06 листопада 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/881/25
за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ-ЧЕРКАСИ"
про стягнення 595072,64 грн.
Представники учасників справи:
Прокурор - Пидорич Д.М.
Позивач - Прокопчук А.П.;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1.1. 24.07.2025 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ-ЧЕРКАСИ".
1.2. Змістом позову є майнова вимога прокурора стягнути з відповідача на користь Черкаської міської територіальної громади 595072,64 грн, зокрема 346106,80 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста, 210562,21 грн інфляційних втрат та 38403,63 грн 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати пайового внеску з участі у розвитку інфраструктури міста.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор стверджує, що відповідач не звернувся до позивача із заявою про пайову участь у розвитку інфраструктури міста у зв'язку з будівництвом об'єкта до ведення об'єкта в експлуатацію та не виконав зобов'язання зі сплати до бюджету міста пайового внеску у розвиток інфраструктури міста, у результаті чого безпідставно зберіг кошти пайової участі. За прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати пайового внеску за період з 10.11.2021 до 22.07.2025 прокурор просив стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати.
1.4. 29.07.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу ухвалив розглянути у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 10 год. 30 хв. 04.09.2025.
1.5. Ухвалу суду від 29.07.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав прокурору, позивачу, яку 29.07.2025 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 57-58), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 01.08.2025 вручений відповідачу (а.с. 59).
1.6. 04.09.2025 у підготовче засідання учасники справи не з'явилися.
1.7. 04.09.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 12 год. 30 хв. 18.09.2025.
1.8. 18.09.2025 у підготовчому засіданні взяли участь прокурор Пидорич Д.М. та представник позивача Кирман В.О. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився.
1.9. 18.09.2025 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 09 год. 00 хв. 17.10.2025.
1.10. 17.10.2025 у підготовчому засіданні взяли участь прокурор Мохонько А.В. та представник позивача Прокопчук А.П. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився.
1.11. 17.10.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 12 год. 00 хв. 28.10.2025.
1.12. 17.10.2025 відповідач подав до суду клопотання, у якому не заперечив проти позовних вимог, але просив розстрочити виконання рішення суду в частині сплати суми пайового внеску, інфляційних втрат та 3% річник на один рік рівними частинами. В обґрунтування необхідності у розстроченні виконання рішення суду вказав, що у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, загальним падінням економіки, мобілізацією його працівників перебуває у тяжкому фінансовому становищі (а.с.88-95).
1.13. 28.10.2025 у судовому засіданні взяли участь прокурор Пидорич Д.М., представник позивача Черкаської міської ради Прокопчук А.П. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
1.14. 28.10.2025 суд розпочав розгляд справи по суті.
1.15. Прокурор Пидорич Д.М. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
1.16. Представник позивача Прокопчук А.П. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю.
1.17. Прокурор Пидорич Д.М. у судовому засіданні просив оголосити перерву в судовому засіданні на стадії судових дебатів.
1.18. 28.10.2025 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 15 год. 00 хв. 06.11.2025.
1.19. 06.11.2025 у судовому засіданні взяли участь прокурор Пидорич Д.М., представник позивача Прокопчук А.П. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
1.20. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.21. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.22. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.23. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.24. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.25. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов'язковою не визнав.
1.26. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.
1.27. Прокурор Пидорич Д.М. у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити повністю, заперечив проти задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання рішення суду.
1.28. Представник позивача Черкаської міської ради Прокопчук А.П. просила позовні вимоги прокурора задовольнити повністю, не заперечила проти розстрочення виконання рішення суду.
1.29. 06.11.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
1.30. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 06.11.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/881/25.
Вислухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову прокурора є майнова вимога до відповідача про стягнення на користь позивача безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури міста, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
2.2. Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує невиконання відповідачем зобов'язання щодо звернення до позивача із заявою про пайову участь у розвитку інфраструктури міста у зв'язку з будівництвом об'єкта до ведення об'єкта в експлуатацію та невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати пайового внеску.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у справі є обставини будівництва відповідачем об'єкта, обставини виконання відповідачем зобов'язання щодо звернення до позивача з пропозицією укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, обставини виконання відповідачем зобов'язання зі сплати пайового внеску до введення об'єкта будівництва в експлуатацію; розмір невиконаного грошового зобов'язання; строк виконання грошового зобов'язання, розмір та підстави нарахування інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, період прострочення виконання грошового зобов'язання; порушення суб'єктивного права органу місцевого самоврядування, за захистом якого прокурор звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, прокурор подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 09.11.2021 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради зареєструвало сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів №ЧК122211027978, у якому засвідчило відповідність закінченого будівництвом об'єкту - торгово-офісного центру і автосалону за адресою: м. Черкаси, вулиця Смілянська, 144/1, проектній документації та його готовність до експлуатації, у підтвердження чого прокурор подав Відомості Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://econstruction.gov.ua/document_detail/doc_id=2693827060610106831/optype=100) (а.с. 17-22).
Відповідно до Відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва об'єкт будівництва має такі основні характеристики:
- назва об'єкта: "Будівництво торгово-офісного центру і автосалону";
- дата початку будівництва - 17.07.2014;
- дата завершення будівництва - 12.10.2021;
- дата реєстрації в ЄДЕССБ сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів - 09.11.2021;
- кошторисна вартість будівництва об'єкта - 8652670 грн.
3.1.2. За розрахунком прокурора відповідач безпідставно зберіг кошти пайової участі у розмірі 346106,80 грн. Розрахунок прокурор провів за формулою: П = 4% х ЗКВ, де ЗКВ - кошторисна вартість об'єкта, В - відсоток пайової участі нежитлової забудови (4%). 8652670,00 грн (кошторисна вартість будівництва об'єкта) х 4 % (розмір пайової участі для нежитлових будівель та споруд (а.с. 4 на звороті).
3.1.3. За розрахунком прокурора розмір 3% річних становить 38403,63 грн за період з 10.11.2021 до 22.07.2025 (22245,66 грн за період з 10.11.2021 до 31.12.2023 за 782 днів (346106,80 (сума боргу) х 3% х 782 днів (прострочення) : 365 : 100), 10383,20 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 за 366 днів (346106,80 (сума боргу) х 3% х 366 днів (прострочення) : 366 : 100), 5774,77 грн за період з 01.01.2025 до 22.07.2025 за 203 дні (346106,80 (сума боргу) х 3% х 203 дні (прострочення) : 365 : 100) (а.с. 24) та розмір інфляційних втрат за період з листопада 2021 року до червня 2025 року становить 210562,21 грн (346106,80 (сума боргу) х 1,60837352 - 346106,80) (а.с. 23).
3.2. Відповідач доказів на спростування доводів прокурора не подав.
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих прокурором доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази подані прокурором суд визнає допустимими.
3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
3.9. Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані прокурором, суд визнає достовірними.
3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих прокурором, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1. відповідач у період з 17.07.2014 до 12.10.2021 збудував торгово-офісний центр і автосалон за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 144/1;
4.5.2. 09.11.2021 об'єкт будівництва прийнятий в експлуатацію;
4.5.3. кошторисна вартість об'єкта будівництва становить 8652670,00 грн;
4.5.4. відповідач до завершення будівництва та введення об'єкта будівництва в експлуатацію не звертався до позивача із заявою про укладення договору пайової участі у розвиток інфраструктури міста та не сплатив пайовий внесок;
4.5.5. розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача зі сплати пайового внеску становить 346106,80 грн.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
5.3. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
5.4. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"(чинній на момент виникнення спірних правовідносин зі змінами станом 22.05.2019) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
5.5. У частині 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин зі змінами станом 22.05.2019, яка виключена на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019) передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
5.6. Відповідно до частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин зі змінами станом 22.05.2019, яка виключена на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019) величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
5.7. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин зі змінами станом 22.05.2019, яка виключена на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019).
5.8. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019 договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: 1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування; 3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва; 4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію; 5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту; 6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
5.9. Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
5.10. Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
5.11. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України).
5.12. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.13. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки
5.14. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.15. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.16. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
5.17. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.18. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є будівництво відповідачем торгово-офісного центру і автосалону у місті Черкаси.
6.2. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем обов'язку звернутися до позивача з пропозицією укласти договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста та сплатити пайовий внесок.
