Провадження № 1-кп/243/822/2025
Справа № 243/4480/25
11 листопада 2025 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon, на підставі наказу № 29-к про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, та під час трансляції з приміщення Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22025050000000001 від 01 січня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янська Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що ОСОБА_3 , згідно із ст. 12 КК України, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі, отже, існує ризик, що ОСОБА_3 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема, на тимчасово окупований території або в РФ; обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів, про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування, а саме: маючи доступ до власних облікових записів в застосунку «Телеграм», обвинувачений може за допомогою іншого пристрою видалити відповідні дані, які стосуються вчинення ним протиправних дій та повідомити осіб, котрим він поширював відповідну інформацію та які також можуть видалити сліди переписок із ним; у разі застосування до нього запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, обвинувачений зможе попередити інших осіб, із котрими він підтримував контакт для здійснення протиправної діяльності, про необхідність зміни акаунту чи способів зв'язку, чим унеможливить подальше документування вчиненого злочину, у тому числі іншими особами; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується. Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм докази.
На сьогодні до суду направлений обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
З огляду на викладене, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об'єктивного спостерігача» на сьогодні є можливість вважати, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме, у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану.
Надаючи оцінку доводами сторони захисту, суд зазначає, що висловлені сумніви та заперечення щодо представлених стороною обвинувачення доказів безсумнівно підлягають ретельній перевірці під час проведення судового розгляду.
Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області був продовжений строком на 60 діб.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи питання про продовження існування заявлених передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, чи наявність нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Як вбачається із наданих сторонами документів, ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, мешкає в м. Слов'янськ Краматорського району Донецької області, яке розташоване поруч з лінією розмежування з окупованою територією та поруч з яким триває активна фаза бойових дій.
Суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що обвинувачений ОСОБА_3 , згідно із ст. 12 КК України, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі, тому існує ризик, що ОСОБА_3 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема на тимчасово окупований території або в РФ. Суд, враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину та відсутність достатніх даних про його соціальні зв'язки, дійшов висновку про високий ризик ухилення ним від слідства та суду.
Суд також вважає доведеним наявність ризику щодо можливості обвинуваченого знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів, про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування, а саме: маючи доступ до власних облікових записів в застосунку «Телеграм», обвинувачений може за допомогою іншого пристрою видалити відповідні дані, які стосуються вчинення ним протиправних дій та повідомити осіб, котрим він поширював відповідну інформацію та які також можуть видалити сліди переписок із ним.
Окрім того, прокурором доведено перед судом наявність ризику перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_3 обвинувачується.
Суд вважає, що в даному випадку потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи ОСОБА_3 , про який йдеться в клопотанні прокурора.
Тому, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, з метою проведення повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі, а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого не підлягає до задоволення, обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.
З огляду на викладене, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, та те, що обвинувачення ОСОБА_3 пред'явлено щодо злочину проти Національної безпеки України, суд приходить до висновку про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 31, 176, 177, 181, 183, 194, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», строком на 60 (шістдесят) діб з 11 листопада 2025 року по 09 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Проводити судові засідання за участю обвинуваченого ОСОБА_3 в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити для виконання начальнику державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, та підлягає негайному виконанню.
Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Головуючий суддя: ОСОБА_1