єктом страхування.
З огляду на об'єкт Договору добровільного страхування наземного транспорту №116/23-Т/Чн від 22.05.2023 та обумовлений договором страховий випадок, що пов'язаний саме з цим об'єктом страхування, враховуючи закріплений ст. 92 Закону України "Про страхування" обов'язок страховика здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, нерозривно пов'язаного з об'єктом страхування, а не особою страхувальника, на думку суду правовідносини, що склалися під час виконання Договору добровільного страхування, є такими що допускають правонаступництво в матеріальних правовідносинах, тому ці правовідносини не припинилися у зв'язку зі смертю ОСОБА_1 , а продовжилися за участю його правонаступника (спадкоємця), і права та обов'язки сторін за цим договором, у тому числі право на отримання страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, які належали ОСОБА_1 та увійшли до складу спадщини згідно зі ст. 1218 ЦК України, перейшли до іншої особи (спадкоємиці за законом ОСОБА_2 ) в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відтак, ОСОБА_2 , яка й набула прав та обов'язків за договором, набула і право на отримання страхового відшкодування в силу закону в порядку та на умовах, визначених договором.
Крім того, суд зауважує, що страховим законодавством, зокрема ч. 1 ст. 100 Закону України «Про страхування», внесення змін до договору страхування щодо заміни страхувальника є правом, а не обов'язком страховика та/або спадкоємця, тобто прямо передбачена можливість нового власника застрахованого транспортного засобу не переукладати договір страхування до закінчення строку дії договору страхування, який було укладено попереднім власником транспортного засобу.
Не заслуговують на увагу також аргументи відповідача стосовно того, що страховик здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК України, відшкодовує особа, яка завдала збитків, оскільки відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років з - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ. Згідно з п. 1.6 вказаної Методики строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.
Як встановлено судом, з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що рік випуску пошкодженого автомобіля BMW 740ХІ, державний номер НОМЕР_1 - 2018, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував строку, встановленого у пункті 7.38 Методики, відтак значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю, що і відображено в розрахунках страхового відшкодування від 31.05.2024 та 02.08.2024.
Решта доводів відповідача спростовані вище викладеними висновками суду.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одними з основних засад судочинства є рівність та змагальність сторін, свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005). У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Поряд з цим судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав, зокрема, кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, реалізувати право на витребування доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в порядку суброгації майнова шкода в сумі 54340,00 грн, решта позовних вимог в сумі 107200,00 грн задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що у позовні вимоги задоволені частково, судовий збір в сумі 1018,58 грн покладаються на відповідача, а судовий збір в сумі 2009,42 грн - на позивача.
Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Чернігівської обласної ради, (код 38510035, вул. Шевченко, 160, м. Чернігів, 14020) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Арсенал Страхування" (код ЄДРПОУ 33908322, вул. Борщагівська, буд. 154, м. Київ, 03056) суму майнової шкоди в розмірі 54 340,00 грн, судовий збір в розмірі 1018,58 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 11.11.2025.
Суддя Т.О.Кузьменко