29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"11" листопада 2025 р. Справа № 924/895/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., з участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши в залі судового засідання № 205 справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод», м. Славута Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріко+», с. Плужне Шепетівського району Хмельницької області
про стягнення 341824,00 грн основного боргу, 22098,65 грн інфляційних втрат, 6349,50 грн 3 % річних,
представники сторін:
позивача: Якубець Р.В.
відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 11.11.2025 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2025 відкрито провадження у справі № 924/895/25 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.10.2025 закрито підготовче провадження у справі № 924/895/25 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Товариство з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод» звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріко+» 341824,00 грн основного боргу, 22098,65 грн інфляційних втрат за період січень-червень 2025 року, 6349,50 грн 3 % річних за період з 01.01.2025 по 14.08.2025 на підставі договору від 02.05.2022 № СЛ-02/05-2022. Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що на виконання умов вказаного вище договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 563784,00 грн, однак останній не виконав свої договірні зобов'язання в частині здійснення повної оплати за поставлений позивачем товар. Крім того, як стверджує позивач, відповідно до актів проведення взаємозаліку від 31.10.2023 та від 31.12.2024 було зменшено дебіторську заборгованість відповідача на 121000,00 грн та 55000,00 грн відповідно. Таким чином, з урахуванням зменшення дебіторської заборгованості, а також часткових проплат відповідача, станом на 14.08.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 341824,00 грн. Також на суму основного боргу позивачем нараховано 22098,65 грн інфляційних втрат, 6349,50 грн 3 % річних.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позові, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання відзиву не повідомив.
Ухвали суду від 03.09.2025, від 17.09.2025, від 14.10.2025 були отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610277424218, № 0610280455523. Також господарським судом телефонограмою від 26.09.2025 було повідомлено представника відповідача про час та дату, на яке відкладено підготовче засідання.
Згідно зі ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.
Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Ураховуючи вищевикладене, відсутність клопотання сторін про відкладення розгляду справи, належного повідомлення відповідача, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.
Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
Згідно з наказом Товариства з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод» від 11.04.2018 № 101 ОСОБА_1 призначено на посаду директора товариства з 13.04.2018.
Статутом Товариства з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод», затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства згідно з протоколом від 22.09.2021 № 1/21, визначено, що директор товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства; до компетенції директора товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Зборів учасників; директор товариства діє від імені товариства без довіреності (п.п. 9.2., 9.3., 9.5. Статуту).
02.05.2022 між Товариством з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріко+» (Покупець) укладено договір № СЛ-02/05-2022, відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує у Продавця продукцію виробництва Продавця та інші ТМЦ. Загальна сума договору визначається загальною сумою накладних, виписаних Продавцем в межах цього договору.
Відповідно до п. 2.2. договору Покупець зобов'язаний прийняти від Продавця замовлену продукцію та оплатити її на умовах, визначених у договорі.
Згідно з п. 3.1. договору сторони несуть відповідальність одна перед одною за виконання взятих на себе зобов'язань у встановленому даним договором та законом порядку.
У п.п. 4.1. - 4.3. договору сторонами погоджено, що Продавець зобов'язується відвантажити продукцію Покупцю погоджений асортимент продукції, ТМЦ в термін до 5-ти робочих днів з моменту прийняття та оформлення заявки (замовлення). Покупець зобов'язується оплатити витрати по доставці продукції та прийняти доставлену продукцію в місці її розвантаження через уповноважених осіб. Покупець зобов'язується здійснити оплату за продукцію в термін до 20 листопада 2022 року.
Всі спори, що виникають між сторонами даного договору, вирішуються Господарським судом за місцем знаходження відповідача за позовом (п. 5.1. договору).
Відповідно до видаткової накладної від 06.05.2022 № 71 позивачем поставлено відповідачу товар (насіння цикорію) на суму 22560,00 грн.
Згідно з видатковою накладною від 20.05.2022 № 81 позивачем поставлено відповідачу товар (насіння цикорію дражоване) на суму 517824,00 грн.
Відповідно до видаткової накладної від 13.04.2023 № 64 позивачем поставлено відповідачу товар (насіння цикорію) на суму 14400,00 грн.
Згідно з видатковою накладною від 05.05.2023 № 80 позивачем поставлено відповідачу товар (насіння цикорію) на суму 9000,00 грн.
31.10.2023 сторонами складено акт проведення заліку взаємної заборгованості, відповідно до якого на підставі ст. 601 ЦК України Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріко+» зменшує дебіторську заборгованість за надані послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на орендованих землях с. Марачівка згідно актів надання агрономічних консультаційних послуг в сумі 121000,00 грн, а Товариство з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод» зменшує заборгованість на суму 121000,00 грн з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріко+» за продані ТМЦ, а саме: накладна № 81 від 20.05.2022 (насіння цикорію дражоване в кількості 87 тис.шт. на суму 517824,00 грн). В результаті проведення взаємозаліку заборгованість станом на 31.10.2023 становитиме 396824,00 грн на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод».
Відповідно до двостороннього акта звіряння станом на 31.12.2023 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріко+» перед Товариством з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод» становить 396824,00 грн.
31.12.2024 сторонами складено акт проведення заліку взаємної заборгованості, відповідно до якого на підставі ст. 601 ЦК України Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріко+» зменшує дебіторську заборгованість за надані послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на орендованих землях с. Марачівка згідно актів надання агрономічних консультаційних послуг в сумі 55000,00 грн, а Товариство з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод» зменшує заборгованість на суму 55000,00 грн з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріко+» за продані ТМЦ, а саме: накладна № 81 від 20.05.2022 (насіння цикорію дражоване в кількості 87 тис.шт. на суму 517824,00 грн). В результаті проведення взаємозаліку заборгованість станом на 31.12.2024 становитиме 341824,00 грн на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод».