6.3. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити майнові інтереси територіальної громади та стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі пайової участі у розвитку інфраструктури міста.
6.4. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
6.5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
6.6. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019 договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
6.7. Протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: 1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.
6.8. Замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта.
6.9. Відповідач у період з 17.07.2014 до 12.10.2021 збудував торгово-офісний центр і автосалон за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 144/1. 09.11.2021 об'єкт будівництва прийнятий в експлуатацію. Кошторисна вартість об'єкта будівництва становить 8652670,00 грн;
6.10. Відповідач, як замовник будівництва, до завершення будівництва та введення об'єкта будівництва в експлуатацію договір пайової участі з позивачем не уклав та із заявою щодо розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури до позивача не звертався та не сплатив пайовий внесок.
6.11. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у пунктах 76 -77 постанови від 20.02.2025 у справі №914/3777/23 виснував, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає: для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Аналогічні правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
6.12. Враховуючи наведене, відповідач зобов'язаний був у 2020 році звернутися до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва і до введення об'єкта в експлуатацію сплатити пайовий внесок.
6.13. Подібні висновки також містяться у постанові Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23".
6.14. У випадку несплати замовником коштів пайової участі, такі кошти збережені відповідачем без достатньої правової підстави.
6.15. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
6.16. Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 08 вересня 2021 року у справі № 206/2212/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.
6.17. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
6.18. Для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна.
6.19. Зазначене недоговірне зобов'язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов'язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.
6.20. Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов'язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19.
6.21. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
6.22. Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.
Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 756/3966/17.
6.23. Враховуючи відсутність між сторонами укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, до правовідносин сторін суд застосовує норми статті 1212 Цивільного кодексу України.
6.24. З урахування кошторисної вартості будівництва об'єкта (8652670,00 грн) та відсотку пайової участі у разі будівництва нежитлової забудови (4%) розмір безпідставно збережених відповідачем коштів пайової участі становить 346106,80 грн.
6.25. Відповідач у зв'язку з будівництвом торгово-офісного центру і автосалону безпідставно не сплатив кошти у розмірі пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на користь позивача. Несплата відповідачем до міського бюджету коштів у розмірі пайової участі об'єкта будівництва порушує право територіальної громади міста на отримання пайового внеску та суперечить інтересам держави.
6.26. Вимогу прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 346106,80 грн безпідставно збережених коштів пайової участі суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.27. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
6.28. У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
6.29. У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення
6.30. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
6.31. Отже, передбачений частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення.
6.32. За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
6.33. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
6.34. Відповідач у період з 17.07.2014 до 12.10.2021 збудував торгово-офісний центр і автосалон за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 144/1;
6.35. 09.11.2021 об'єкт будівництва прийнятий в експлуатацію.
6.36. До завершення будівництва та прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію відповідач обов'язку зі сплати пайового внеску не виконав.
6.37. З 10.11.2021 - наступного дня з дня прийняття об'єкта в експлуатацію розпочалося прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати пайового внеску.
6.38. За розрахунком прокурора розмір 3% річних становить 38403,63 грн за період з 10.11.2021 до 22.07.2025 (22245,66 грн за період з 10.11.2021 до 31.12.2023 за 782 днів (346106,80 (сума боргу) х 3% х 782 днів (прострочення) : 365 : 100), 10383,20 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 за 366 днів (346106,80 (сума боргу) х 3% х 366 днів (прострочення): 366 : 100), 5774,77 грн за період з 01.01.2025 до 22.07.2025 за 203 дні (346106,80 (сума боргу) х 3% х 203 дні (прострочення) : 365 : 100) (а.с. 24) та розмір інфляційних втрат за період з листопада 2021 року до червня 2025 року становить 210562,21 грн (346106,80 (сума боргу) х 1,60837352 - 346106,80) (а.с. 23).
6.39. Перевіривши розрахунки прокурора, суд дійшов висновку про їх відповідність періоду нарахування та сумі безпідставно збережених коштів, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
6.40. Вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь Черкаської міської територіальної громади 210562,21 грн інфляційних втрат за період з 01.11.2021 до 30.06.2025, 38403,63 грн 3% річних за період з 10.11.2021 до 22.07.2025 суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний прокурором є належним та ефективним та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.
