адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
11.11.2025 Справа № 917/1618/25
Суддя Мацко О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоряна Нива", вул. Верьовкіна,6, с.Семенівка, Шевченківський район, Харківська область, 63640
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікстора", вулиця Решетилівська, б. 85, м.Полтава, 36000
про стягнення грошових коштів
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоряна Нива" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікстора" про стягнення 39 705,06 грн. штрафу за договором поставки сільськогосподарської продукції від 24.02.2025р. №24/02.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки сільськогосподарської продукції.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.08.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі 9 (а.с.25 - довідка про доставку ухвали до електронного кабінету відповідача), своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, встановив:
Між позивачем (Покупець, Позивач) та відповідачем (Постачальник, Відповідач) укладено договір поставки від 24лютого 25р. №24/02, за умовами якого відповідач зобов'язується продати (поставити), а позивач прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, найменування, асортимент та ціна якого визначається Специфікацією, що є невід'ємною частиною Договору.
Поставка товару здійснюється окремими партіями. Окремою партією товару за цим Договором вважається кількість товару, що зазначена у відповідній Специфікації.
Строк поставки товару, що поставляється за цим Договором, зазначається Специфікаціях до даного Договору.
На виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції між сторонами спору складено Специфікацію від 24.02.2025р. №1 на поставку насіння соняшника в кількості 200 тон на суму 4 196 000,00 грн зі строком поставки до 03 березня 2025р. на умовах толерансу (допустимого відступу +-10%).
Умови поставки - FCA (завантажено в автомобіль на складі постачальника) за адресою м. Запоріжжя, вул. Верхня, б. 3В.
Відповідно вимог п. 3.4 договору поставки сільськогосподарської продукції моментом поставки товару вважається його фактична передача перевізнику в місті поставки.
Сторонами також були складені видаткові накладні: від 27.02.2025р. №1-24/02 на суму 2 914 541,60 грн та від 01.03.2025р. №2-24/02 на суму 1 458 110,00 грн на загальну кількість 208.42 тон.
Як вказує позивач, на виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції від позивач здійснив оплату товару на суму 4 372 651,60 грн, що підтверджується наступними платіжними документами: від 03.03.2025р. №462 на суму 2 914 541,60 грн та від 04.03.2025р. №464 на суму 1 458 110,00 грн.
Позивач зазначає, що на момент подання позову відповідач в порушення умов договору за даними ТТН здійснив поставку лише 185,48 тон, що свідчить про неповну поставку оплаченого товару в кількості 22,94 тон на суму 481 281,20 грн.
Відповідно до п.8.1 договору за прострочення строків поставки товару, постачальник зобов"язаний сплатити покупцю штрафну санкцію у розмірі 0,05% від загальної вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення по день поставки включно.
З урахуванням викладеного, враховуючи п.8.1 договору, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф в розмірі 39 705,60 грн. (за період часу з 3 березня 2025р. по 15.08.2025р.).
Відповідач, як зазначено вище, жодних заперечень проти позову не надав.
При прийнятті рішення судом виходить з наступного:
Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Між сторонами у справі виникли права і обов'язки на підставі укладеного договору поставки.
Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується факт оплати товару позивачем відповідачу за товар на загальну суму 4 372 651,60 грн.
Доказів поставки відповідачем товару у повному розмірі не подано, тому заявлені позовні вимоги є правомірними.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.8.1 договору за прострочення строків поставки товару, постачальник зобов"язаний сплатити покупцю штрафну санкцію у розмірі 0,05% від загальної вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення по день поставки включно. Суд звертає увагу на те, що згідно усталеної судової практики, штраф, який нараховується за кожен день прострочення виконання зобов'зання, за своєю правовою природою є пенею; водночас, неправильне зазначення назви виду неустойки в договорі не впливає на правомірність позовних вимог про її стягнення.
Чинним законодавством загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
При цьому суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 39 705,60 грн за період з 03.03.2025 по 15.08.2025. Судом здійснено перерахунок розміру заявлених до стягнення сум та встановлено наступне:
Згідно з умовами договору та Специфікації №1 (а.с.13), поставка товару здійснюється від постачальника до покупця за місцем поставки, зазначеним у п.4 даної специфікації до 03 березня 2025 року. При цьому, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.09.2022 р. у справі № 918/1195/21 прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь. Згідно ст..253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відтак, правомірним буде нарахування пені з наступного дня після встановленого строку поставки - з 04.03.2025р. (позивач проводить нарахування з 03.03.2025р.). Незважаючи на це, та неправильно вказаний у розрахунку кількість днів прострочення (265 днів замість правильного - 165 днів), суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення неустойки за період з 04.03.2025р. по 15.08.2025рдійшов до висновку, що позивачем правильно визначений її розмір - 39 705,60 грн.
Враховуючи повне задоволення позову, судові витрати (судовий збір у сумі 2422,40 грн) відповідно до ст.129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСТОРА» (код ЄДРПОУ 42493084, 36007, м. Полтава, вулиця Решетилівська, б. 85) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯНА НИВА» (код ЄДРПОУ 39417946, 63640, Харківська область, с. Семенівка, вул. Верьовкіна, б. 6) 39705,60 грн неустойки, 2422,40 грн судового збору.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 11.11.2025р.
Суддя О.С.Мацко