За поставку насіння цикорію Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріко+» сплачено Товариству з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод» кошти, а саме: 22560,00 грн згідно з банківською випискою від 01.06.2022; 12000,00 грн згідно з банківською випискою від 07.04.2023; 2400,00 грн згідно з банківською випискою від 17.04.2023; 9000,00 грн згідно з банківською випискою від 28.04.2023.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріко+» зареєстровано за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, с. Плужне, вул. Партизанська, 21, ідентифікаційний код 44055525.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між ними, носять характер таких, що виникають з договору купівлі-продажу, про що, зокрема, свідчать договірні зобов'язання сторін - Продавець продає, а Покупець купує у Продавця продукцію виробництва Продавця та інші ТМЦ (п. 1.1. договору).
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Як встановлено судом, у п. 1.1. договору сторони погодили, що загальна сума договору визначається загальною сумою накладних, виписаних Продавцем в межах цього договору.
Крім того, пунктом 4.3. договору сторонами погоджено, що Покупець зобов'язується здійснити оплату за продукцію в термін до 20 листопада 2022 року.
Матеріалами справи стверджується, що позивачем згідно з видатковою накладною від 06.05.2022 № 71 поставлено відповідачу товар (насіння цикорію) на суму 22560,00 грн, за який останній повністю розрахувався, що підтверджується банківською випискою від 01.06.2022.
Згідно з видатковою накладною від 13.04.2023 № 64 позивачем поставлено відповідачу товар (насіння цикорію) на суму 14400,00 грн, за який від останній повністю розрахувався згідно з банківськими виписками від 07.04.2023 та від 14.04.2023.
Відповідно до видаткової накладної від 05.05.2023 № 80 позивачем поставлено відповідачу товар (насіння цикорію) на суму 9000,00 грн, за який останній повністю розрахувався згідно з банківською накладною від 28.04.2023.
Згідно з видатковою накладною від 20.05.2022 № 81 позивачем поставлено відповідачу товар (насіння цикорію дражоване) на суму 517824,00 грн. Однак, в подальшому сторонами на підставі ст. 601 ЦК України укладалися акти проведення взаємної заборгованості від 31.10.2023 та від 31.12.2024, відповідно до яких було зменшено заборгованість відповідача перед позивачем на 121000,00 грн та 55000,00 грн відповідно. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за видатковою накладною від 20.05.2022 № 81 сторонами за їх взаємною згодою у порядку зарахування зустрічних вимог було зменшено з 517824,00 грн до 341824,00 грн.
Означена заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 341824,00 грн також була підтверджена сторонами у двосторонньому акті звіряння розрахунків від 31.12.2023.
Судом з цього приводу враховано позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 про те, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Оскільки заборгованість відповідача підтверджена первинними документами (видатковими накладними, актами проведення заліку взаємної заборгованості), а акт звірки підписаний керівником відповідача (Ковальчук М.С.) та бухгалтером позивача, суд дійшов висновку, що такий акт звірки є належним доказом в підтвердження існуючого боргу відповідача.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріко+» згідно з договором від 02.05.2022 № СЛ-02/05-2022 боргу за проданий йому Товариством з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод» товар на суму 341824,00 грн, тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення означеної заборгованості підлягає задоволенню.
Крім того, на суму основного боргу позивачем нараховано відповідачу 22098,65 грн інфляційних втрат за період січень-червень 2025 року та 6349,50 грн 3 % річних за період з 01.01.2025 по 14.08.2025.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок 3 % річних, дійшов висновку, що обґрунтованою до стягнення є сума 3 % річних в розмірі 6349,50 грн (за період з 01.01.2025 по 14.08.2025 на суму боргу 341824,00 грн).
Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" №14 від 17.12.2013 року).
При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").
Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19).
Також об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі № 905/21/19).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат в системі "Законодавство", згідно з яким вважає правомірною до стягнення з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 22098,65 грн (за період січень-червень 2025 року на суму боргу 341824,00 грн).
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та проведених розрахунків суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 341824,00 грн основного боргу, 22098,65 грн інфляційних втрат, 6349,50 грн 3 % річних.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод», м. Славута Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріко+», с. Плужне Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 341824,00 грн основного боргу, 22098,65 грн інфляційних втрат, 6349,50 грн 3 % річних задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріко+» (Хмельницька область, Ізяславський район, с. Плужне, вул. Партизанська, 21, ідентифікаційний код 44055525) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод» (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Славута, вул. Приміська, 4, ідентифікаційний код 02133509) 341824,00 грн (триста сорок одну тисячу вісімсот двадцять чотири гривні 00 копійок) основного боргу, 22098,65 грн (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісім гривень 65 копійок) інфляційних втрат, 6349,50 грн (шість тисяч триста сорок дев'ять гривень 50 копійок) 3 % річних.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріко+» (Хмельницька область, Ізяславський район, с. Плужне, вул. Партизанська, 21, ідентифікаційний код 44055525) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Славутський цикорієсушильний завод» (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Славута, вул. Приміська, 4, ідентифікаційний код 02133509) 5554,08 грн (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 08 копійок) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.11.2025.
Суддя С.В. Заверуха
Відрук.: 2 примірн.
1 - до справи;
2 - відповідачу (30320, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Плужне, вул. Партизанська, 21, код 44055525) рек. з повід.
Направити рішення позивачу до електронного кабінету Електронного суду.