8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2925/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Божко Є.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецоренда Плюс" (вул. Молочна, 18, м. Харків, 61001)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Жилко С.Е. (в порядку самопредставництва),
відповідача - не з'явився
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецоренда Плюс", в якій просить суд:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦОРЕІІДА ПЛЮС» (вул. Молочна, 18, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43209272) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (ІBAN) - UА508999980334109812000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 18010600) 1 484 655 (один мільйон чотириста вісімдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн 98 коп. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 25.09.2006, зареєстрованого 25.09.2006 за № 240667100059, за період з 25.09.2019 по 28.02.2022.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦОРЕНДА ПЛЮС» (вул. Молочна, 18, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43209272) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) - 04059243, рахунок (ІBAN) - UА518201720344240012000032986, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 22 269 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн 84 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі: літ. «А-2» площею 2431,5 кв.м, літ. «Б-1» площею 189,8 кв.м, літ. «В-1» площею 19,5 кв.м, літ. «Г-1» площею 19,4 кв.м, літ. «Д-1» площею 451,9 кв.м, літ. «З-1» площею 89,0 кв.м, літ. «Ж-1» площею 86,7 кв.м, літ. «Е-1» площею 7,8 кв.м, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:01:039:0501 по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові в період з 25.09.2019 по 28.02.2022 не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 позовну заяву Харківської міської ради (вх.№ 2925/25) залишено без руху. Встановлено Харківській міській раді строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Харківській міській раді спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23.04.2025 № 423744457.
29.08.2025 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 19790/25).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2925/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 24 вересня 2025 року об 11:30.
У підготовчому засіданні 24.09.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про перерву в підготовчому засіданні до 21.10.2025 до 11:30.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 24.09.2025.
У підготовчому засіданні 21.10.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.11.2025 на 12:00.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 21.10.2025.
У судовому засіданні 05.11.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив задовольнити позов, судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач у судове засідання, призначене на 05.11.2025 на 12:00, не з'явився.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Копія ухвали суду від 21.10.2025 направлялась Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецоренда Плюс" засобами поштового зв'язку на адресу, зазначену у позовній заяві, що кореспондується із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернулась до суду без вручення з довідкою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі №910/18480/20 дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 30.03.2023 у справі №910/2654/22.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 14.06.2024 у справі №910/8002/23, від 11.06.2024 у справі №922/1988/23).
Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд справи; відповідачі визнаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.
Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецоренда Плюс" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
У судовому засіданні 05.11.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2006 року між Харківською міською радою (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством “ХАРКІВСЬКЕ ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОМУНАР» (Орендар) укладено Договір оренди землі, зареєстрований 25.09.2006 у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель за №240667100059 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору, Орендодавець на підставі рішення XXXVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 06.07.2005 року № 130/05 "Про припинення та падання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі, промисловості, яка знаходиться м. Харків, пров. Колодязний, 40. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4696 га, у тому числі під забудовою 0,2550 га, інших угідь 0,2146 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать Орендареві на праві колективної власності - нежитлові будівлі: літ. А-2, літ. Б-1, літ. В-1, літ. Г-1, літ. Д-1, літ. З-1, літ. Ж-1, літ. Е-1.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1510863 гривень (один мільйон п'ятсот десять тисяч вісімсот шістдесят три гривні) (пункт 5 Договору).
Договір укладено строком до 01.07.2030 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 Договору).
Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківський області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку згідно з довідкою № 805/06 від 31.01.2006 року становить:
2006 рік: 3561,86 гривень (три тисячі п'ятсот шістдесят одна гривня вісімдесят шість копійок);
з 2007 року: 5162,12 гривень (п'ять тисяч сто шістдесят дві гривні дванадцять копійок).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції (пункт 10 Договору).
Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 11 Договору).
Розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Договору).
Згідно з Актом приймання-передачі земельної ділянки від 25 вересня 2006 року Управляння земельних відносин передало, а ВАТ “ХАРКІВСЬКЕ ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОМУНАР» згідно Договору оренди землі від 25.09.2006 №240667100059 прийняло в оренду земельну ділянку строком до 01.07.2030 року площею 0,4696 га для експлуатації та обслуговування виробничих будівель.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.03.2013 у справі №922/526/13-г за позовом Харківської міської ради до ВАТ “ХВТП “КОМУНАР» про внесення змін до договору внесено зміни до Договору оренди землі від 25.09.2006, зареєстрованого 25.09.2006 за № 240667100059.