7.1. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).
7.2. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").
7.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
7.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
7.5. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
7.6. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
7.7. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
7.8. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
7.9. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
7.10. 13.03.2025 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури надіслав Черкаській міській раді лист №54-1190вих-25, у якому просив у строк до 28.03.2025 надати інформацію щодо надходження до місцевого бюджету Черкаської територіальної громади коштів пайової участі від ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНО - БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ - ЧЕРКАСИ" - замовника об'єкта будівництва, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 144/1, та зазначити чи укладався договір щодо сплати пайової участі. Також просив інформувати щодо вжитих заходів Черкаською місткою радою щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, в тому числі судових. У разі не вжиття таких заходів, повідомити причини та чи заплановане звернення до суду з позовом. Крім того, прокурор просив надати відповідні розрахунки пайової участі (безпідставно збережених коштів пайової участі) замовником ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНО -БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ - ЧЕРКАСИ" у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Черкаси, а також розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання (а.с. 25-27).
7.11. 26.03.2025 Черкаська міська рада надіслала Черкаській окружній прокуратурі лист №5936/7587-01-11, у якому повідомила про те, що ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНО - БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ - ЧЕРКАСИ" як замовник будівництва торгово-офісного центру і автосалону за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 144/1, із заявою щодо розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури до виконавчого комітету Черкаської міської ради не звертався, відповідний договір пайової участі не укладався та розрахунок розміру пайової участі у 2020 році не проводився. Також, враховуючи обмежені можливості міського бюджету зі сплати судового збору, орган місцевого самоврядування просив вжити заходи представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Черкаської міської ради щодо стягнення заборгованості з ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНО - БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ - ЧЕРКАСИ" коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси (а.с. 28).
7.12. 09.05.2025 Виконавчий комітет Черкаської міської ради надіслав Черкаській окружній прокуратурі лист №9293/7587-01-11, у якому повідомив, що згідно з роз'ясненням Міністерства розвитку громад та територій України від 12.02.2021 для сплати пайової участі протягом 2020 року діяли Перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", згідно яких пайова участь має сплачуватися до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію. З 01.01.2021 скасовано обов'язок забудовника щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Отже, з 01.01.2021 відсутні підстави для договорів та сплати пайової участі за об'єктами будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки та які підлягають прийняттю в експлуатацію після 01.01.2021, а договори про сплату пайової участі між забудовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2021 не укладені. Проте, зобов'язання щодо сплати коштів пайової участі, визначені договорами про пайову участь, які укладені замовниками з органами місцевого самоврядування до 01.01.2021 повинні бути виконаними повністю. ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНО - БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ - ЧЕРКАСИ" не звертався до Черкаської міської ради із заявою про укладення договору пайової участі та розрахунок розміру пайової участі у 2020 році не проводився. 09.05.2025 Виконавчий комітет Черкаської міської ради надіслав ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНО - БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ - ЧЕРКАСИ" лист№9292/7587-01-11 щодо сплати пайової участі для створення і розвитку інфраструктури міста з відповідним розрахунком, який 27.05.2025 вручений відповідачу. Крім того, враховуючи обмежені можливості міського бюджету у 2025 році зі сплати судового збору, Виконавчий комітет Черкаської міської ради просив вжити заходи представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Черкаської міської ради з відповідним позовом до суду про стягнення з ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНО - БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ - ЧЕРКАСИ" заборгованості за пайову участь (а.с . 29-32).
7.13. 22.07.2025 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури надіслав Черкаській міській раді листа №54-3236вих25, у якому повідомив, що прокуратурою підготовлено позов для звернення до Господарського суду Черкаської області про стягнення з ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНО - БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ - ЧЕРКАСИ" 595072,64 грн, з яких 346106,80 грн безпідставно збережених коштів пайової участі, 38403,63 грн 3% річних, 210562,21 грн інфляційних втрат (а.с. 33-34).
7.14. Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Черкаської міської ради про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси Черкаської міської територіальної громади свідчить про те, що Черкаська міська рада неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.
7.15. Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.
