8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3225/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
розглянувши без виклику учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Балаклійської міської ради Харківської області (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, буд. 18, код ЄДРПОУ 04058628)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-А, кабінет № 8, код ЄДРПОУ 40308189)
про стягнення заборгованості у розмірі 371 142,00 грн., -
Балаклійська міська рада Харківської області (позивач по справі) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (відповідач по справі) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за невикористаними скретч-картками (талонами) у розмірі 371 142,00 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 567,13 грн та просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором про закупівлю № 06-035-СК від 10.04.2024.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 прийнято до розгляду позовну заяву Балаклійської міської ради Харківської області (вх. № 3225/25 від 05.09.2025); відкрито провадження у справі № 922/3225/25; задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами їх надіслання (надання) позивачу згідно зі ст. 250, 251 ГПК України; встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив разом із доказами його надсилання (надання) відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України; встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив разом із доказами їх надсилання (надання) позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України; роз'яснено учасникам справи, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також у разі неподання позивачем відповіді на відзив, відповідачем - заперечень на відповідь на відзив протягом строків, встановлених цією ухвалою, розгляд справи може бути здійснений за наявними у справі матеріалами після спливу зазначених строків та в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України; повідомлено учасникам справи, що заяви по суті справи, а також заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС або в паперовому вигляді через канцелярію суду чи на офіційну поштову адресу суду.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 22.09.2025 отримано позивачем та відповідачем 23.09.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в електронний кабінет відповідних осіб в ЄСІТС.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав, ухвалу суду про відкриття провадження отримав 23.09.2025
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
10 квітня 2024 року між ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» (Продавець) та Балаклійською міської радою Харківської області (Покупець) було укладено Договір про закупівлю № 06-035-СК (Договір), відповідно до п. 1.1 Розділу 1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар: Нафта і дистиляти (бензин марки А-95, дизельне паливо) за кодом СРV ДК 021:09130000-9, номенклатура позиції предмета закупівлі за кодом СРV ДК 021:2015 - 09132000-3 Бензин; 09134200-9 Дизельне паливо, (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продавцю вартість отриманого Товару у порядку та на умовах, викладених у цьому Договорі.
Загальна ціна Договору згідно з п. 4.2. розділу 4 складає 939600, 00 грн. (дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч шістсот гривень 00 копійок), у т. ч. ПДВ - 156600,00 грн.
Відповідно до Специфікації до Договору, яка є його невід'ємною частиною, сторони домовились про поставку Товару Бензину А-95 у обсязі 14400 л на суму 751680,00 грн. та Дизельного палива у обсязі 3600 л на суму 187920,00 грн., всього на загальну суму 939600,00 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 3.3 Розділу 3 Договору Продавцем було сформовано видаткову накладну № 0006/0000183 від 10.04.2024 з зазначенням кількості та ціни Товару, який буде постачатися, що відповідала у повному обсязі кількості та ціні Товару, вказаним у Специфікації до Договору. До видаткової накладної № 0006/0000183 від 10.04.2024 Продавцем було сформовано Специфікацію № 0006/0000183-С відпущених скретч-карток (талонів) на товар, а саме на 960 скретч-карток номіналом на 14400 л Бензину А-95 та 120 скретч-карток на 3600 л Дизельного палива.
13.04.2024 Покупцем було сплачено Продавцю за товар, що підтверджується наданою Платіжною інструкцією № 157 (внутрішній номер 339716625) на суму 939600,00 грн. з ПДВ, тобто Продавець своєчасно та в повному обсязі здійснив попередню оплату товару по Договору.
Відповідно до Виписки з рахунка за 13.04.2024 кошти на загальну суму 939600,00 грн. було зараховано на поточний рахунок Продавця (за КЕКВ/ККК 2210).
Згідно з п. 3.2 Розділу 3 Договору Продавець повинен забезпечити заправку дизельним паливом, бензином А95 по довірчим документам (пластиковим талонам, паперовим талонам або паливним скретч-картам) номіналом 10 л, 15 л, 20 л на АЗС, які обслуговують Продавця, та розташовані на території м. Балаклія, згідно Додатку 2 до Договору, а саме: вул. Центральна, 16, вул. Перемоги, 248, вул. Харківська, 2в.
У п. 3.3 Розділу 3 Договору Товар вважається переданим на зберігання Продавцю з дати підписання Сторонами відповідної видаткової накладної на Товар, яка була підписана 10.04.2024. Термін дії талонів (скретч-карток) на отримання Товару є необмеженим та не залежить від терміну дії Договору. Право власності на Товар виникає у Покупця з дати фактичного отримання Товарів на АЗС, що підтверджується даними (п. 3.7 Розділу 3 Договору).
Датою поставки Товару є дата, вказана у видатковій накладній.
З кінця серпня 2024 року, дати останньої заправки транспорту Покупцем, АЗС, які обслуговують Продавця, на території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області не працюють, проте зобов'язання Покупцем за Договором в повному обсязі не виконані.
27.02.2025 листом вих. № 04-08/1172 Покупцем Продавцю було направлено претензію з переліком скретч-карток (талонів), за якими не відвантажено паливо, про перерахування в семиденний строк з дати отримання претензії на рахунок Замовника суми не відвантаженого палива з зазначенням реквізитів (опис вкладення та накладна № 6420700058892 від 27.02.2025 про відправлення претензії).
Відповіді на претензію Замовник не отримав, сума попередньої оплати за непоставлений Товар по Договору у розмірі 371142,00 грн. Продавцем Покупцю не повернута.