Вищевказаним рішенням, зокрема, внесено зміни до п. 5 та п. 9 Договору, та викладено їх у такій редакції:
“п. 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 646/08 від 23.04.2008 становить 3 489 573 грн, а з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2008 та 2009 роки складає 4 257 279 грн.
При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки".
п. 9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 296/12 від 09.04.2012 на рік становить 3% від її нормативної грошової оцінки і складає - 127 718,37 грн, або в місяць - 10 643,20 грн.»
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23.04.2025 №423744457 право власності на нежитлові будівлі: літ. “А-2» площею 2431,5 кв.м, літ. “Б-1» площею 189,8 кв.м, літ. “В-1» площею 19,5 кв.м, літ. “Г-1» площею 19,4 кв.м, літ. “Д-1» площею 451,9 кв.м, літ. “ 3-1» площею 89,0 кв.м, літ. “Ж-1» площею 86,7 кв.м, літ. “Е-1» площею 7,8 кв.м, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:01:039:0501 по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові, з 25.09.2019 перейшло до ТОВ “СПЕЦОРЕНДА ПЛЮС» на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 25.09.2019 № 19696.
Позивач стверджує, що, враховуючи положення ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України “Про оренду землі», ТОВ “СПЕЦОРЕНДА ПЛЮС», набувши з 25.09.2019 право власності на нежитлові будівлі: літ. “А-2», літ. “Б-1», літ. “В-1», літ. “Е-1», літ. “Д-1», літ. “3-1», літ. “Ж-1», літ. “Е-1», що розташовані на земельній ділянці по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:01:039:0501), автоматично набуло право оренди вказаної земельної ділянки, яку мало ВАТ “ХВТП “КОМУНАР» за Договором оренди від 25.09.2006, зареєстрованим 25.09.2006 за № 240667100059.
Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 14.05.2025 № 10474/5/20-40-04-07-12 ТОВ “СПЕЦОРЕНДА ПЛЮС» у 2017 - 2025 роках плату за землю не нараховує і не сплачує.
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі", постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", рішення 16 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 08.11.2017 №806/17 "Про заходи щодо розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018", керуючись ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада вирішила затвердила Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.
Відповідно до витягу №657 від 14.11.2013 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:01:039:0501 по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4010008 грн.
Відповідно до витягу від 27.11.2020 №4718/176-20 на б/н від 25.09.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:01:039:0501 по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 20843848 грн.
Позивач стверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:01:039:0501 по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість за користування земельною ділянкою відповідно до Договору оренди землі від 25.09.2006, зареєстрованого 25.09.2006 за № 240667100059, за період з 25.09.2019 по 28.02.2022 у розмірі 1 484 655,98 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
За приписами статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Положеннями частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Згідно з статтею 80 ЗК України самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що 25 вересня 2006 року між Харківською міською радою та Відкритим акціонерним товариством “ХАРКІВСЬКЕ ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОМУНАР» укладено Договір оренди землі, зареєстрований 25.09.2006 у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель за №240667100059, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі, промисловості, яка знаходиться м. Харків, пров. Колодязний, 40.
При цьому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23.04.2025 №423744457 право власності на нежитлові будівлі: літ. “А-2» площею 2431,5 кв.м, літ. “Б-1» площею 189,8 кв.м, літ. “В-1» площею 19,5 кв.м, літ. “Г-1» площею 19,4 кв.м, літ. “Д-1» площею 451,9 кв.м, літ. “ 3-1» площею 89,0 кв.м, літ. “Ж-1» площею 86,7 кв.м, літ. “Е-1» площею 7,8 кв.м, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:01:039:0501 по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові, з 25.09.2019 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦОРЕНДА ПЛЮС» на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 25.09.2019 № 19696.
Згідно ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час переходу права власності на нежитлові будівлі до ТОВ “СПЕЦОРЕНДА ПЛЮС») у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час переходу права власності на нежитлові будівлі до ТОВ “СПЕЦОРЕНДА ПЛЮС») до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час переходу права власності на нежитлові будівлі до ТОВ “СПЕЦОРЕНДА ПЛЮС») до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 року по справі № 922/3655/17 роз'яснив, що новий власник об'єкта нерухомості, до якого переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки.
З наведеного вбачається, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене.
Особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 року у справі № 922/510/19 та постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі № 912/1581/19.