7.16. Бездіяльність Черкаської міської ради є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Черкаська міська рада впродовж тривалого часу не вжила заходів щодо стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі та не повернула їх до бюджету.
7.17. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.
7.18. Підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.
8. Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, господарський суд дійшов висновку про задоволення клопотання частково.
8.1. Згідно із частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
8.2. Відповідно до частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
8.3. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
8.4. Відповідно до частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
8.5. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (частина 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
8.6. Підставою для розстрочки виконання рішення має бути існування об'єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення суду.
8.7. Розстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
8.8. Особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
8.9. В обґрунтування необхідності у розстроченні виконання рішення суду відповідач вказав, що у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, загальним падінням економіки, мобілізацією його працівників перебуває у тяжкому фінансовому становищі.
8.10. Відповідач просить суд врахувати його фінансове становище та розстрочити борг, який є предметом спору у цій справі строком на 12 місяців.
8.11. На підтвердження скрутного фінансового становища відповідач подав копії фінансових звітів мікропідприємства за 2022-2025 роки, згідно яких суд встановив, що прибуток відповідача склав: у 2022 році - 522,6 тис. грн, у 2023 році - 653,5 тис. грн, у 2024 році - 1217,9 тис. грн (а.с.88-95).
8.12. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
8.13. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
8.14. Відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені у нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
8.15. Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
8.16. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
8.17. У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
8.18. Проаналізувавши доводи відповідача, дослідивши докази на підтвердження його скрутного становища, врахувавши інтереси обох сторін, суд дійшов висновку клопотання відповідача задовольнити частково та розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців рівними частинами відповідно до встановленого судом графіку.
9. Розподіл судових витрат.
9.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
9.2. При зверненні до суду Черкаська обласна прокуратура сплатила за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 7140,87 грн на підставі платіжної інструкції №1540 від 23.07.2025 (а.с. 16).
9.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, окрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
9.4. Оскільки позов прокурора задоволено повністю, судовий збір у розмірі 7140,87 грн сплачений прокурором при зверненні з позовом до суду, суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 14, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ-ЧЕРКАСИ" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ-ЧЕРКАСИ" (ідентифікаційний код 33007139, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 142/3) на користь Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 25212542, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) 346106,80 грн (триста сорок шість тисяч сто шість гривень 80 копійок) безпідставно збережених коштів пайової участі, 210562,21 грн (двісті десять тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні 21 копійку) інфляційних втрат, 38403,63 грн (тридцять вісім тисяч чотириста три гривні 63 копійок) 3 % річних.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ-ЧЕРКАСИ" (ідентифікаційний код 33007139, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 142/3) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 7140,87 грн (сім тисяч сто сорок гривень 87 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 06.11.2025 у справі №925/881/25 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ОЛДІ-ЧЕРКАСИ" (ідентифікаційний код 33007139, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 142/3) на користь Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 25212542, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) 346106,80 грн (триста сорок шість тисяч сто шість гривень 80 копійок) безпідставно збережених коштів пайової участі, 210562,21 грн (двісті десять тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні 21 копійку) інфляційних втрат, 38403,63 грн (тридцять вісім тисяч чотириста три гривні 63 копійок) 3 % річних на 6 місяців шляхом сплати суми безпідставно збережених коштів пайової участі з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних у сумі 595072,64 грн рівними частинами відповідно до наступного графіку:
- до 06.12.2025 у розмірі 99178,77 грн (дев'яносто дев'ять тисяч сто сімдесят вісім гривень 77 копійок);
- до 06.01.2026 у розмірі 99178,77 грн (дев'яносто дев'ять тисяч сто сімдесят вісім гривень 77 копійок);
- до 06.02.2026 у розмірі 99178,77 грн (дев'яносто дев'ять тисяч сто сімдесят вісім гривень 77 копійок);
- до 06.03.2026 у розмірі 99178,77 грн (дев'яносто дев'ять тисяч сто сімдесят вісім гривень 77 копійок);
- до 06.04.2026 у розмірі 99178,77 грн (дев'яносто дев'ять тисяч сто сімдесят вісім гривень 77 копійок);
- до 06.05.2026 у розмірі 99178,77 грн (дев'яносто дев'ять тисяч сто сімдесят вісім гривень 77 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 10.11.2025.
Суддя А.І. Гладун