про повернення позовної заяви
11 листопада 2025 року м. Тернопільсправа № 921/623/25
Суддя Охотницька Н.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни, АДРЕСА_1
до відповідача - Meest-Germany GmbH, адреса: Vor der Struth 1, 57627 Hachenburg, Germany (HRB7400 Amtsgericht Montabaur 236013206, DE236013206, Sparkasse Westerwald Sieg DE48 5735 1030 0002 1244 85 MALADE51AKI)
про стягнення 33 869,59 Євро, що еквівалентно 1 644 375,37 грн
Встановив:
27.10.2025 до Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни про стягнення з відповідача - Meest-Germany GmbH, Vor der Struth 1, 57627 Hachenburg, заборгованості в загальній сумі 33 869,59 євро, що еквівалентно 1 644 375,37 грн, в тому числі 12 644,40 Євро боргу та 20 823,57 Євро пені.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 справу №921/623/25 розподілено судді Охотницькій Н.В.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2025 року позовну заяву б/н від 24.10.2025 (вх. №712 від 27.10.2025) Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали, а саме шляхом:
- долучення доказів правосуб'єктності відповідача як нерезидента України;
- обґрунтування підстав підсудності даної справи Господарському суду Тернопільської області (зокрема, подання оригіналу договору поставки №РЕ-09112023 від 09.11.2023, укладеного в письмовій формі);
- подання обґрунтованого розрахунку суми позову з посиланням на первинні документи;
- подання доказів в підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: (зокрема щодо поставки товару відповідачу на суму 13 356,00 Євро на виконання умов Договору поставки №РЕ09112023 від 09.11.2023; відмови відповідача оплачувати товар, який було поставлено відповідно до його Замовлення; наявності заборгованості в заявленій до стягнення сумі) або додаткових пояснень з цього приводу;
- подання доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів у паперовій формі.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 31.10.2025 про залишення позовної заяви без руху доставлена до електронного кабінету Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни 31.10.2025 о 17:32 год.
06.11.2025 через систему "Електронний суд" від Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни надійшла заява б/н від 06.11.2025 (вх. №7833 від 07.11.2025) відповідно до якої остання просить суд в порядку ч.1 ст. 119 ГПК України поновити строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 31.10.2025 у справі №921/623/25, та надати додатковий строк - 15 календарних днів для виконання вимог суду. В обґрунтування зазначеного позивач посилається на те, що для виконання вимог суду, зокрема: отримання офіційної виписки з торгового реєстру Німеччини (Handelsregisterauszug); підготовки перекладу іноземного документа та формування додаткових доказів (включаючи поштові підтвердження), їй потрібний додатковий час.
Аналогічна за змістом заява Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни про поновлення строку для усунення недоліків позовної заяви, однак сформована у системі "Електронний суд" 08.11.2025, надійшла до господарського суду 10.11.2025 (зареєстрована за вх.№7870).
Розглянувши заяви Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни б/н від 06.11.2025 (вх. №7833 від 07.11.2025) та б/н від 08.11.2025 (вх.№7870) про поновлення строку для усунення недоліків позовної заяви у справі №921/623/25, дослідивши норми чинного законодавства, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст.113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Статтею 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених процесуальним законом вимог, протягом п'яти днів з дня надходження її до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються її недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, у випадку якщо позовна заява залишається судом без руху, то позивачу надається строк для усунення її недоліків. Цей строк встановлюється судом, проте не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Як вже було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2025 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни б/н від 27.10.2025 (вх. №712 від 27.10.2025) залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.
Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа, ухвала Господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2025 року доставлена до електронного кабінету Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни 31.10.2025 о 17:32 год, у зв'язку з чим встановлений ухвалою суду 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви тривав до 10.11.2025 включно.
Отже, станом на час звернення позивача із заявою (вх.№7833 від 07.11.2025), а також із заявою (вх.№7870 від 10.11.2025) про поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №921/623/25, такий строк не закінчився і заявником не був пропущений.
Окрім того, частиною 4 ст.119 ГПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Відтак, судом може бути поновлений пропущений заявником процесуальний строк, встановлений законом, за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи вищенаведене, в суду відсутні підстави для поновлення відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України встановленого судом процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, який до того ж не був пропущений заявником на момент звернення із відповідною заявою.
Також суд не вбачає і підстав для продовження строку для подання заяви про усунення недоліків.
Так, за змістом ч.2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду.
Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому суд відзначає, що у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановлювати строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не може продовжити учаснику строк понад строк, встановлений ГПК України (такий правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16).
В ч.2 ст.174 ГПК України законодавцем закріплено максимальний строк на усунення недоліків позовної заяви, який не може бути продовжений судом.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 31.10.2025 суд встановив максимально можливий строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, строк для усунення недоліків, встановлений ухвалою від 31.10.2025, не може бути продовжений з огляду на встановлення ч.2 ст.174 ГПК України максимально можливої тривалості такого строку.
Водночас, станом на дату постановлення даної ухвали позивачем недоліки позовної заяви не усунуті (в тому числі частково).
При цьому, зазначені в ухвалі суду від 31.10.2025 недоліки позовної заяви стосувалися не лише доказів в підтвердження правосуб'єктності відповідача як нерезидента України і доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів у паперовій формі (щодо подання яких позивач просив надати додатковий 15-денний строк), а й обґрунтування підстав підсудності даної справи Господарському суду Тернопільської області (зокрема, подання оригіналу договору поставки №РЕ-09112023 від 09.11.2023, укладеного в письмовій формі); подання обґрунтованого розрахунку суми позову з посиланням на первинні документи; подання доказів в підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: (зокрема щодо поставки товару відповідачу на суму 13 356,00 Євро на виконання умов Договору поставки №РЕ09112023 від 09.11.2023; відмови відповідача оплачувати товар, який було поставлено відповідно до його Замовлення; наявності заборгованості в заявленій до стягнення сумі) або додаткових пояснень з цього приводу.
Частиною 2 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Крім цього, суд звертає увагу на наступне.
Закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов'язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права.
Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам.
Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору.
В ухвалі від 31.10.2025 суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав максимальний строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними.
Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов'язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи.
За наведених обставин, приймаючи до уваги, що визначений судом в ухвалі від 31.10.2025 максимально допустимий строк для усунення недоліків позовної заяви позивача сплив 10.11.2025, позивач у визначені ГПК України строки недоліки позовної заяви не усунув, у зв'язку з чим позовну заяву Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни слід вважати неподаною і повернути позивачу.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.
Слід також зауважити, що оскільки позовна заява з додатками подана до суду в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", що свідчить про їх наявність у відправника, у суду відсутні підстави повертати такі документи засобами поштового зв'язку. Зважаючи на це, заявнику буде направлена виключно ця ухвала.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 116, 118, 119, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни б/н від 06.11.2025 (вх. №7833 від 07.11.2025) та заяви б/н від 08.11.2025 (вх.№7870 від 10.11.2025) про поновлення процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у справі №921/623/25.
2. Позовну заяву б/н від 24.10.2025 (вх.№712 від 27.10.2025) Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни до відповідача Meest-Germany GmbH, про стягнення 33 869,59 Євро, що еквівалентно 1 644 375,37 грн, з додатками, повернути заявнику.
3. Копію ухвали надіслати Фізичній особі-підприємцю Мельник Тетяні Сергіївні відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України.
Ухвала суду, у відповідності до ст. 235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду за правилами, визначеними статтями 255, 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 11.11.2025.
Суддя Н.В. Охотницька