Автоматичність принципу слідування земельної ділянки за об'єктами нерухомості, що на ній розташовані, проявляється у тому, що незважаючи на відсутність факту внесення змін до договору оренди землі, особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду на орендованій земельній ділянці, стає орендарем такої земельної ділянки на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (див. постанову Верховного Суду від 04.07.2019 у справі №911/2244/18).
Зобов'язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку у нового власника виникають з моменту набуття права власності на будівлю. У попереднього власника обов'язок зі сплати орендної плати припиняється на дату реєстрації (див. постанову Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 913/210/18).
Крім того, у постанові від 20.06.2019 року Верховний Суд наголосив на тому, що після відчуження об'єктів нерухомості попередні власники нерухомості не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, оскільки фактичне користування цією земельною ділянкою здійснює новий власник нерухомого майна.
Положення законодавства закріплюють автоматичне припинення права користування та дії договору оренди землі у попереднього власника нерухомості й виникнення права користування землею у нового її власника, при цьому переоформлення договору не є обов'язковим, оскільки може лише формально відобразити те, що прямо закріплено в законі.
Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 19.06.2018 року по справі № 922/3655/17 та від 07.11.2018 року у справі № 910/20774/17 висновував, що після відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, після відчуження об'єктів нерухомості попередній власник об'єкту нерухомого майна не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої він вже не є, а зобов'язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.
З вищенаведеного вбачається, що з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, а саме з 25.09.2019 року у Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦОРЕНДА ПЛЮС» виник обов'язок зі сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.
Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.
Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 виснувала, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним документом, на підставі якого розраховується розмір орендної плати.
Відповідно до витягу №657 від 14.11.2013 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:01:039:0501 по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4010008 грн.
Відповідно до витягу від 27.11.2020 №4718/176-20 на б/н від 25.09.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:01:039:0501 по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 20843848 грн.
Розмір базової орендної плати за Договором складає 10 643,20 грн в місяць (абз. 2 п. 9).
З матеріалів справи вбачається, що рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" Харківська міська рада вирішила затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.
Відповідно до п. 289.2. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно із п. 289.3. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Висновки стосовно того, що орендна плата має вноситись орендарями відповідно до умов договору із урахуванням індексів інфляції, викладені у п. 41 постанови Верховного суду Касаційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, у п.п. 50, 57, 61 постанови Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1', 4 Порядку).
Відповідно до наказу Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 № 265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
Згідно із Наказом Державного комітету статистики України від 14.11.2006 №519 «Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін» інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.
Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземної валюти, які зберігають стабільність своєї купівельної спроможності. При чому процес інфляції відбувається не впродовж лише одного місяця, а на протязі тривалого часу.
В зв'язку з цим, індекс інфляції і застосовується щомісяця до суми орендної плати за минулий місяць, який також був обчислений з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць. Дане застосування індексу інфляції і є кумулятивним, та запобігає знеціненню грошових коштів відповідно до товарів та послуг.
Також, суд приймає до уваги. що, Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 року у справі №904/2820/18 зазначив, що сплата орендних платежів за землю без урахування індексів інфляції може свідчити про порушення умови укладеного між сторонами договору оренди землі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою за спірний період, з урахуванням індексу інфляції, який є складовою орендної плати, є таким, що відповідає умовам договору.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальна сума орендної плати за користування земельною ділянкою по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 25.09.2006, зареєстрованого 25.09.2006 за № 240667100059, за період з 25.09.2019 по 28.02.2022, яка підлягає до сплати, складає 1 484 655,98 грн.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Доказів погашення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:01:039:0501 по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові за період з 25.09.2019 по 28.02.2022 у розмірі 1 484 655,98 грн відповідачем на момент розгляду спору не надано.
Перевіривши розрахунок розміру орендної плати, наданий позивачем до матеріалів справи, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 1 484 655,98 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Крім того, при прийнятті рішення суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦОРЕНДА ПЛЮС» (вул. Молочна, 18, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43209272) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (ІBAN) - UА508999980334109812000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 18010600) 1 484 655 (один мільйон чотириста вісімдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн 98 коп. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по пров. Колодязному, 40 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 25.09.2006, зареєстрованого 25.09.2006 за № 240667100059, за період з 25.09.2019 по 28.02.2022.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦОРЕНДА ПЛЮС» (вул. Молочна, 18, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43209272) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) - 04059243, рахунок (ІBAN) - UА518201720344240012000032986, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 22 269 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн 84 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Харківська міська рада (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦОРЕНДА ПЛЮС» (вул. Молочна, 18, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43209272).
Повне рішення складено "11" листопада 2025 р.
Суддя О.О. Присяжнюк