Відповідно до п. 3.1 Розділу 3 Договору Продавець зобов'язаний передати Товар Покупцю протягом 5 календарних днів з моменту заявки.
22.04.2025 Покупцем було відправлено заявку (лист від 22.04.2025 № 04-08/2018, опис вкладення та № відправлення 6420700076548 з рекомендованим повідомленням з відміткою «вручене» 25.04.2025) на отримання недопоставленого Товару: бензину А95 (скретч-картка номіналом 15 л у кількості 400 шт.) на загальну кількість 6000 л на суму 313200,00 грн., дизпалива (скретч-картка номіналом 30 л у кількості 37 шт.) на загальну кількість 1110 л на суму 57942,00 грн., всього на суму 371142,00 грн. з ПДВ. Строк було встановлено в заявці до 01.05.2025, однак кошти Продавець не повернув, Товар не поставив.
Відповідно до п. 10.1 Розділу 10 Договору термін дії цього Договору до 31 грудня 2024 року включно, а в частині використання оплачених скретч-карток (талонів) термін дії їх необмежений та не залежить від терміну дії Договору (п. 3.4. Розділу 3 Договору). Таким чином вимоги договору Продавцем не виконані, умов добровільного врегулювання спору в досудовому порядку Продавцем також не запропоновано.
Всупереч вимогам п. 3.1., п. 3.2. Розділу 3, пп. 6.3.1. п. 6.3. Розділу 6 Договору, станом на момент звернення до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про повернення коштів, ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» не виконує в повному обсязі взяті на себе обов'язки із забезпечення заправки дизельним паливом, бензином А-95 по скретч-картам (талонам) на АЗС, які обслуговують Продавця, та визначені в п. 3.2 Розділу 3 Договору, Додатку 2 до Договору.
Безпідставне невиконання ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» на вказаних АЗС передачі Товару шляхом заправки техніки Балаклійської міської ради Харківської області є порушенням умов договору з боку ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС». Балаклійська міська рада Харківської області не має можливості отримати товар від Продавця за скретч-картками (талонами), виданими за видатковою накладною/специфікацією. При цьому скретч-картки не є простроченими, мають необмежений термін дії, тобто до повного виконання Продавцем своїх зобов'язань по Договору.
Станом на момент звернення до суду із позовною заявою про повернення коштів, залишилися невикористаними скретч-картки (талони), видані ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» на загальну суму 371 142,00 грн.
Наведені обставини стали підставою позивачу для звернення до господарського суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ст. 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору про закупівлю № 06-035-СК від 10 квітня 2024 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша ст.656 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором, або законом. Передання майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно (частина 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 667 ЦК України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення.
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Стаття 599 ЦК України визначає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі Інструкція), талон це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на автозаправній станції фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у пп. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (пп. 10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП (п.п.10.3.3.2).
Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому. В свою чергу, передача талонів на пальне, які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє постачальника від обов'язку передати покупцю придбаний ним згідно договору товар паливо відповідної марки та у відповідній кількості.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012/3-30гс13.
Як свідчать матеріали справи, 27.02.2025 листом вих. № 04-08/1172 Покупцем Продавцю було направлено претензію з переліком скретч-карток (талонів), за якими не відвантажено паливо, про перерахування в семиденний строк з дати отримання претензії на рахунок Замовника суми не відвантаженого палива з зазначенням реквізитів (опис вкладення та накладна № 6420700058892 від 27.02.2025 про відправлення претензії). Відповіді на претензію Замовник не отримав, сума попередньої оплати за непоставлений Товар по Договору у розмірі 371142,00 грн. Продавцем Покупцю не повернута.
22.04.2025 Покупцем було відправлено заявку (лист від 22.04.2025 № 04-08/2018, опис вкладення та № відправлення 6420700076548 з рекомендованим повідомленням з відміткою «вручене» 25.04.2025) на отримання недопоставленого Товару: бензину А95 (скретч-картка номіналом 15 л у кількості 400 шт.) на загальну кількість 6000 л на суму 313200,00 грн., дизпалива (скретч-картка номіналом 30 л у кількості 37 шт.) на загальну кількість 1110 л на суму 57942,00 грн., всього на суму 371142,00 грн. з ПДВ. Строк було встановлено в заявці до 01.05.2025, однак кошти Продавець не повернув, Товар не поставив.
Суд зазначає, що у розумінні приписів ст. 693 ЦК України покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2025 у справі №914/1314/24.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд зазначає, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо недопоставки палива, не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає поверненню.
Беручи до уваги, що ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» не виконало в повному обсязі взяті на себе обов'язки із забезпечення заправки дизельним паливом та бензином А-95 по скретч-картам (талонам) на АЗС, які обслуговують продавця, при цьому Балаклійська міська рада Харківської області не має можливості отримати товар від продавця за скретч-картками (талонами), виданими за видатковою накладною/специфікацією, з огляду на те, що у позивача залишилися невикористаними скретч-картки (талони), видані ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» на загальну суму 371 142,00 грн., суд дійшов до висновку про те, у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 371 142,00 за паливо, вартість якого сплачена позивачем, але не поставлена відповідачем, в зв'язку із чим стягує з відповідача на користь позивача 371 142,00 грн., а також 5 567,13 грн. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача, оскільки спір по справі виник саме з його вини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-А, кабінет № 8, код ЄДРПОУ 40308189) на користь Балаклійської міської ради Харківської області (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, буд. 18, код ЄДРПОУ 04058628) заборгованість за договором про закупівлю № 06-035-СК від 10.04.2024 за невикористаними скретч-картками (талонами) у розмірі 371 142,00 грн., а також 5 567,13 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2025.
Суддя Н.А. Новікова