Справа № 243/6877/25
Провадження № 1-кп/243/1013/2025
11 листопада 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 42025052110000007 від 18 лютого 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України.
До обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23 листопада 2025 року включно.
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, на даний час ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування, не зменшилися та не відпали, оскільки обвинувачений у разі скасування чи зміни обраного запобіжного заходу може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку із чим, з метою запобігання вказаним ризикам просила продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням на обвинуваченого обов'язків, визначених ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказав, що жодних ризиків, вказаних прокурором не існує, він не має наміру переховуватися від суду, під час його затримання не намагався переховуватися від органу досудового розслідування, зобов'язується виконувати свої процесуальні обов'язки. Просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено існування жодних з ризиків вказаних у клопотанні. ОСОБА_5 ніколи не перешкоджав досудовому розслідуванню, належним чином виконує свої процесуальні обов'язки, від суду не переховується, вплив на свідків не здійснював, під час перебування під вартою порядок не порушував. Тому просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно вимог ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, офіційно не працює, неодружений, раніше не судимий. Вказані обставини та дані про особу ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, свідчать, що ризики, на підставі яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою під час досудового розслідування, на даний час не зникли та не зменшились, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі та розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує може переховуватися від суду, здійснювати вплив на свідків, які ще не були допитані в судовому засіданні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурором доведено обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення у якому він обвинувачується.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів, обставин їх вчинення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 можливо визначити заставу у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України, строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 січня 2026 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області: рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, банк отримувача: ДКСУ м. Київ.
У разі внесення застави, яка може бути внесена у будь-який момент, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатися з місця проходження військової служби без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проходження військової служби;
4) утриматись від спілкування зі свідками у справі.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_5 , покладених на нього вищевказаних обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, обвинуваченим протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду в той же строк з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського міськрайонного
суду Донецької області ОСОБА_1