Справа № 127/33054/25
Провадження 3/127/6966/25
11 листопада 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 та ст. 185 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 173 та ст. 185 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.11.2025 справи про адміністративні правопорушення № 127/33054/25 і № 127/33056/25 було об'єднано в одне провадження і присвоєно об'єднаній справі № 127/33054/25.
15.10.2025 поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Перфіловим Є.Є. та КВ № 2 роти № 2 БУПП у Вінницькі області ДПП старшим лейтенантом поліції Голубом Д.О. складено протоколи про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 216919 та АПР18 № 221349, відповідно. З даних протоколів вбачається, що «15.10.2025 о 20 год. 56 хв. громадянин ОСОБА_1 у м. Вінниці по вулиці Хмельницьке шосе, 76, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у громадському місці, а саме біля дитячого майданчика, висловлювався нецензурною лайкою в адресу працівників поліції та перехожих, чим порушував громадський порядок і спокій громадян. Також ОСОБА_1 не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) про припинення правопорушення, шарпав працівників поліції за формений одяг, поводив себе зухвало та нахабно», тим самим вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 173 та ст. 185 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративних правопорушень визнав і щиро розкаявся.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.10.2025 прибувши за викликом на місце ДТП, в ході обстеження прилеглої території, оскільки до приїзду працівників поліції один із учасників ДТП - ОСОБА_1 місце ДТП залишив, останнього було виявлено неподалік. В ході з'ясування обставин події ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, шарпав працівників поліції за формений одяг, на неодноразові зауваження не реагував чим вчиняв дрібне хуліганство та злісну непокору законній вимозі працівників поліції.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян - тягне за собою адміністративну відповідальність.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.
За своїми об'єктивними та суб'єктивними ознаками дрібне хуліганство характеризується тим, що конкретна особа, усвідомлюючи, що її дії протиправні, а також те, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок, і, маючи прагнення до цього, нецензурно цинічно, огидно, брутально лається в громадських місцях, докучливо, зневажаючи честь і гідність інших людей, утискаючи їх волю у розв'язній манері ставиться до тих, хто її оточує, безпідставно порушує спокій громадян та здійснює інші антисоціальні дії.
Крім того, відповідно до ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку, тягнуть за собою настання адміністративної відповідальності.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції, зокрема, є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень і завдань поліції, зокрема, віднесено: виявлення причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; припинення виявлених адміністративних правопорушень; вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
У відповідності до ч. 6 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.
Таким чином судом встановлено, що злісна непокора ОСОБА_1 виразилась у свідомому ігноруванні законної вимоги працівників поліції, при виконанні ними своїх службових обов'язків, припинити виявлене адміністративне правопорушення, яке за своїми ознаками кваліфікується за ст. 173 КУпАП. Припинення правопорушення - є законною вимогою працівника поліції. При цьому зневажливе ставлення ОСОБА_1 в бік працівників поліції свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаними фактами охоплюються складом адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 173 та ст. 185 КУпАП.
Заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 173 та ст. 185 КУпАП, що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 216919 та АПР18 № 221349 від 15.10.2025, рапортом поліцейського від 15.10.2025, протоколом про адміністративне затримання АА № 013128 від 15.10.2025, а також іншими матеріалами справи і визнається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Санкції ст. 173 та 185 КУпАП передбачають альтернативний вид адміністративного стягнення. Тому, вирішуючи який саме вид адміністративного стягнення слід застосувати до правопорушника, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Враховуючи характер скоєних правопорушень, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 23, 24, 32-36, 38, ч. 1 ст. 401, ст.ст. 173, 185, 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 173 та ст. 185 КУпАП та стягнути з нього штраф в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 136 (сто тридцять шість) гривень 00 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу , та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .
Суддя